вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"18" грудня 2018 р. Справа№ 911/2793/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: не з'явились.
розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області
на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.05.2018
у справі №911/2793/16 (суддя Кошик А.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Трейдсервісгруп»;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятин Зернопродукт»
про стягнення грошових коштів
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.09.2016 у справі №911/2793/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задоволено повністю. Солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятин Зернопродукт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Трейдсервісгруп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 50 000 грн. інфляційних витрат; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятин Зернопродукт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 190 517,05 грн. інфляційних витрат, 59 256,60 грн. 3% річних та 4121,97 грн. судових витрат; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Трейдсервісгруп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 375,03 грн. судових витрат.
10.11.2016 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.09.2016 видано відповідні накази на примусове виконання рішення.
05.02.2018 до Господарського суду Київської області від стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга №03-1/02 від 03.02.2018 на дії та бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.11.2016 у справі №911/2793/16.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2018 задоволено скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16, котра виразилась у нездійсненні та/або неналежному здійсненні (порушення строків та порядку здійснення відновлення виконавчого провадження) відновлення виконавчого провадження №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16. Зобов'язано державного виконавця або іншу посадову особу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області здійснити відновлення виконавчого провадження №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16. Присуджено до стягнення із Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 34874347) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (код ЄДРПОУ 38039872) витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі пятсот) гривень 00 копійок.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі, ВДВС) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 08.05.2018 та відмовити у задоволенні скарги позивача в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржена ухвала прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у справі №911/2793/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Пономаренко Є.Ю, суддів: Руденко М.А., Дідиченко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 поновлено Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 08.05.2018 у справі №911/2793/16, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.05.2018 у справі №911/2793/16, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.09.2018.
10.09.2018 представник ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд апеляційну скаргу ВДВС залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 розгляд справи №911/2793/16 відкладено на 01.10.2018.
27.09.2018 представник ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи за наявними в ній документами за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс».
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.
Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018 в газеті «Голос України» №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.
Указом Президента України №295/2018 від 28.09.2018 «Про переведення суддів», відповідно до підпункту 7 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, пункту 1 частини другої статті 53, частини третьої статті 82 і пункту 40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункту 11 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» сформовано склад Північного апеляційного господарського суду шляхом переведення суддів.
Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Відповідно до частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №911/2793/16 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2018 апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у справі №911/2793/16 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.
Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги визначеним складом Північного апеляційного господарського суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 прийнято апеляційну скаргу ВДВС до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.; справу призначено до розгляду на 18.12.2018.
10.12.2018 представник ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд апеляційну скаргу ВДВС залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду без змін. У відзиві стягувач наголосив, що у поданій апеляційній скарзі ВДВС жодним чином не обґрунтовано факт та бездіяльність щодо не відновлення виконавчого провадження №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16 із урахування ухвали Господарського суду Київської області від 31.10.2017 у справі №911/2793/16, яка набрала законної сили. Також, стягувач у відзиві просив суд стягнути з ВДВС на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» витрати на правничу допомогу у розмірі 2 250,00 грн. згідно договору №07-09-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07.09.2018, понесені товариством під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
10.12.2018 представник стягувача також подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про закриття апеляційного провадження у справі №911/2793/16 за апеляційною скаргою ВДВС на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.05.2018 у справі №911/2793/16. Дане клопотання мотивоване тим, що на сьогодні, із урахуванням ухвал Господарського суду Київської області від 31.10.2017 та від 08.05.2018 у даній справі, відповідно до постанови ВДВС від 21.09.2018 відновлено виконавче провадження №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16. Отже, як стверджує стягувач, наразі відсутній предмет спору, а провадження підлягає закриттю на підставі частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Представники ВДВС, стягувача та боржників у судове засідання, призначене на 18.12.2018, не з'явились. ВДВС та боржники про причини неявки суд не повідомили.
У свою чергу, 18.12.2018 представник стягувача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду повідомлення про неможливість бути присутній у судовому засіданні з проханням розглянути справу за наявними в ній документами за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс».
Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення боржників та ВДВС про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, враховуючи клопотання стягувача про розгляд справи у його відсутності, та з огляду на те, що неявка їх представників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів, враховуючи процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, вважає можливим здійснити перевірку оскарженої ухвали в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників учасників судового процесу.
