Справа № 463/3185/18
Провадження № 2/463/1475/18
20 грудня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Нора Н.В.
при секретарі - Кисиличин М.В.
з участю позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулась до суду із позовом до відповідача про розірвання шлюбу, зареєстрованого 05 травня 1984 року в с. Конюхи Козівського району Тернопільської області, актовий запис №8. Позовні вимоги мотивує тим, що від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3, 1984 р.н., який проживає окремо. Однак, сімейне життя з відповідачем не склалося, протягом тривалого часу не підтримують сімейних стосунків, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Примирення вважає неможливим, пояснила про відсутність взаєморозуміння між ними, різні погляди на сімейні відносини та обов'язки. Категорично наполягає на розірванні шлюбу, такий крок є нею обміркований. Просить позов задоволити та після розірвання шлюбу залишити прізвище ОСОБА_1.
У судовому засіданні після наданого судом строку для примирення позивач позовні вимоги підтримала, примирення вважає між сторонами неможливим. Просить позов задоволити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, просив не розривати шлюб.
Оглянувши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5), шлюб між сторонами зареєстровано 05.05.1984 року. Від шлюбу у сторін є повнолітній син ОСОБА_3, 1984 р.н. (а.с. 6).
У відповідності до вимог ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя суперечило б інтересам одного з них.
В ході судового розгляду встановлено, що сторони припинили подружні відносини протягом часу, котрий можна вважати тривалим періодом, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Позивач навела мотиви погіршення стосунків такі, як виникнення конфліктних ситуацій на побутовому ґрунті, непорозуміння в сімейних відносинах. Тому дані обставини свідчать про порушення інтересів як позивача так і відповідача в разі продовження шлюбу.
Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до переконання про недоцільність збереження даного шлюбу і ухвалює про його розірвання.
Згідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
При цьому у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі.
Як вбачається з оригіналу квитанції (а.с. 1), позивачем при пред'явленні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати, зокрема судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України та ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 05 травня 1984 року у с. Конюхи Козівського району Тернопільської області, актовий запис № 8.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704,80 грн. судових витрат.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище - ОСОБА_1.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 354, 355, п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Суддя: Нор Н. В.