Справа № 368/1292/18
Провадження № 2 - з/368/25/18
про забезпечення позову
"21" грудня 2018 р. м. Кагарлик Київської області
Кагарлицьким районний суд Київської області в складі:
Головуючий - суддя Закаблук О.В.
При секретарі - Салій К.М.
- розглянувши заяву про забезпечення позову Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про захист порушеного права Кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0254/82/02553058 від 29.08.2014 року, -
07.09.2018 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про захист порушеного права Кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0254/82/02553058 від 29.08.2014 року, в якій позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:
1. Прийняти дану позовну заяву до провадження та призначити розгляд по справі у порядку спрощеного провадження;
2. Стягнути з громадянки України ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1) заборгованість, яка виникла за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0254/82/0253058 від 29.08.2014 року у сумі: 58111 грн. 81 коп., яка складається з наступного:
- заборгованості за кредитом: 52507 грн. 66 коп., у тому числі прострочена заборгованість за кредитом: 2555 грн. 38 коп.;
- заборгованості за відсотками: 5 604 грн. 15 коп., у тому числі прострочена заборгованість за відсотками: 4 486 грн. 96 коп.
3. Стягнути з громадянки України ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1) на користь АТ «ОСОБА_1 Аваль» витрати по сплаті судового збору у сумі - 1762 грн. 00 коп.
07.09.2018 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.
20.12.2018 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, та призначено справу до судового розгляду в загальному порядку, призначено підготовче судове засідання на 08 год. 00 хв. 11.01.2019 року.
07.09.2018 року спільно з позовною заявою на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заява про забезпечення позову Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», в якій заявник просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якого:
- накласти арешт на нерухоме майно позичальника - ОСОБА_3, ІПН: НОМЕР_1, а саме, - на ? частку квартири, загальною площею 32, 1 кв.м., житловою площею 18, 3 кв.м., яка розташована за адресою: 09201, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Загородня, будинок 16 «А», кв. 6.
Заяву про забезпечення позову позивач в мотивувальній частині заяви обґрунтовує наступними обставинами справи та нормами права.
На розгляді Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться позовна заява Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до громадянки України ОСОБА_2, «Про захист порушеного права Кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за Договором про надання банківських послуг та послугу сфері страхування № 014/0254/82/0253058 від 29.08.2014року».
У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інший спосіб.
Так, з підстав передбачених ст. ст. 149, 150 ЦПК України, вважаємо за необхідне клопотати перед судом про вжиття заходів забезпечення вищезазначеного позову, оскільки заборгованість, що заявлена до стягнення, є суттєвою та становить - 58 111 гри. 81 кой. (без урахування пені), а обставини, що породили виникнення заборгованості вказують на неплатоспроможність Боржника (він не виконує взяті на себе боргові зобов'язання, відмовляється від пропонованих програм рефінансування, припинив відповідати на телефонні дзвінки працівників банку, тощо).
Мета забезпечення позову - це тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
Тому, з урахуванням вищевикладених обставин, вважаємо, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Перелік випадків у яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, вважають недоцільним застосовувати заходи зустрічного забезпечення.
Таким чином, керуючись спи ст. 149, 150 ЦПК України та Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», просить задовольнити клопотання про забезпечення позову.
07.09.2018 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної заяви був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.
Судове засідання щодо вирішення питання по заяві про забезпечення позову суд здійснив без виклику відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу в частині вирішення питання про забезпечення позову без участі осіб, які беруть участь у справі, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в заяві про забезпечення позову задовольнити, шляхом винесення ухвали про забезпечення позову, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Норми процесуального та матеріального права, використані судом при вирішенні питання про забезпечення позову.
Рішення Конституційного суду України.
В п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1 -33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
В п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Норми ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред»явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України:
Позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вважаю, що заява про забезпечення позову відповідає вимогам ч. 2 ст. 441, ч. 3 ст. 150 ЦПК України.
Вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, не входить до переліку заборон, які зазначені в ч.ч. 1 - 9 ст. 150 ЦПК України.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Смлід зазначити, що копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.
