і м е н е м У к р а їн и
12 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 1140/2382/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2018р. у справі №1140/2382/18
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
27.08.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії / а.с. 3-9/.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.08.2018р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №1140/2382/18 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 1-2/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що він з 30.01.1987р. по 08.06.1987р. приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), крім цього він є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- інвалідів війни, у зв'язку з цим він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» . 25.04.2018р. він звернувся до відповідача із заявою про проведення з 01.10.2017р. перерахунку та виплати йому пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але відповідач листом за вих. № 243/Є-10 від 03.05.2018р. відмовив йому у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з підстав того, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як особа, призвана на військові збори і відправлений у зону відчуження, а не військовослужбовець що проходив строкову службу. Позивач вважає такі дії відповідача необґрунтованими та безпідставними, такими що порушують його права, тому просив суд : - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку пенсії, обчисленій з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 р. «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов'язати відповідача починаючи з 01.10.2017 року провести перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з 5 - кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 р. «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2018р. у справі №1140/2382/18 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено. (суддя Петренко О.С.) / а.с. 31-35/.
Позивач , не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 24.09.2018р., подав апеляційну скаргу /а.с. 40-43/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції від 24.09.2018р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.
Адміністративна справа №1140/2382/18, разом з вищезазначеною апеляційною скаргою позивача, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 29.10.2018р. /а.с. 38/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018р. у справі №1140/2382/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2018р. у справі №1140/2382/18 / а.с. 46/, а ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.11.2018р. апеляційний розгляд справи №1140/2382/18 в порядку письмового провадження призначено на 12.12.2018р. / а.с. 48/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 49-51/.
Відповідач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 52-53/, заперечував проти доводів апеляційної скарги і посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 24.09.2018р. залишити без змін.
Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1, позивач у справі, у період з 19.10.1966р. по 19.11.1968р. проходив дійсну строкову військову службу, а з 30.01.1987р. позивача було призвано Кіровоградським ГВК Кіровоградської області та направлено для проходження учбових зборів де у період з 01.02.1987р. по 02.06.1987р. приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с.18-19/.
Крім цього позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), серія НОМЕР_1 та вкладкою № НОМЕР_3 до посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_2 виданими Кіровоградською обласною державною адміністрацією 07.07.1998р. /а.с.14/, а також позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується відповідним посвідченням серії №171390, виданим Управлінням соціального захисту населення Кіровського району Кіровоградської області, з 22.06.1998р. є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни /а.с.15/.
Позивач у справі перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та 25.04.2018р. він звернувся до відповідача із заявою про проведення з 01.10.2017р. перерахунку та виплати його пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /а.с.11-12/, але відповідач листом за вих. №243/Є-10 від 03.05.2018р. відмовив позивачу у перерахунку пенсії оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як особа, призвана на військові збори і відправлена у зону відчуження, а перерахунок пенсії з цих підстав можливий лише особам, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження ними дійсної строкової служби /а.с.13/.
Оскільки позивач вважає дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії необґрунтованими та безпідставними, такими зо порушують його права та охоронювані законом інтереси, він звернувся до суду з даним адміністративним позовом за своїх прав та інтересів.
Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Конституції України та спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, - Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі - Закон), метою та завданнями якого є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 59 Закону (у редакції від 05.10.2006р.) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже частина 3 статті 59 Закону (до внесення 03.10.2017р. відповідних змін) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
У подальшому, Законом України від 03.10.2017р. № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» статтю 59 Закону викладено у новій редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Отже, порівняльний аналіз вищенаведених попередньої та чинної редакцій ч. 3 ст. 59 Закону свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але змінами до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином дія статті 59 Закону поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і таке право у зазначених вище осіб виникає лише за наявності у сукупності трьох умов: - особа має статус особи з інвалідністю; - особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону не допускається).
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція щодо переліку осіб на яких поширюється дія ст. 59 Закону висловлена і Верховним Судом в ухвалах від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/33/18), від 21.05.2018 у справі № 816/1159/18 (провадження № Пз/9901/37/18), від 11.06.2018 у справі № 820/2589/18 (провадження № Пз/9901/39/18), від 11.06.2018 у справі № 825/1922/18 (провадження № Пз/9901/41/18) та від 13.06.2018 у справі № 812/1094/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/43/18).
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та приймаючи до уваги, що під час розгляду справи судом встановлено, що позивач, який проходив дійсну строкову службу у період з 19.10.1966р. по 19.11.1968р., приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 01.02.1987р. по 02.06.1987р. як особа призвана та направлена для проходження учбових зборів / а.с. 18-19/, то у даному випадку відсутні підстави для застосування до перерахунку пенсії позивача положень ст. 59 Закону.
Щодо посилань позивача про необхідність застосування Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23.11.2011р. ( з наступними змінами та доповненнями), то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 1 Порядку № 1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017р.) передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при цьому пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (пункт 9 Порядку).
15.11.2017р. (після внесення змін до статті 59 Закону) постановою Кабінету Міністрів України № 851 були внесені зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри «статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено словами і цифрами «статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Аналіз вищенаведеного дає можливість зробити висновок про те, що доповнення Порядку пунктом 9-1, яке мало місце 15.11.2017р. - тобто після внесення змін до ст. 59 Закону, спрямовано саме на реалізацію норми ч. 3 ст. 59 Закону в редакції викладеній в Законі України № 2148-VIII від 03.10.2017р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а відтак ця норма Порядку може бути застосована виключно до осіб, на яких поширюється дія ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Отже враховуючи що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби колегія суддів вважає, що дія норм частини 3 статті 59 Закону та пункту 9-1 Порядку на нього не поширюються, при цьому також необхідно зазначити про застосування у даному випадку ч. 3 ст. 59 Закону частину третю статті 59 Закону з урахуванням її контекстного зв'язку з іншими положеннями ст. 59 та ст.10 Закону, якою передбачено що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві ( при цьому тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань).
Сукупний аналіз наведених вище норм законодавства дає можливість зробити висновок про те, що ст. 59 Закону не врегульовує питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначає право на пенсію певної категорії військовослужбовців, а саме тих які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами, а п. 9-1 Порядку, який повністю повторює зміст ч. 3 ст. 59 Закону також встановлює механізм обчислення пенсії особам, які мають право на пенсію на підставі ст. 59 Закон, тобто особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження дійсної строкової служби.
Отже, приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи, та враховуючи наведені норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, які виникли між сторонами у справі з приводу наявності підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні такого перерахунку були правомірними, що свідчить про те, що у даному випадку відповідач, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, діяв у межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, а також про відсутність підстав для визнання таких дій (бездіяльності) відповідача протиправними, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про не обґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем у справі позовних вимог та за цих підстав відмовив позивачу у задоволенні адміністративного позову.
З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 24.09.2018р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2018р. у справі №1140/2382/18 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 12.12.2018р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко