Ухвала від 21.12.2018 по справі 484/5651/18

Справа №484/5651/18

Провадження №1-кс/484/1674/18

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

21.12.2018р. м.Первомайськ

Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника відділення СВ Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 , внесене у кримінальному провадженні № 12018150110003162 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Синюхин Брід Первомайського району Миколаївської області, громадянин України, неодруженого, з середньою освітою, не працює, раніше судимий, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України

за участю прокурора - ОСОБА_4

слідчого - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Начальник відділення СВ Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , вказуючи, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, тобто у незаконному позбавленні волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки..

В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та існують ризики, передбачені ст.. 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх свідчень на свою користь, оскільки проживає з ними в одному селі; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є раніше судимим за вчинення корисливого злочину, не працює.

На судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, вказуючи, що на його утриманні перебуває фактично дві неповнолітні доньки його співмешканки, за якими він здійснює догляд, коли його співмешканка перебуває на заробітках у Польщі. Докази, додані слідчим є неналежними та не допустимими, оскільки під час проведення слідчих дій запрошувались одні й ті самі свідки, які з собою не мали документів, що посвідчують їх особи. До клопотання не додані докази того, що особа померла, та підозра є необґрунтованою.

Крім того захисник вказав, що підозрюваного ОСОБА_5 затримали не законно. Фактично від був затриманий 17.12.2018р. після обіду, хоча у протоколі затримання вказано, що він затриманий 18.12.2018р. о 15:25год. Тому захисник просив дослідити обставини затримання підозрюваного, докази на підтвердження його незаконного затримання та встановити факт, незаконного затримання.

Вислухавши учасників процесу, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Щодо зазначення захисника на незаконне затримання підозрюваного та його наполягання на розгляді фактично його скарги не незаконне затримання слід зазначити наступне.

Частинами 1,2,3,4 статті 206 КПК України вказано, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

Під час судового засідання з'ясовано, що захисник надав 19.12.2018р. Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області скаргу на незаконне затримання ОСОБА_5 . Така скарга перебуває на розгляді іншого слідчого судді та на час розгляду даного клопотання не розглянута.

Клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 надійшло до суду 20.12.2018р. та того ж дня розпочався його розгляд. Отже слідчий суддя на виконання вимоги ч.4 ст. 206 КПК України розглядає клопотання про застосування запобіжного заходу по суті.

Щодо підставі застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слід вказати, що застосування запобіжного заходу слідчим суддею здійснюється у порядку, передбаченому ст.. 194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні цього питання. Відповідно до вимог цієї статті, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, на які вказує слідчий і прокурор; і недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім передбачених ст.. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що до ЄРДР внесена інформація (кримінальне провадження № 12018150110003162) щодо вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 146 КК України, у вчиненні якого повідомлено про підозру ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу затримання особи від 18.12.2018р. ОСОБА_5 був затриманий 18.12.2018р. о 15:25год. Підставою затримання вказано затримання безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.12.2018р. приблизно о 18:00год. ОСОБА_8 , перебував в гостях у ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , де вони святкували день народження останнього, при цьому вживали алкогольні напої. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_7 з яким вони продовжили вживати алкогольні напої. У ході святкування між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виникла сварка, так як ОСОБА_7 став звинувачувати ОСОБА_8 в крадіжці з його будинку. Після чого, того ж дня, близько 20:00год. всі вийшли на подвір'я домоволодіння ОСОБА_5 , де продовжилася сварка. В ході сварки ОСОБА_7 та ОСОБА_5 внаслідок виниклого особистого неприязного ставлення до ОСОБА_8 , вступили у попередню злочинну змову, направлену на незаконне позбавлення волі потерпілого.

З метою реалізації вказаного умислу, направленого на незаконне позбавлення волі ОСОБА_8 - ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, що виразилося в узгодженості подальших дій, разом з ОСОБА_5 , проти волі, зв'язали ноги ОСОБА_8 скотчем, позбавивши його можливості обирати за своєю волею місцезнаходження та фактично обмежуючи свободу переміщення потерпілого, помістили його до багажного відділення автомобілю «Volksvagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 та був припаркований навпроти вхідних воріт.

Не бажаючи бути викритими ОСОБА_7 сів за кермо власного автомобілю «Volksvagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , а ОСОБА_5 сів на переднє пасажирське сидіння та вони поїхали в смт. Вільшанка Кіровоградської області. Зупинившись на побережжі річки Синюха, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вивантажили ОСОБА_8 та кинули його на побережжі з мілкою водою в річку, де і був виявлений ОСОБА_8 мертвим.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, що йому інкримінують, підтверджується:

- протоколом огляду місця події, а саме домоволодіння ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , де в дворі, на листі шиферу, виявлено плями речовини бурого кольору. В середині будинку на ліжку виявлено чоловічу шкіряну куртку та шапку, як пояснив ОСОБА_5 вказані речі належать ОСОБА_8 , які він залишив 15.12.2018р.;

- протоколом огляду місця події по вул. Садовій с. Синюхин Брід Первомайського району Миколаївської області, де виявлено автомобіль ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 . В ході огляду автомобіля було виявлено пошкодження та деформування бампера, на правій задній стінці кузова автомобілю виявлено сліди речовини бурого кольору, а саме: слід потертості. В багажнику автомобіля виявлено два види мотузки, на яких виявлено сліди речовини бурого кольору (краплі).