Згідно ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні в разі неявки всих учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Відповідно, ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Норми ППВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , надалі - Постанова.
Згідно п. 1 Постанови звернути увагу судів на те, що за змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (далі - Ц1ІК) єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПІК ( 1618-15 ), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п. 2 Постанови вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК ( 1618-15 ) перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Судам слід ураховувати, що у справах окремих категорій позови можна забезпечувати за допомогою спеціальних заходів, які регулюються нормами відповідних законів (наприклад, ст. 53 Закону України від 23 грудня 1993 р. N 3792-ХІІ ( 3792-12 ) в редакції Закону від 11 липня 2001 р. N 2627-ІІІ ( 2627-14 ), з наступними змінами) "Про авторське право і суміжні права".
Згідно п. 4 Постанови розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Згідно п. 6 Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необгрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК ( 1618-15 ) вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.
Якщо заходи забезпечення позову вживаються за ініціативою прокурора або осіб, яким за законом надано право звертатися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, то їх заява має бути у будь-який спосіб підтверджена особою, в інтересах якої вони діють, оскільки відшкодування можливих збитків і його забезпечення здійснюється лише за рахунок цієї особи.
ОСОБА_4 права.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ЕТS N 005 (далі - Конвенція) та практика Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір шодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України” зазначив, шо засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Причому, як неодноразово наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17 липня 2008 року) ОСОБА_4 Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Отже, враховуючи об»єктивні обставини справи, які викладені позивачем в мотивувальній частині заяви про забезпечення позову, та які судом наведені вище, керуючись вищевказаними нормами права, оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, оцінюючи ризики невиконання рішення суду, в разі гіпотетичного задоволення позову, з метою забезпечення виконання рішення суду, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд, вважає, що клопотання позивача підлягає задоволенню, шляхом - накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_3, ІПН: НОМЕР_1, а саме, - на 1/4 частку квартири, загальною площею 32, 1 кв.м., житловою площею 18, 3 кв.м., яка розташована за адресою: 09201, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Загородня, будинок 16 «А», кв. 6, - до виконання рішення суду, ухваленого за результатами розгляду справи, так як слід вважати, що, в подальшому, у разі невжиття даних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Окрім того, суд зазначає в даному випадку, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.
Суд вважає, що вищевказані заходи забезпечення позову застосовуються з урахуванням вимог необхідності, достатності, та є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ЕТS N 005 (далі - Конвенція), практикою Європейського суду з прав людини, як джерела права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1 -33/, п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003, п.п. 1, 2, 4, - 6 ППВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 149, 150, 153, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259 - 261, 441 ЦПК України, -
Заяву про забезпечення позову заяву Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про захист порушеного права Кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0254/82/02553058 від 29.08.2014 року, - задовольнити.
Забезпечити позов шляхом:
- накласти арешт на нерухоме майно позичальника - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, паспорт громадянки України серії СМ 1615598, виданий 15 березня 2004 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ІПН: НОМЕР_1, а саме, - на 1/4 частку квартири, загальною площею 32, 1 кв.м., житловою площею 18, 3 кв.м., яка розташована за адресою: 09201, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Загородня, будинок 16 «А», кв. 6.
Ухвала набирає законної сили та підлягає до негайного виконання на підставі ст. 261 ЦПК України.
За невиконання даної ухвали передбачена кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду.
Копії ухвали направити:
- Кагарлицький районний відділ даржавної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Кооперативна, 19;
- державному реєстратору сектору державної реєстрації відділу адміністративних послуг, 09201, Київська область, м. Кагарлик, площа Незалежності, 1.
Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала на підставі п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду на підставі ч. 1 сст. 354 ЦПК України подається протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лишевступну та резолютивну частинісдового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення вного судового рішення.
Згідно ч. 2ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скаргаподана протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ч. 1 ст. 35 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редкцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно, ухзвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області протягом п»ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Оскарження даної ухвали не зупиняє її дії.
Суддя: О.В. Закаблук