21 грудня 2018 р. Справа №480/4317/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Гелети С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії з 83 % до 70 % грошового забезпечення; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати нарахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 до 30.09.2018; зобов'язати відповідача: встановити пенсію у розмірі 83 % відповідних сум грошового забезпечення та відповідно до цього здійснити її перерахунок, починаючи з 01.01.2016; сплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 в сумі 83984,64 грн.; сплатити різницю між виплаченою у 2018 році пенсією, виходячи з її розміру 70 % та належною до сплати сумою пенсії, враховуючи її розмір 83 % від встановленого грошового забезпечення в сумі 11206,30 грн.; сплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати нарахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 в сумі 18627,64 грн.
Також просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у даній справі шляхом зобов'язання відповідача подати звіт.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 01.01.2009 пенсія позивачу призначена в розмірі 83 % грошового забезпечення, а в 2018 році, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, вона була перерахована. При перерахунку розмір пенсії було зменшено з 83 % до 70 % грошового забезпечення. Також відповідач роз'яснив, що виплата перерахованої пенсії з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде здійснена після виділення коштів з Державного бюджету України, починаючи з 01.01.2019 в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. У зв'язку із цим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, в тому числі просить стягнути на його користь компенсацію втрати частини доходів, нараховану на несвоєчасно виплачену суму пенсії.
12.12.2018 представник відповідача подав відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначив, що з 01.01.2007 позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за вислугу років. Перерахунок пенсій особам, які отримують її відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" здійснюється згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45. З 24.02.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Відповідно до вказаної постанови перерахунок пенсій проводиться з 01.01.2016, а виплата перерахованих пенсій здійснюється з 01.01.2018. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 станом на 01.01.2018 обчислюється органами Пенсійного фонду та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України.
У березні 2018 було здійснено перерахунок пенсії позивача. При проведенні перерахунку застосовані норми законодавства, чинні на момент його проведення, а саме ст. ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до якої максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення. Зміни щодо максимального розміру пенсії набрали чинності з 01.05.2014 року.
Доплата за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 в сумі 6748,95 грн. забезпечена у березні 2018 року. Щодо компенсації втрати частини доходів представник відповідача зазначив, що підстави для її виплати відсутні, оскільки умовою виплати компенсації є нарахування доходів та їх несвоєчасна виплата.
20.12.2018 надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 з доводами, викладеними у відзиві представника ГУ ПФУ в Сумській області не погоджується, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою від 21.11.2018 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Сумській області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пенсія позивачу призначена з 01.01.2009 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 83 % грошового забезпечення (31 рік вислуги) (а.с. 24, 25).
Листом від 13.04.2018 № 1315/Т-11 ГУ ПФУ в Сумській області повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" йому проведено перерахунок пенсії. Доплата за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 забезпечена у березні 2018 року. Перерахунок пенсії проведено з дати виникнення права на нього, а виплата перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде проведена після виділення коштів на її фінансування з Державного бюджету України протягом 2019-2020 років (а.с. 27).
При цьому, після перерахунку пенсії, її розмір склав 70 % грошового забезпечення (а.с. 28), замість 83 %, як було встановлено при виході позивача на пенсію.
З цього приводу, листом від 06.07.2018 № 1867/Т-11 ГУ ПФУ в Сумській області роз'яснило позивачу, що при проведенні перерахунку його пенсії застосовані норми законодавства, чинні на момент проведення перерахунку, а саме ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення (а.с. 31).
Таким чином, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ГУ ПФУ в Сумській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, виходячи із 70 % розміру його грошового забезпечення.
Суд не погоджується із такими діями відповідача, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) Особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 року № 51-IV, у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "85", "95" і "90" замінено відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".
В подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року № 1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".
Таким чином суд зазначає, що Законами № 51-IV, № 3668-VІ та № 1166-VІІ були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" щодо розміру відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії.
Разом з тим призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, а в подальшому 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
Відтак, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.
Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.
