вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"18" грудня 2018 р. Справа№ 925/731/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Дідиченко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Ігнатюк Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Сидюк Г.А. ( за довіреністю №17/18 від 05.09. 18р.)
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти"
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.10.2018 р.
у справі № 925/731/18 (суддя - Спаських Н.М.)
за позовом приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів"
до публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти"
про стягнення 6 346 072,92 грн, -
Заявлено позов про стягнення з публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" на користь приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" заборгованості в розмірі 6 345 072,92 грн., з яких: 5 281 004,16 грн. основного боргу на повернення передоплати за непоставлений товар, 854 552,02 грн. інфляційних втрат та 210 516,74 грн. як 3% річних на підставі договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 укладеного між сторонами.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.10.2018 р. питання про відвід судді Спаських Н.М. від розгляду справи № 925/731/18 за заявою від 12.10.2018 представника відповідача ПАТ "Дашуківські бентоніти" - передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Зупинено провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" до публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" про стягнення 6 346 072,92 грн. до часу набрання законної сили судовим рішенням іншого судді про розгляд заяви про відвід судді Спаських Н.М. від 12.10.2018.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, публічне акціонерне товариство "Дашуківські бентоніти" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.10.2018 р. і направити справу № 925/731/18 до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті, в тому числі, в частині розгляду заяви ПАТ "Дашуківські бентоніти" від 12.10.2018 р. про відвід судді Спаських Н.М. від розгляду справи № 925/731/18.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції безпідставно було зупинено провадження у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" та призначено справу до розгляду.
17.12.2018 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні.
Колегія суддів у судовому засіданні 18.12.2018 року, заслухавши думку представника позивача стосовно клопотання відповідача, ухвалила залишити його без задоволення з наступних підстав.
Згідно з приписами п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, також колегія суддів зазначає, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 року явка представників сторін не була визнана обов'язковою.
У судовому засіданні 18.12.2018 року представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
У судове засідання 18.12.2018 р. представник відповідача не з'явився, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як підтверджується матеріалами справи, на розгляді в господарському суді Черкаської області перебуває справа №925/751/18 про стягнення з публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" на користь приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" заборгованості в розмірі 6 345 072,92 грн., з яких: 5 281 004,16 грн. основного боргу на повернення передоплати за непоставлений товар, 854 552,02 грн. інфляційних втрат та 210 516,74 грн. як 3% річних на підставі договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 укладеного між сторонами.
Ухвалою від 02.10.2018 судом було закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті. За згодою обох сторін дату засідання по розгляду справи по суті узгоджено на 12.10.2018.
12.10.2018 року до суду першої інстанції було подано заяву про відвід судді Спаських Н.М. від розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.10.2018 питання про відвід судді Спаських Н.М. від розгляду справи № 925/731/18 за заявою від 12.10.2018 представника відповідача ПАТ "Дашуківські бентоніти" - передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Зупинено провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" до публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" про стягнення 6 346 072,92 грн. до часу набрання законної сили судовим рішенням іншого судді про розгляд заяви про відвід судді Спаських Н.М. від 12.10.2018.
Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції зазначив, що відповідач подав заяву про відвід із пропуском цих строків, оскільки звернувся до суду лише 12.10.2018 (провадження у справі відкрито ухвалою від 11.07.2018) та не надав доказів дотримання дводенного строку після отримання інформації, що стала підставою для відводу.
У відповідності до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді з боку відповідача ПАТ "Дашуківські бентоніти" по заяві від 12.10.2018, вирішення питання про відвід судді Спаських Н.М. має бути здійснено суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу. При цьому питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід (ч. 7 ст. 39 ГПК).
Відповідно до п. п. 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як свідчать матеріали справи, суддею господарського суду Черкаської області Грачовим В.М. було розглянуто заяву про відвід судді Спаських Н.М. та винесено ухвалу від 17.10.2018 року, якою в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про відвід судді Спаських Н.М. у справі №925/731/18 було відмовлено.
Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції в ухвалі від 12.10.2018 року не було визнано відвід судді Спаських Н.М. необґрунтованим, а також безпідставно було зупинено провадження у справі.
Колегія суддів вважає доводи апелянта є безпідставними, оскільки в оскаржуваній ухвалі господарського суду Черкаської області від 12.10.2018 року чітко зазначено, що «суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді».
Частиною 3 ст. 39 ГПК України визначено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У відповідності до положення п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно було зупинено провадження у справі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.10.2018 року у справі № 925/731/18, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.10.2018 р. у справі № 925/731/18 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.10.2018 р. у справі № 925/731/18 залишити без змін.
Матеріали справи № 925/731/18 повернути до місцевого господарського суду .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України
Повний текст постанови складено 21.12.2018 р.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Дідиченко
Є.Ю. Пономаренко