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що 15.12.2018р. він бачив ОСОБА_8 , який на своєму автомобілі ВАЗ 2106 поїхав в невідомому напрямку. 16.12.2018р. виявив автомобіль ОСОБА_8 на вул. Садовій в с. Синюхин Брід Первомайського району, де з багажника забрав кросівки, в які був взутий ОСОБА_8 . Також в автомобілі він виявив барсетку ОСОБА_8 без документів, а також в замку запалення не було ключів;

- протоколом огляду місця події, а саме домоволодіння по АДРЕСА_1 , під час якого були вилучені чоловічі кросівки, на лівому кросівку виявлено плями речовини бурого кольору та чоловічу барсетку, які, зі слів ОСОБА_9 , належать ОСОБА_8 , та які він забрав з автомобіля 16.12.2018р.;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що є сусідом ОСОБА_5 15.12.2018року в гостях у останнього перебували ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Приблизно о 20 год. того ж дня він вийшов на вулицю та почув на подвір'ї ОСОБА_5 , серед голосів він впізнав голос ОСОБА_7 та почув голос ОСОБА_11 , який сказав: «Я там не був». Ніяких криків та сварок він не чув. Потім він почув один удар, схожий на удар об автомобіль, після чого він почув звук схожий на розмотування скочу (або звук відчинення зігнутих дверей). Хвилин через 10 автомобіль ОСОБА_7 , що перебував біля будинку ОСОБА_12 , поїхав за межі села в бік саду. Автомобіль повернувся хвилин через 15-20, проте заїхав уже зі сторони села. Потім автомобіль ОСОБА_8 викотили з подвір'я ОСОБА_5 та зачепивши за трос до автомобіля ОСОБА_7 та потягли його в бік центра села та приблизно через 1 км залишили його;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , яка пояснила, що є сусідкою ОСОБА_5 15.12.2018р. вона бачила що в гостях у останнього перебували ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Близько 19:00 год. вона вийшла на вулицю та почула крики зі сторони подвір'я ОСОБА_5 , що ОСОБА_8 кричав: «Це не я, я нічого не брав», і після чого вона почула, глухі удари, як об щось залізне. Пізніше вона побачила, що ОСОБА_8 запхали до багажника автомобіля, який належить ОСОБА_7 , дві особи. Потім до автомобіля сіли ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та поїхали в сторону виїзду з села. Приблизно через одну годину вищевказаний автомобіль повернувся до подвір'я ОСОБА_5 з іншого боку. Через пару хвилин вона побачила, що з двору ОСОБА_5 викотився автомобіль ОСОБА_8 , який підчепили до автомобіль ОСОБА_7 та потягнули не заводячи мотор в сторону села;

- протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено полицю з шкіряного матеріалу чорного кольору, на якій з лицьової сторони виявлено пляму речовини бурого кольору; клейонку сірого кольору, на якій виявлено пляму речовини бурого кольору; накладку порогу багажника з плямою речовини бурого кольору; кепку блакитного кольору з плямами речовини бурого кольору.

- протоколом огляду місця події від 18.12.2018р., під час якого оглянутий берег річки Синюха неподалік від смт. Вільшанка Кіровоградської області, в ході якого виявлено труп ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті, зв'язаними скетчем ногами;

- протоколом допиту ОСОБА_7 , який розповів, як 15.12.2018р. він та ОСОБА_5 запхали ОСОБА_8 до багажника його автомобіля. Неподалік смт. Вільшанка вони разом витягли ОСОБА_8 , у якого були скотчем зв'язані ноги, з багажника та ОСОБА_5 потяг його в біг річки. ОСОБА_8 був живий. Він сказав, що досі, щоб ОСОБА_5 кидав ОСОБА_8 , а сам повернувся в машину. Через деякий час повернувся ОСОБА_5 .

Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.

Таким чином, наявні докази, які містяться в матеріалах провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України.

Також матеріали провадження вказують на наявність ризиків, зазначених прокурором. При цьому, слід зазначити, що ризик це не визначена подія, та по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства, суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (справа «Харченко проти України) питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Захисник вказав, що на утриманні ОСОБА_5 перебувають фактично троє дітей. Під час розгляду клопотання були допитані як свідки співмешканка ОСОБА_5 - ОСОБА_14 та його син ОСОБА_15 , які пояснили, що ОСОБА_14 разом з ОСОБА_5 проживають однією сім'єю. Разом з ними проживає її дві неповнолітні доньки та син ОСОБА_5 - ОСОБА_15 , який працює та отримує заробітну плату. ОСОБА_5 не працює та знаходиться вдома, доглядає доньок ОСОБА_14 , яка працює у Польщі. Вони існують за рахунок заробітків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Також ОСОБА_14 пояснила, що може знайти роботу в Україні, але не бажає.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який є тяжким, та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, постійної роботи не має. Він не одружений, неповнолітніх дітей не має, на утриманні осіб не має, проживає разом із співмешканкою, її двома неповнолітніми доньками та своїм повнолітнім сином. Інвалідність та хронічні захворювання, які б перешкодили утриманню його під вартою, відсутні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, наявність конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до підозрюваного будь-який більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України, дозволяє застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Викладене вище свідчить про те, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст.ст.177, 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 15.02.2019р. до 15:25год.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
78763545
Наступний документ
78763547
Інформація про рішення:
№ рішення: 78763546
№ справи: 484/5651/18
Дата рішення: 21.12.2018
Дата публікації: 02.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти волі, честі та гідності особи; Незаконне позбавлення волі або викрадення людини