Справа № 484/5721/18
Провадження № 2-о/484/195/18
21.12.2018р.Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого судді - Медведєвої Н.А.
секретар судового засідання - Бикова О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заінтересована особа: Первомайський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про встановлення факту народження дітей
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про встановлення факту народження дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в місті Феодосії Автономної Республіки Крим, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в місті Севастополі Автономної Республіки Крим, вказуючи, що отримати свідоцтва про народження у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом ДРАЦС.
Заявники на судове засідання не з'явилися, надали суду заяви, в яких вказали, що заявлені вимоги підтримують в повному обсязі, просять слухати справу в їх відсутність.
Представник заінтересованої особи на судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій вказав, що проти задоволення заяви не заперечує, просив справу слухати у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до ч.2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Судом встановлено, що факт народження дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим 04.02.2015 року Феодосійським міським відділом запису актів громадянського стану Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, де матір'ю записана - ОСОБА_1, батьком - ОСОБА_2, запис акту про народження № 105.
Факт народження дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 року, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим 18.10.2016 року Джанкойським районним відділом запису актів громадянського стану Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, де матір'ю записана - ОСОБА_1, батьком - ОСОБА_2, запис акту про народження № 858.
Батьки дітей: матір ОСОБА_1 та батько: ОСОБА_2 є громадянами України, про що свідчать копії паспортів, які наявні в матеріалах справи, та перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06.11.2018 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Відповідно до ч.1 ст.144 СК України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
У відповідності до ч.3 ст. 317 ЦПК України у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
12.12.2018 року Первомайським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Миколаївській області, було відмовлено у реєстрації народження дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Згідно з п.1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовийрежим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Оскільки АРК є окупованою територію, на ній фактично діє юрисдикція та застосовується законодавство Російської Федерації, тому документи про народження дитини видаються за формою, встановленою Міністерством охорони здоров'я РФ, яка є недопустимою для державної реєстрації на території України.
Свідоцтво про народження дитини на тимчасово окупованої території не є підставою для реєстрації народження на території України.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Так п.2 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану передбачено підстави для проведення державної реєстрації народження дитини. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Проте, виходячи з практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами як джерело права, необхідно враховувати висновки суду у справах проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001), Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), де наголошено, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]. Цей висновок в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованих територіях, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цих територій при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження для реалізації майнових та особистих немайнових прав, суд вважає можливим, як виняток, взяти до уваги відомості, зазначені у свідоцтві про народження дитини, яке видано органом, що знаходиться на тимчасово окупованій території Криму (інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2016 року вих.№9-1130/0/4-16).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 258, 263- 265, 273, 294, 315, 317 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту народження дітей - задовольнити.
Встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, в місті Феодосії Автономної Республіки Крим, від матері ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянка України, уроженка с. Романова Балка Первомайського району Миколаївської області, паспорт громадянина України № НОМЕР_5, виданий 22.11.2018 року, РНОКПП НОМЕР_1) та батька ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянин України, уродженець с. Низинне Джанкойського району АР Крим, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 28.02.2014 року Джанкойським РВ ГУДМС України в АР Крим).
Встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, в місті Севастополі Автономної Республіки Крим, від матері ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянка України, уроженка с. Романова Балка Первомайського району Миколаївської області, паспорт громадянина України № НОМЕР_5, виданий 22.11.2018 року, РНОКПП НОМЕР_1) та батька ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянин України, уродженець с. Низинне Джанкойського району АР Крим, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 28.02.2014 року Джанкойським РВ ГУДМС України в АР Крим).
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи або особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.