про залишення позовної заяви без руху
21 грудня 2018 р. м. ХерсонСправа № 540/2618/18
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Хом'якова В.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідач), в якому просить:
- відстрочити строк сплати судового збору за даним позовом до прийняття судового рішення за ним по суті;
- прийняти позов до розгляду та відкрити провадження у справі;
- визнати протиправними та скасувати рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо повернення виконавчого листа № 127 від 29.04.2016 року по справі №821/3795/15-а стягувану без прийняття до виконання;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти на виконання виконавчий лист № 127 від 29.04.2016 року по справі №821/3795/15-а;
- судові витрати покласти на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1762 гривень.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 704,80 грн. та надати суду документ про його сплату.
Позивачем не сплачено вищезгадану суму судових витрат, проте в тексті позовної заяви клопоче про врахування його не працевлаштування, матеріального становища та надання йому відстрочки сплати судового збору до прийняття судового рішення по суті.
Суд зазначає, що пунктом 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
На підставі ч. 1, 2 ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (із змінами, внесеними згідно із Законом від 03.10.2017 №2147-VIІІ), визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд зазначає про те, що клопотання про звільнення від сплати судового збору (відстрочення чи розстрочення) має бути обґрунтоване належним чином, а позивач, в свою чергу, належних та допустимих доказів на підтвердження обставин тяжкого матеріального становища суду не надав.
Таким чином, відсутні підстави для його задоволення.
Крім того, статтею 160 КАС України визначено вимоги до позовної заяви, у тому числі: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код для юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу) (п.2 ч. 5 цієї статті).
Проте, у змісті позову не зазначено ідентифікаційні коди позивача і відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення ( частини 2, 4, 5 ст. 94 КАС України).
Позивачем, в порушення вказаних вимог, до позовної заяви для відповідача долучено копії документів, які не засвідчені в установленому порядку.
Статтею 160 КАС України визначено вимоги до позовної заяви, серед інших, власне, письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.11 ч.5 цієї статті).
Проте, суд вказує, що за змістом подана до суду позовна заява не містить вищевказаних відомостей.
З огляду на зазначене, суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ч.1 ст. 169 КАС України, суд, -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2618/18 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Хом'якова В.В.