Справа № 278/3412/18
Провадження №2-а/278/53/18
20 грудня 2018 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.
секретаря с/з - ОСОБА_1
розглянувши в м.Житомирі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) осіб адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора УПП в м.Києві лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій зазначив, що 08 листопада 2018 року о 12 год. 37 хв., керував автобусом по маршруту Київ-Житомир, виконував регулярні перевезення без узгодження з органами Національної поліції, чим порушив п.32.1. ПДР України, був зупинений інспектором УПП в м.Києві лейтенантом поліції ОСОБА_3 За результатами вищевказаного факту поліцейським патрульної поліції була винесена постанова серії ЕАВ №719725 від 08 листопада 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за порушення ч.2 ст.140 КУпАП. Позивач вважає, що зазначена постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню, оскільки він зазначене правопорушення не скоював, що підтверджується відсутністю у матеріалах про притягнення його до адміністративної відповідальності будь-яких доказів скоєння ним правопорушення.
У зв'язку з наведеним просить скасувати постанову ЕАВ №719725 від 08 листопада 2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.
Відзив від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки, відповідно до вимог ст.262 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.4 ст.229 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожний має право оскаржити у суді неправомірні рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).
Судом встановлено, що 08 листопада 2018 року інспектором Управління патрульної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, серія ЕАВ №719725, відповідно до якої до ОСОБА_2 застосовано адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП, оскільки останній 08 листопада 2018 року о 12 год. 37 хв., керував автобусом по маршруту Київ-Житомир, виконував регулярні перевезення без узгодження з органами Національної поліції, чим порушив п.32.1. ПДР України (а.с.7).
Позивач оскаржує прийняте відповідачем рішення з двох підстав: відсутність події правопорушення та порушення процедури притягнення до відповідальності.
Закон (ст.140 ч.2 КУпАП) передбачає відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.
Позивач, не погодившись із вищевказаним рішенням посадової особи суб'єкта владних повноважень, вважаючи його незаконним, звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, статті 124-1 - 126 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
За визначенням, наведеним у статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями частини 1 статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем не надано відзиву на позов та будь-яких доказів, які б доводили правомірність дій інспектора та законності постанови.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, які притягаються до відповідальності.
Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
З урахуванням зазначених вище обставин, суд приходить до висновку щодо неправомірності дій відповідача під час складання оскаржуваної постанови та про необхідність скасувати постанову серії ЕАВ №719725 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08 листопада 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень та закрити справу.
Відповідно до ст.88 КУпАП та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України №2 від 23.01.2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір. Тому судовий збір необхідно віднести за рахунок держави.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5-8, 9, 73, 77, 162, 242, 243, 245, 250, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову серії ЕАВ №719725 від 08 листопада 2018 року інспектора УПП в м.Києві лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 340 гривень, визнати протиправною та скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, що передбачене ч.2 ст.140 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу цього правопорушення.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: І. В. Зубчук