Справа № 442/56/18
Провадження № 1-кс/442/2200/2018
21 грудня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 в порядку розгляду кримінального провадження про його обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України,-
Обвичнувачений ОСОБА_3 в ході розгляду кримінального провадження заявив відвід судді ОСОБА_4 , з підстав наявних обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Оглянувши матеріали, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно положень ч.2 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст.75-79 КПК України, слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні може бути заявлено відвід.
Так суддя, відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, не може брати участі у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі у судовому провадженні.
З поданої письмової заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , вбачається, що при розгляді даного кримінального провадження відносно нього суддя ОСОБА_4 виявляє упереджене ставлення, що випливає з матеріалів справи. Він є його сусідом, та у них неприязні сусідські відносини. Що на йогро думку не дасть судді ОСОБА_4 прийняти законне та обгрунтоване рішення.
Як визначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Окрім того, ст. 22 КПК України визначена змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Суд вважає, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено.
Разом з тим, у запобігання недопущення в подальшому затягування розгляду вище вказаного кримінального провадження та подання нових заяв про відвід судді, написання безпідставних скарг на останнього, а також беручи до уваги недовіру до судді самим заявником, з метою недопущення в подальшому тиску на правосуддя, виникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді у розгляді кримінального провадження, вважаю за доцільне заявлений відвід задоволити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.80, 372 КПК України , суд,-
Заяву ОСОБА_3 про відвід судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 в порядку розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України,- задоволити.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1