Колегія суддів, розглянувши у судовому засіданні клопотання стягувача про закриття апеляційного провадження, ухвалила відмовити у його задоволенні з підстав, що будуть викладені у мотивувальній частині постанови.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 08.05.2018 у даній справі та відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги ВДВС з огляду на наступне.
Як визначено статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Згідно статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» №03-1/02 від 03.02.2018 на дії та бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.11.2016 у справі №911/2793/16 підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Постановою ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області від 19 січня 2017 року відкрито виконавче провадження №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятин Зернопродукт»
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» суми заборгованості у загальному розмірі 50 000,00 грн.
Відповідно до Постанови ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області від 12 липня 2017 року наказ Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16 повернутий стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Натомість, Ухвалою Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у справі №911/2793/16, зокрема: задоволено повністю скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16; визнано дії ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16, котрі виразились у винесені Постанови від 12 липня 2017 року про повернення наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», протиправними, передчасними та незаконними; визнано недійсною та скасовано Постанову ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області від 12 липня 2017 року про повернення наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічне положення на момент прийняття рішення та видачі на його виконання наказів визначалось статтею 115 Господарського процесуального кодексу України у відповідній редакції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження», статтею 1 якого встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до змісту статті 236 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно із частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішення.
Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом пунктів 9-11 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії. Доручення виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом щодо проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Запит виконавця є письмовим документом, який є обов'язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.
Відповідно до частини 1, 2 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Пунктами 1, 4 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Відповідно до пункту 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Відповідно до пунктів 2-4 Розділу ІV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.
Як визначено статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент звернення зі скаргою, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Для здійснення заходів з виконання рішення суду, виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотанням.
Судом встановлено, що 04 грудня 2017 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» направлено на адресу ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області в порядку статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» клопотання про відновлення виконавчого провадження №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16 на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у справі №911/2793/16 із мотивів та сутністю, викладеній в ній.
Як зазначено в скарзі стягувачем, не дивлячись на те, що відповідну заяву із підтверджуючими доказами було отримано ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області 08 грудня 2017 року та не дивлячись на вимоги статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», із урахуванням ухвали Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у справі №911/2793/16, виконавче провадження №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16 не відновлено, а наказ Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16 не виконаний.
Поряд із цим, судом встановлено, що листом вих. №203 від 16.01.2018 ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області повідомив про те, що оскільки до ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області стягувачем не надано, оригіналу ухвали Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у справі №911/2793/16 та на ухвалі Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у справі №911/2793/16 не міститься відмітки про набрання нею законної сили, то для відновлення виконавчого провадження №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16, на думку ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області, відсутні підстави.
Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив зазначені доводи ВДВС, оскільки, виходячи із Інструкції про діловодство, гербова печатка ставиться, зокрема, на виконавчих документах, зокрема, наказах суду про примусове виконання рішення суду, натомість гербова печатка суду на таких ухвалах, винесених за результатами розгляду скарги на бездіяльність органу ДВС, не є виконавчим документом (в редакції Господарського процесуального кодексу України станом на дату винесення ухвали від 31.10.2017), а тому ухвала Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у справі №911/2793/16 не може та не повинні бути скріплена та завірена гербовою печаткою Господарського суду Київської області.
Суд також зазначає, що на ухвалі Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у справі №911/2793/16 не повинно в силу приписів Господарського процесуального кодексу України міститись відмітка про набрання нею законної сили, оскільки вказана ухвала Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у справі №911/2793/16 набирає законної сили з моменту її винесення.
Таким чином, суд зазначає, що у ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області відсутні правові підставі для не відновлення виконавчого провадження №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно частини 2 вказаної норми, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Доводи апеляційної скарги ВДВС у даній справі стосуються, як вбачається з її змісту, скарги стягувача, котра була прийнята до розгляду судом відповідно до ухвали місцевого господарського суду від 04 серпня 2017 року, згідно мотивів та доводів котрої вже було винесено рішення - ухвала Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у справі №911/2793/16, яка є чинною.
У поданій апеляційній скарзі ВДВС жодним чином не обґрунтовано факт та бездіяльність відновлення виконавчого провадження №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16 із врахуванням ухвали Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у справі №911/2793/16, котра набрала законної сили.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, саме на виконавця покладаються функції держави щодо виконання судового рішення, та саме така особа визначає комплекс дій для виконання такого рішення, зокрема, й визначає необхідність звернення з конкретними запитами, керуючись чинним законодавством.