Із копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 судом встановлено, що станом на 01.01.2009 пенсія позивачу була призначена у розмірі 83 % грошового забезпечення та при проведенні перерахунків у 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2017 роках (а.с. 56-59, 60-61, 62-64, 66, 70, 72) її розмір складав 83 % грошового забезпечення.
При цьому, у березні 2018 розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 перераховано виходячи із 70 % грошового забезпечення (а.с. 76).
Таким чином суд приходить до висновку про те, що при перерахунку пенсії зміні підлягають складові грошового забезпечення, а не розмір пенсії у відсотковому відношенні до грошового забезпечення, встановлений при призначенні пенсії позивачу.
З огляду на встановлені обставини, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83 % до 70 % грошового забезпечення під час її перерахунку.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 83 % відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача встановити пенсію у розмірі 83 % грошового забезпечення, оскільки пенсія позивачу уже встановлена відповідачем при призначенні пенсії у зазначеному відсотковому розмірі. Необґрунтоване зменшення такого розміру відповідачем при перерахунку є підставою для зобов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок, що і було здійснено судом, про що зазначено вище.
У задоволенні решти позовних вимог суд також відмовляє з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Органами управління Пенсійного фонду є правління та виконавча дирекція Пенсійного фонду (ч. 2 ст. 59 Закону).
Згідно зі ст. 63 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи.
Територіальними органами виконавчої дирекції Пенсійного фонду є головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Головні управління та управління Пенсійного фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Територіальні органи створюються і діють на підставі Положення про територіальні органи Пенсійного фонду, затвердженого правлінням Пенсійного фонду.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.
Таким чином призначення та перерахунок пенсій належить до виключних повноважень органів Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що пенсія ОСОБА_1 з 01.01.2016 перерахована виходячи із 70 % розміру грошового забезпечення. При цьому такий перерахунок повинен був бути проведений виходячи із 83 % грошового забезпечення позивача.
Таким чином позовні вимоги щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області сплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 в сумі 83984,64 грн. та сплатити різницю між виплаченою у 2018 році пенсією, виходячи з її розміру 70 % та належною до сплати сумою пенсії, враховуючи її розмір 83 % від встановленого грошового забезпечення в сумі 11206,30 грн. є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки таким діям має передувати перерахунок пенсії з належної суми грошового забезпечення (83 %). Такий перерахунок повинен бути проведений саме ГУ ПФУ в Сумській області, такі вимоги є передчасними. З цих самих підстав не підлягають задоволенню вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017, оскільки попередньо така сума повинна бути визначена після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 у належному розмірі.
Щодо вимог в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Сумській області щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати нарахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 до 30.09.2018 та зобов'язання відповідача сплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати нарахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 в сумі 18627,64 грн., суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані нормами Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2011 № 159.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі ст. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 Закону № 2050-ІІІ).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Частиною 2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З аналізу наведених норм вбачається, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
При цьому, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої 2 ст. 55 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст. 2 Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням їх виплати" компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією, у даному випадку - органом пенсійного фонду, добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 18.11.2014 у справі № 21- 518а14.
Суд зазначає, що в даному випадку, компенсація втрати частини доходів може бути нарахована лише на ту частину заборгованості, яка вже виплачена позивачу.
Як зазначив представник ГУ ПФУ в Сумській області у відзиві, доплата за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 в сумі 6748,95 грн. забезпечена позивачу у березні 2018 року.
Однак, суд зазначає, що вказана доплата була проведена не в повному обсязі, після перерахунку пенсії позивача, проведеного із безпідставного розрахунку пенсії у розмірі 70 % грошового забезпечення замість належного 83 %, про що зазначено вище.
Таким чином, після проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 та виплати перерахованої суми пенсії із розрахунку саме в розмірі 83 % грошового забезпечення, на таку суму повинна бути нарахована та виплачена компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі здійсненого перерахунку пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичного розрахунку.
На даний час вказані вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки сума перерахованої у належному розмірі пенсії позивача (83%) не була виплачена.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Таким чином, вказаною нормою встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання. Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83 до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) з 01.01.2016 року у розмірі 83 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 21.12.2018.
Суддя С.М. Гелета