20 грудня 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3622/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Єгунової О.М.,
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулась з позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації та просить:
1. Визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень Чернігівську обласну державну адміністрацію в особі першого заступника ОСОБА_3 про відмову у задоволенні її клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будинку за адресою; АДРЕСА_1.
2. Зобов'язати Чернігівську обласну державну адміністрацію надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відмова відповідача у задоволенні її клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будинку за адресою АДРЕСА_1, суперечить нормам Земельного кодексу України та порушує її права.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу без її участі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
21.05.2018 до Чернігівської обласної державної адміністрації надійшла заява позивача датована 17.05.2018 про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель, і споруд (присадибна ділянка) яка розташована за адресою АДРЕСА_1.
13.06.2018 відповідачем, на адресу позивача було направлено листа за вих. № 03-09/3802 з тексту якого вбачається, що відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність.
Така відмова була вмотивована тим, що вказана у заяві позивача земельна ділянка розташована за межами населеного пункту та належить до земель державної власності, за видом угідь - лісогосподарські угіддя і без зміни цільового призначення не може бути передана у власність.
З поданих суду документів вбачається, що, за інформацією відділу у Бобровицькому районі головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у власність, загальною площею 0,1882 га розташована в адміністративних межах Новобасанської сільської ради (за межами населеного пункту), належить до земель державної власності, за видом угідь - лісогосподарські угіддя.
Виходячи зі змісту заяви позивача, що подавалась до Чернігівської обласної державної адміністрації, земельна ділянка їй необхідна для обслуговування житлового будинку.
Статті 38, 39 Земельного кодексу України передбачають, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Тобто, відведення земельної ділянки у власність позивача за цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування житлового будинку" можливе лише в межах населених пунктів за умови передбачення можливості здійснення забудови такої земельної ділянки генеральним планом населеного пункту.
Повноваження обласної державної адміністрації по розпорядженню земельними ділянками визначені частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України, де вказано що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті.
Частина 8 статті 122 Земельного кодексу України визначає повноваження Кабінету Міністрів України, який передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.
Частиною 9 статті 149 Земельного кодексу України серед випадків, які визначають розпорядником земель Кабінет Міністрів України, визначає випадок використання лісів для не лісогосподарських потреб.
Таким чином, земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у власність, належить до земель лісогосподарського призначення і може використовуватись для цілей не пов'язаних з веденням лісового господарства (розміщення та обслуговування житлового будинку) у разі зміни цільового призначення такої земельної ділянки за рішенням уповноваженого на те органу - Кабінету Міністрів України.
Зважаючи на наведене, судом встановлено, що у Чернігівської обласної державної адміністрації відсутні повноваження по розпорядженню земельною ділянкою, яку позивач має намір отримати у власність.
При цьому, твердження позивача про можливість мати у власності зазначену земельну ділянку, як земельну ділянку лісогосподарського призначення, суперечить нормам чинного законодавства.
Так, частиною 1 статті 12 Лісового кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів. Всупереч вищезазначеній нормі, земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у власність, не перебуває у складі угідь селянських, фермерських чи інших господарств.
Крім того, використання земельних ділянок лісогосподарського призначення для цілей не пов'язаних з веденням лісового господарства (розміщення та обслуговування житлового будинку) можливе виключно у разі зміни цільового призначення такої земельної ділянки у порядку визначеному чинним законодавством з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (стаття 20 Земельного кодексу України).
Таким чином, судом встановлено, що Чернігівська обласна державна адміністрація не мала законних підстав для надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 і відмова у наданні такого дозволу є правомірною.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2018 року.
Суддя С.Л. Клопот