З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державним виконавцем ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області не вживалися усі передбачені законом заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у цій справі, тобто він не організовував виконання судового рішення у порядку, встановленому законом.
За таких обставин, скарга ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16 є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим правомірно задоволена судом першої інстанції.
Також, під час розгляду апеляційної скарги ВДВС у даній справі, колегією суддів, із поданих суду стягувачем документів, встановлено, що наразі, із урахуванням ухвал Господарського суду Київської області від 31.10.2017 та від 08.05.2018 у даній справі, відповідно до постанови ВДВС від 21.09.2018 відновлено виконавче провадження №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16.
Щодо клопотання стягувача про закриття апеляційного провадження у справі №911/2793/16 за апеляційною скаргою ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.05.2018 у зв'язку із відновленням виконавчого провадження № 53251826, колегія суддів відмовляє в його задоволенні з огляду на відсутність підстав для закриття апеляційного провадження згідно положень статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного оскарження у даній справі є процесуальний документ - ухвала суду від 08.05.2018, яка винесена за результатами розгляду скарги стягувача на дії ВДВС. Спір оскарженою ухвалою не вирішувася по суті, а тому відсутні підстави для закриття провадження, передбачені частиною 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Стягувачем під час розгляду місцевим господарським судом скарги на дії ВДВС було заявлено вимогу про покладення на ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області 2 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, яка судом була правомірно задоволена, враховуючи підтвердження стягувачем факту понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги, пов'язаної із розглядом поданої скарги, у розмірі 2 500,00 грн. (у матеріалах справи наявні договір №07-11-2017 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07 листопада 2017 року, укладений між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та адвокатом Грищенко О.М., акти здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг, платіжні доручення про оплату вартості виконаних робіт за цим договором у сумі 2 500,00 грн.).
Заперечень щодо неправомірності покладення вказаних витрат на Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області скаржником у апеляційній скарзі не висловлено.
У відзиві на апеляційну скаргу стягувачем також заявлено вимогу про покладення на ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області 2 250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які останній поніс за час розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 08.05.2018.
Як встановлено частинами 4, 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що відповідно до договору №07-09-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07 вересня 2017 року, який укладено між стягувачем ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та адвокатом Грищенко О.М., адвокат Грищенко О.М. зобов'язується надати замовнику ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та відповідачем-2 та ВДВС, котрі виникли у виконавчому провадженні №53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10 листопада 2016 року у справі №911/2793/16, та із підстав, змісту та сутності, викладеному в поданій ВДВС апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.05.2018 у справі №911/2793/16, написання та підготування заперечень на скаргу, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарського процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної апеляційної скарги, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за відповідною апеляційною скаргою, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором.
Як визначено пунктом 3.1. вказаного договору, вартість виконання передбачених цим Договором комплексом правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 150,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1. Договору) та участь у судовому засіданні (не менше одного), вартість участі у котрому складає 300,00 грн.
Згідно акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.12.2018 вартість виконаних робіт (наданих послуг) за вказаним договором становить 2 250,00 грн.
Відповідно до квитанції Приватбанку від 10.12.2018 (додана до відзиву), замовником сплачено на рахунок виконавця грошові кошти в сумі 2 250,00 грн.
Отже, стягувачем підтверджено понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги, пов'язаної із розглядом апеляційної скарги ВДВС на ухвалу суду від 08.05.2018 у сумі 2 250,00 грн.
Згідно статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
За вказаних обставин, судові витрати на надання професійної правничої допомоги під час розгляду апеляційної скарги у розмірі 2 250,00 грн. підлягають відшкодуванню стягувачу за рахунок ВДВС.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.05.2018 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 08.05.2018 у справі №911/2793/16 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284, 343 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.05.2018
у справі №911/2793/16 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.05.2018 у справі №911/2793/16 залишити без змін.
Стягнути із Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 34874347) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (код ЄДРПОУ 38039872) витрати на правничу допомогу у розмірі 2 250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Доручити Господарському суду Київської області видати наказ відповідно до вимог процесуального законодавства.
Матеріали справи №911/2793/16 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 21.12.2018.
Головуючий суддя Ю.Б.Михальська
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко