КП № 278/3649/18
Іменем України
21 грудня 2018 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі колегії:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Кримінальне провадження підсудне Житомирському районному суду Житомирської області. Обвинувальний акт складено у відповідності з вимогами КПК України. Підстав для закриття провадження, повернення даного акту прокурору та направлення його до відповідного суду для визначення підсудності немає.
Водночас, під час підготовчого судового засідання прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи це наявністю передбачених ст. 177 КПК України ризиків, які виправдовують ув'язнення останнього. Зокрема, у своєму клопотанні прокурор вказав на інкримінування обвинуваченому особливо тяжкого злочину, відсутність у нього місця реєстрації, міцних соціальних зв'язків, можливість обвинуваченого здійснювати тиск на свідків, із якими він особисто знайомий, а також те, що обвинувачений сховав або знищив знаряддя злочину.
Обвинувачений, думку якого підтримав захисник, заперечував проти клопотання прокурора та вказав, що проживає разом із матір'ю, неофіційно працює, а тому просив не обирати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд вважає неґрунтовними доводи прокурора про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 194 КПК України зобов'язано суд встановити, чи доводять надані прокурором докази обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України.
Обвинуваченому ОСОБА_6 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину.
Разом з тим, сама по собі тяжкість покарання за інкримінований злочин не може слугувати єдиним обґрунтуванням для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адже це нівелює вимогу про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.
У свою чергу стороною обвинувачення суду не було доведено, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, який унеможливлює застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд ураховує те, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, за повідомленням останнього має постійне місце проживання разом із матір'ю, працевлаштований, а також те, що прокурор не надав суду жодних доказів про те, що ОСОБА_6 під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухилявся від слідства чи намагався чинити тиск на свідків.
Суд також бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який через призму своїх рішень, зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України», неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу.
З огляду на викладене, суд вважає недоцільним подальше ув'язнення ОСОБА_6 та вважає за можливе обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, із носіннями електронного засобу контролю, який у даному випадку забезпечить процесуальну поведінку обвинуваченого і дієвість даного кримінального провадження.
Отже, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 314-317 КПК України, колегія суддів,
Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 годину 30 хвилин 26 грудня 2018 року у приміщенні Житомирського районного суду Житомирської області.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_6 з 22 години до 06 години залишати житло, а саме будинок АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, тобто до 23 лютого 2019 року.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 днів, тобто до 23 лютого 2019 року уникати спілкування та зустрічі зі свідками по даному кримінальному провадженню, з'являтися на виклики до Житомирського районного суду та цілодобово носити засіб електронного контролю.
Звільнити обвинуваченого з-під варти в залі суду негайно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання відповідному органу Національної поліції.
Зобов'язати вказаний орган негайно поставити на облік обвинуваченого ОСОБА_6 , повідомити про це Житомирський районний суд Житомирської області та закріпити обвинуваченому електронний засіб контролю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя: