Справа 754/4338/17 Головуючий в суді 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/1211/2018 Доповідач в суді 2 інстанції ? ОСОБА_2
20 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючого), ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаряОСОБА_5
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року,-
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, освіта неповна середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 03.03.1997 Подільським районним судом м. Києва за ч.1 ст.229-6 КК України 1960 року до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.46-1 КК України 1960 року з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
- 04.12.1997 Мінським районним судом м. Києва за ч.3 ст.144, ч.2 ст.140 КК України 1960 року до 4 років позбавлення волі;
- 17.04.2002 Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст.309 КК України до 2 років і 6 місяців позбавлення волі;
- 15.02.2005 Дніпровським районним судом м. Києва за ст.15, ч.3 ст.186, ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 22.05.2009 Солом'янським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 30.09.2016 Деснянським районним судом м. Києва за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років і 3 місяців позбавлення волі;
- 16.01.2018 Солом'янським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України до 4 років і 7 місяців позбавлення волі,
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за вироком Солом'янського районного суду м. Києва та покарання, призначеним за цим вироком, ОСОБА_8 визначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки і 8 місяців;
на підставі ст.72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015, ОСОБА_8 зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 06.07.2016 по 09.12.2016 та з 08.02.2017 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі;
вирішене питання про речові докази.
Відповідно до вироку, ОСОБА_8 , 08 лютого 2017 року, близько 16-ї години, з метою незаконного заволодіння чужим майном, на території ринку «Лісовий» по вул. Миропільська, 2, в м. Києві, шляхом підбору ключа до замка дверей, проник у салон автомобіля марки «FAW», номерний знак НОМЕР_1 , належного потерпілому ОСОБА_9 , з якого повторно, викрав набір авто-інструментів вартістю 1 200 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди у вказаному розмірі.
В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_8 указано на незаконність вироку у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок його суворості. В обґрунтування доводів скарги указав на те, що судом першої інстанції при призначенні йому покарання не було враховано наявність тяжких захворювань останнього, серед яких ВІЛ-інфекція 3 клінічної стадії, хронічний вірусний гепатит «С», поза госпітальна пневмонія 2-3 клінічної групи та інші тяжкі захворювання, які стверджуються наявною у матеріалах справи медичною документацією. Та обставина, що ряд наявних захворювань потребують специфічного лікування, яке неможливо отримати в умовах ізоляції від суспільства, просив вирок змінити та пом'якшити призначене його покарання.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
захисника, який підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого і просив її задовольнити;
прокурора, який апеляційну скаргу обвинуваченого вважав необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а вирок без зміни;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину за обставин, наведених у вироку та правильності кваліфікації його дій, обвинуваченим в апеляційній скарзі не оспорюються.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину через його суворість, не ґрунтуються як на матеріалах провадження, так і на вимогах закону.
Відповідно до положень ст.65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, указані вимоги закону було дотримано в повному обсязі.
Так, при призначенні ОСОБА_8 покарання судом було враховано характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про його особу, який раніше неодноразово судимий, у тому числі і за злочини проти власності, та інші обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Судом було визнано обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_8 його щире каяття та обґрунтовано визнано обставино, яка обтяжує покарання - рецидив злочину.
Окрім цього, суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_8 покарання врахував стан здоров'я останнього, який хворіє на хронічний гепатит, ВІЛ-інфекцію, а також враховано відсутність претензій матеріального характеру з боку потерпілого.
Положення ч.4 ст.70 КК України судом застосовані правильно. За своїм видом та розміром призначене ОСОБА_8 покарання є таким, яке необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення цього покарання колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає апеляційну скаргу ОСОБА_8 без задоволення.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни вироку Деснянського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_8 колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим вирок слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_8 протягом того ж часу із моменту вручення йому копії даної ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4