Справа № 594/1398/18
18 грудня 2018 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Зушман Г.І.
з участю секретаря Кушнір Т.І.
позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, суд-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання в розмірі 1000 грн. щомісячно, вказуючи, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Борщівського районного суду 23 жовтня 2017 року. За час спільного проживання від шлюбу з відповідачем народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого рішенням Борщівського районного суду від 03 січня 2018 року стягнуто з відповідача аліменти в її користь у розмірі 1200,00 грн. щомісячно, які відповідач з січня 2018 року добровільно сплачує. Проте, цих коштів явно недостатньо для утримання дитини. Позивачка просить задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що вона не має фізичної можливості працевлаштуватися, здійснює догляд за сином, отримує щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 860 грн., інших доходів у неї немає, а відповідач є фізично здоровим, працює в магазині побутової техніки «Ельмарт», має змогу сплачувати аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просить задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснила, що коштів, які вона отримує від відповідача на утримання дитини та державної соціальної допомоги не вистачає, вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, в даний час вони обоє хворіють, знаходяться на лікуванні.
Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечив щодо їх задоволення. Подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що після розірвання шлюбу з позивачкою зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 Від шлюбу 13 листопада 2018 року у них народилася дочка ОСОБА_5. Дійсно він працює і його заробітна плата становить 3723 грн. На утримання сина він сплачує 1200 грн. На утримання його сім'ї, яка складається з трьох чоловік, залишається 2523 грн. Якщо від цієї суми відняти ще 1000 грн. на утримання позивачки, то на його сім'ю для проживання залишиться 1523 грн., а на такі гроші неможливо прожити. Позивачка проживає в селі з батьками, в неї є господарство, город, користуються, або здають в оренду паї. Він любить свого сина ОСОБА_3, вчасно та добровільно на його утримання віддає частину зарплати. Утримувати колишню дружину у нього немає можливості.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові документи, оцінивши докази по справі, суд встановив наступні факти.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2017 року (справа №594/1096/17).
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується повною випискою свідоцтва про народження серії USC/OZ/1, АВ 5782638, виданого відділом державної реєстрації актів громадянського стану в місті Пясечно, воєводства Мазовецьке ОСОБА_7, актовий запис номер1418043\00AU2016/715190.
З виписки із медичної картки стаціонарного хворого №6070, видно, що син сторін ОСОБА_6 часто хворіє.
Рішенням Борщівського районного суду від 03 січня 2018 року, стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1, аліменти на утримання сина ОСОБА_2 ОСОБА_3 Володимировича, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 1200,00 грн. щомісячно, починаючи з 30 листопада 2017 року до досягнення дитиною повноліття.
14 лютого 2018 року Борщівським районним судом видано виконавчий лист у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
За даними акту обстеження житлових умов ОСОБА_1 від 08 листопада 2018 року та довідки про склад сім»ї №1358 від 08.11.2018, виданої Скала-Подільською селищною радою, позивачка ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, особовий рахунок 603, разом з сином ОСОБА_3 та іншими членами сім'ї, не працює та здійснює догляд за малолітнім сином. У власності транспортного засобу та іншого житлового майна не має. Наявний один пай.
Статтею 84 СК України передбачено : ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що створив іншу сім'ю, його дружина ніде не працює, має на утриманні малолітню дочку, а тому не має змоги сплачувати аліменти на утримання колишньої дружини.
На підтвердження своїх пояснень, відповідач надав копію свідоцтва про шлюб серія І-ИД №152154, з якого вбачається, що 01 лютого 2018 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, про що зроблено відповідний актовий запис №152.
Згідно свідоцтво про народження серія І-ИД №299932, 13 листопада 2018 року народилася ОСОБА_8.
Як вбачається з довідки про доходи №2709/1 від 27.09.2018 року, ОСОБА_2 працює в ФОП ОСОБА_9 на посаді продавця непродовольчих товарів і його загальна сума доходу за період з 01 квітня 2018 року по 31 серпня 2018 року, за винятком аліментів становить 18515 грн.
Позивачка, у зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, не має змоги працювати і утримувати себе.
В добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.
Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач, працює, і враховуючи відсутність у позивачки самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.
Тому, виходячи з принципу справедливості, розумності, можливостей відповідача, який має інших утриманців, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років у розмірі 500 грн. щомісячно.
Крім того, згідно статті 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Датою подачі позову є 15 листопада 2018 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивачка при пред'явленні позову була звільнена від сплати судового збору, то на підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхіде стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
На підставі ст. ст. 79, 84, 85 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в користь ОСОБА_1, жительки с.Іванків Борщівського району Тернопільської області, паспорт серії НЮ 260659, аліменти на її утримання в сумі 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 15 листопада 2018 року до досягнення сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Борщівський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 21 грудня 2018 року.
Головуючий