вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"12" грудня 2018 р. Справа№ 910/6355/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Смірнової Л.Г.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Петрик М.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Васів Ю.М. - представник на підставі ордеру серії ЛВ № 118108 від 03.01.2018 р.;
від відповідача 1: Гелеверя Р.В. - представник за довіреністю № 363 від 30.01.2018 р.;
від відповідача 2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ХОЛДІНГ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018
у справі № 910/6355/18 (суддя Шкурдова Л.М.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ХОЛДІНГ"
до 1. Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНТАС"
про визнання права та визнання відсутнім права
Короткий зміст позовних вимог
Господарським судом міста Києва розглядалась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ХОЛДІНГ" до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", Товариства з обмеженою відповідальнітю "МАНТАС" про визнання права та визнання відсутнім права.
Позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги виконанням ним як Поручителем на підставі Договору поруки №4М14289И/П від 17 листопада 2016 року обов'язку ТОВ "МАНТАС" як Боржника перед Кредитором ПАТ "КБ "Приватбанк" відповідно до Кредитного договору №4М14290И від 02.09.2014 р. шляхом здійснення погашення заборгованості в розмірі 52 153,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11 від 18 листопада 2016 року.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 у справі № 910/6355/18 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про визнання права вимоги у позивача та визнання відсутнім права вимоги у відповідача-1 не призводять до поновлення права позивача, яке на його думку порушено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 у справі № 910/6355/18 та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції обставини справи належним чином не досліджено, залишено поза увагою той факт, що позивач належним чином виконав зобов'язання ТОВ «Мантас» перед ПАТ КБ «Приватбанк», тоді як відповідач 1 ухиляється від виконання умов договору поруки, внаслідок чого істотно порушує умови договору та позбавляє ТОВ «Імперія Холдінг» права вимоги за виконаним зобов'язанням за кредитними зобов'язаннями ТОВ «Мантас».
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 14.11.2018, справу № 910/6355/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Михальська Ю. Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6355/18 та призначено справу до розгляду на 12.12.2018.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 враховуючи перебування у відпустці судді Михальської Ю. Б., яка не є головуючою суддею, справу № 910/6355/18 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 12.12.2018, справу № 910/6355/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Смірнова Л. Г., Пономаренко Є. Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 р. було прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ХОЛДІНГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 у справі № 910/6355/18 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Дідиченко М. А., судді - Смірнова Л. Г., Пономаренко Є. Ю. до свого провадження
Явка представників сторін
Представник відповідача 2 у судове засідання 12.12.2018 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 12.12.2018 р. за відсутності представника відповідача 2.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується матеріалами справи, 17.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (кредитор) укладено Договір поруки № 4М14889И/П.
Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мантас" (далі - боржник) своїх зобов'язань, в тому числі, за Кредитним договором № 4М14290И від 02.09.2014 р. (кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 3. (пункт 1 договору поруки).
Відповідно до п. 2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.
За змістом п. 4 Договору, у випадку невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.
У відповідності до п. 8 Договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.
Пунктом 10 Договору поруки передбачено, що кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 робочих днів Банку з моменту виконання обов'язку належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним у відповідності до Договору поруки №4М14289И/П від 17.11.2016р. було виконано обов'язок боржника (ТОВ "МАНТАС") перед Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" шляхом погашення заборгованості у сумі 52 153 294,72 грн. за Кредитним договором №4М14290И від 02.09.2014р.
Спір виник внаслідок того, що, за твердженням позивача, він, як поручитель, виконав обов'язок боржника за кредитним договором, а саме погасив борг в розмірі 52 153 294,72 грн. грн., з огляду на що у відповідності до ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України став новим кредитором за кредитним договором, проте відповідачі не визнають факт погашення заборгованості та факт переходу прав кредитора. Вказане і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, вказав, що заявлені позивачем вимоги про визнання права вимоги у позивача та визнання відсутнім права вимоги у відповідача-1 не призводять до поновлення права позивача, яке на його думку порушено.
Разом з тим, такий висновок суду першої інстанції є помилковим та здійснений з порушенням вимог процесуального законодавства, оскільки заявлені позивачем вимоги про визнання відсутнім у ПАТ КБ «Приватбанк» права вимоги від ТОВ «Мантас» за кредитним договором, борг за якими погашено позивачем як поручителем, та визнання в останнього права вимоги до ТОВ «Мантас» щодо сплати ним грошових коштів за цими ж договорами не можуть бути самостійним предметом спору з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України одним зі способів захисту цивільного права є визнання наявності чи відсутності прав, якими можуть бути, зокрема, визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва чи таке інше, тобто ухваленням рішення про визнання чи відсутність права повинен вирішуватися спір по суті.
Частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Порука - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання, в силу якого поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 2 ст. 556 ЦК України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Відповідно до п. 8 договору поруки до поручителя, який виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договору (договорам) застави (іпотеки), укладеним з метою забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором, у частині виконаного зобов'язання.
Отже, порука є договірним зобов'язанням, стосовно якого передбачено обов'язкове дотримання письмової форми (частина першастатті 547 ЦК України), моментом укладення такого договору є досягнення згоди з усіх істотних умов, внаслідок якого у сторін виникають взаємні права та обов'язки.
З урахуванням вищенаведеного, вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитним договором, які погашено позивачем (поручителем), та про визнання права поручителя вимагати від боржника сплати ним грошових коштів за кредитним договором, сплачених поручителем, не є вимогами про встановлення юридичних фактів, однак такі доводи можуть розглядатися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.
Вимоги, заявлені позивачем, не призводять до поновлення порушених прав, не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду під час вирішення спору про стягнення грошових коштів за вказаними договорами.
За таких обставин, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у позові.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто, провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість господарському суду.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення в зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
З огляду на наведене та характер спірних правовідносин, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, розглянувши даний спір по суті, допустився порушень вимог процесуального права, адже провадження у даній справі підлягає закриттю.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 р. у справі № 910/14144/17 (провадження № 12-88гс18).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитним договором, які погашено позивачем (поручителем), та про визнання права поручителя вимагати від боржника сплати ним грошових коштів за кредитним договором, сплачених поручителем, не є вимогами про встановлення юридичних фактів, однак такі доводи можуть розглядатися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.
Вимоги, заявлені позивачем, не призводять до поновлення порушених прав, не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду під час вирішення спору про стягнення грошових коштів за вказаними договорами.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскаржене рішення вважає незаконним, що має наслідком скасування цього рішення та закриття провадження у даній справі на підставі п. ч. 1 ст. 231 ГПК України, в той же час як апеляційна скарга ТОВ «Імперія Холдінг», з огляду на її вимоги та доводи, підлягає залишенню без задоволення.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ХОЛДІНГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 р. у справі № 910/6355/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 року у справі № 910/6355/18 скасувати.
3. Закрити провадження у справі № 910/6355/18.
4. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ХОЛДІНГ".
5. Матеріали справи № 910/6355/18 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому нормами ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.12.2018 р.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Л.Г. Смірнова
Є.Ю. Пономаренко