Справа № 476/497/18
іменем України
"17" грудня 2018 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді - Висоцької Г.А.
за участю секретаря - Радєвої Н.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенська без застосування звукозаписувальної техніки в порядку позовного провадження цивільну справу № 476/497/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину,
Ухвалою судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 04.09.2018 року цивільну справу за позовом, поданим 23.06.2018 року позивачем ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину в розмірі 14514 грн. передано для розгляду за територіальною підсудністю до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.
Позивачка в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який відповідно до рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області 19.05.2011 року розірвано. Від даного шлюбу мають спільних дітей: доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і вже повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання якого з відповідача на її користь стягнуто аліменти у розмірі 1/7 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 07.11.2017 року і до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.
Позивач зазначив, що їх сумісний з відповідачем син на даний час продовжує навчатись у Національному університеті кораблебудування ім. адмірала Макарова на денній формі навчання, яке закінчує 30.06.2021року. Витрити на ОСОБА_3 згідно договору про надання освітніх послуг складають 8100 грн., передбачуваними витратами є 4050 грн. Крім того проживання в гуртожитку є платним і нею було сплачено 2364 грн. Разом розмір додаткових витрат становить 14514 грн. з розрахунку (4050 грн. + 4050 грн. + 4050 грн.+ 2364 грн.).
Вказує, що вона зі свого боку виконує свій батьківський обов'язок і несе додаткові витрати на сина, а відповідач ігнорує вимоги ст. 185 СК України.
Посилаючись на те, що син на даний час продовжує навчання, немає власного доходу, знаходиться тільки на її утриманні в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, позивач просила позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 03.10.2018 року відкрито провадження по даній справі та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 24.10.2018 року.
Представником позивача 29.10.2018 року було збільшено розмір позовних вимог до 16878 грн., оскільки за рік навчання та проживання у гуртожитку (за перший семестр в 2017 році) ОСОБА_1 сплатила ще 2364 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, її представник - адвокат ОСОБА_5 до суду направила письмову заяву, просила слухати справу без її участі, позовні вимоги в уточненому вигляді підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ч. 7 ст. 128 ЦПК України, до суду направив письмову заяву в якій просив слухати справу без його участі, проти задоволення позову заперечував, зазначив, що його доходом є пенсія з якої утримуються аліменти в розмірі 39% та сплачує витрати на відшкодування шкоди ОСОБА_6 по іншій справі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в порядку ч. 7 ст. 128 ЦПК України, причина неявки суду не відома.
Фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку із відсутністю учасників процесу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних доказів і необхідність часткового задоволення позову .
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 є батьком повнолітнього сина ОСОБА_3, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 від 05.07.2011 року та свідоцтвом про зміну імені з «ОСОБА_12» на «ОСОБА_13» серія НОМЕР_3 виданого12.11.2015 року. (а.с.7- 8).
Також судом встановлено, що ОСОБА_3 не працює, оскільки, є студентом 1 курсу, ФЕМ факультетуНаціонального університету кораблебудування ім. адмірала Макарова, де він навчається на денному відділенні, що підтверджується довідками від 11.09.2017 року № 914, та від 22.10.2018 року за № 69-22/3766, виданих вищезазначеним навчальним закладом. Строк закінчення навчання 30.06.2021 року (а.с. 9, 51).
Згідно договору про надання освітніх послуг за № 17 ДІЕ06 від 30.08.2017 року, укладеного між ректором ОСОБА_7, від імені Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова та ОСОБА_1 надається освітня послуга для ОСОБА_3 з підготовки бакалавра за спеціалізацією економіка підприємства на денній формі навчання в період з 01.09.2017 року по 30.06.2021 року ( а.с. 10).
Відповідно до довідки, наданої директором студентського соціального комплексу м. Миколаєва ОСОБА_3 проживає в гуртожитку № 1 НУК ім. адм. Макарова кімн. № 1007-а, здійснив оплату за проживання в сумі 2364 грн. за перший семестр у серпні 2017 року ( а.с. 52).
Згідно квитанції № 271265108 від 07.02.2018 року ОСОБА_3 сплачено 2 364,00 грн. за проживання в гуртожитку (а.с.11).
Згідно квитанції ПАТ КБ «Приватбанк» за № 0.0.821134123.1 від 04.08.2017 року 0 14:55:21 ОСОБА_3 сплачено 4050 грн. за навчання (а.с.12).
Згідно квитанції ТВБВ «Ощадбанк» за № 82 від 12.03.2018 року ОСОБА_3 сплачено 4050 грн. за навчання 1 курс (а.с.13).
Згідно довідки Єланецької селищної ради № 1728 від 05.06.2018 року до складу сім'ї ОСОБА_1 входять: батько - ОСОБА_8, мати - ОСОБА_9, син - ОСОБА_3, донька - ОСОБА_4 (а.с.15).
Відповідно до рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24.11.2011 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 01.04.2011 року і до настання дітьми повноліття (а.с.64-65).
Згідно наказу Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області №4155/06 від 01.11.2018 року ОСОБА_1 з 02.11.2018 року призначено на посаду головного спеціаліста відділу судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, що також підтверджується даними трудової книжки (а.с.66, 67- 75).
Згідно постанови апеляційного суду Миколаївської області від 11.01.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.10.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом - залишено без змін (76-79).
Згідно рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 29.11.2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на період навчання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/7 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягнення з 07.11.2017 року і до закінчення дитиною навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років (а.с.80-82).
Відповідачем на адресу суду надіслано довідку за №146 від 28.05.2014 року лікарсько - експертної комісії ГУ ДСНС України у Миколаївській області за даними якої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 поставлено діагноз: ДДУХ. Остеохондроз попереково - крижового відділу хребта. Хронічна вертеброгенна люмбалгія. ПХВ І СТ. хронічний простатит, ремісія. Захворювання пов'язані з проходженням військової служби. Обмежено придатний до військової служби (а.с.41).
Відповідно до положень Конвенції про права дитини, прийнятої резолюцією № 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року та ратифікованою Україною постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11, дитина з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно вимог ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
В зазначеній нормі закону йдеться про те що обов'язок у батьків брати участь у додаткових витратах виникає лише за умови, якщо ці витрати пов'язані з особливими обставинами, тому особа, яка звертається з вимогами про стягнення додаткових витрат, в порядку статей 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України зобов'язана доводити не тільки факт того, що на дитину були додатково понесені витрати, а й те, що ці витрати були понесені у зв'язку з особливими обставинами, у даному випадку - у зв'язку із навчанням сина сторін.
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Таким чином, встановленню підлягає наявність саме особливих обставин, зокрема, пов'язаних з розвитком здібностей дітей, хворобою, що вимагає додаткових витрат.
Відповідно до п. 18 Постанови пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, звернуто увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично понесені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Аналіз положень ст. 185 СК України дає підстави для висновку про те, що при вирішенні вимог про участь одного з батьків у додаткових витратах на дитину, суд має встановити реальне існування особливих обставин, які викликають необхідність таких витрат. Лише при наявності цих умов і їх встановленні можливе ухвалення рішення про стягнення таких витрат в конкретній сумі.
Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Судом встановлено, що за навчання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 в період з 30.08.2017 року до його повноліття 25.10.2017 року було сплачено за навчання та проживання в гуртожитку відповідно 4050 грн. та 2364 грн., що становить 6414 грн. і підтверджується належними розрахунковими документами.
Доводи позивача щодо наступних періодичних оплат за навчання та проживання третьої особи, належним чином не підтверджені та є безпідставними з огляду на ту обставину, що ОСОБА_3 станом на жовтень 2017 року досяг повноліття і відповідно до положень ст. 185 СК України не є дитиною участь в додаткових витратах на яку, мають нести її батьки.
Посилання відповідача на стан здоров'я і зобов'язання по іншим цивільним справам суд вважає надуманими з огляду на ту обставину, що відсутнє підтвердження того, що наявність хвороб у ОСОБА_2 позбавляє його можливості приймати участь у додаткових витратах на дитину, крім того, відповідач також має грошові зобов'язання відносно ОСОБА_6 і утримує як неповнолітню дитину, дочку ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4, так і повнолітнього сина ОСОБА_3
Статтею 76, ч. ч. 1, 3 ст.77, 80 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надала суду копії квитанцій, які підтверджують понесені нею витрати, але частково з урахуванням віку особи, на яку витрачаються батьки.
Таким чином, вирішуючи спір щодо стягнення додаткових витрат на утримання дитини, суд враховує вказані вище обставини та досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зазначає, що позивачем доведено у судовому засіданні наявність таких витрат, але у меншому розмірі, крім того вони підлягають стягненню з відповідача з урахуванням його частки, тобто 6414 грн. : 2 = 3207 грн.
Відповідно до положень ст. 133, 137 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню понесені ним судові витрати, які складаються з витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме на професійну правову допомогу у розмірі 600 грн. згідно понесених позивачем витрат( квитанція від 05.11.2018 року б/н.), розрахунку вартості витрат, необхідних для надання правничої допомоги та ордеру № 112572, виданого адвокатом ОСОБА_5
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704.80 грн.
Керуючись ст.ст 12, 76, 133, 258-259, 264-265, 268 ЦПК країни, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування :
- додаткових витрат на сина ОСОБА_3 у сумі - 3207 грн.;
- витрат на правничу допомогу - 600 грн., а всього 3807 ( три тисячи вісімсот сім) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (отримувач коштів ГУК в м.Києві/м.Київ), код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 судового збору в розмірі 704 ( сімсот чотири) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, місце реєстрації: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2.
Суддя: Висоцька Г.А.