ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/512/18
Суддя Південно-західного апеляційного господарського суду: Бєляновський В.В.
розглянувши в м. Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., Ярош А.І. при розгляді апеляційних скарг Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Національного банку України
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08.10.2018 року
по справі № 915/512/18
за позовом Національного Банку України
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 року та від 19.11.2018 року колегією суддів у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., Ярош А.І. апеляційні скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", Національного банку України на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08.10.2018 року про призначення у справі № 915/512/18 судової оціночно-будівельної експертизи призначені до розгляду та об'єднані в одне апеляційне провадження.
17.12.2018 року до початку судового засідання від ТОВ "Приватофис" до канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., Ярош А.І. від розгляду справи № 915/512/18.
Заяву мотивовано тим, що апеляційна скарга ТОВ «Приватофис» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.09.2018 року про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів, оголошення перерви в підготовчому засіданні та відмову у задоволенні клопотання ТОВ «Приватофис» про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної справи, розглядалась колегією суддів у складі: головуючий суддя Богацька Н.С., судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І.
А вже апеляційні скарги АТ КБ «Приватбанк» та Національного банку України на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08.10.2018 року про призначення у справі № 915/512/18 судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі розглядаються колегією суддів у складі: головуючий суддя Колоколов С.І., Савицький Я.Ф., Ярош А.Г.
Як свідчать два звіти авторозподілу від 06.11.2018р., від 13.11.2018р. по справі № 915/512/18 системою авторозподілу було визначено дві різні колегії суддів, при цьому 13.11.2018р. системою авторозподілу було виключено суддю Богацьку Н.С. з попередньо визначеної колегії. Таким чином, суддю Богацьку Н.С. автоматизована система не повинна була виключати з розподілу, адже її відпустка складала менше 14 календарних днів, як це передбачено ч. 9 ст. 32 ГПК України, крім того згідно з ч. 13 ст. 32 ГПК саме дана суддя, яка розпочала розгляд справи у Південно-західному апеляційному господарському суді, мала і закінчити розгляд даної справи.
З огляду на вищезазначене, заявник вважає, що авторозподіл 13.11.2018 року справи № 915/512/18 відбувся з порушенням норм ч. 9, 13 ст. 32 ГПК України, а саме: справа, розгляд якої розпочато колегією суддів, не була розглянута тією самою колегією суддів. На думку відповідача, вищезазначене свідчить про несанкціоноване втручання у роботу автоматизованого розподілу справ і порушення порядку визначення складу суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 року заявлений ТОВ "Приватофис" відвід колегії суддів у складі: головуючий Колоколов С.І., судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І., визнано необґрунтованим. Провадження у справі №915/512/18 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та Національного банку України на ухвалу господарського суду Одеської області від 08.10.2018 року зупинено. Справу № №915/512/18 передано для вирішення питання про відвід в порядку ч.3 ст. 39 ГПК України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2018р. для розгляду заявленого відводу у справі №916/512/18 визначено суддю Бєляновського В.В.
Розглянувши заяву про відвід вважаю, що підстави для відводу відсутні, з огляду на таке.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На думку заявника, при формуванні складу судової колегії для розгляду даної справи було порушено визначений Господарським процесуальним кодексом України порядок визначення складу суду.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Станом на теперішній час Державною судовою адміністрацією України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не опубліковано.
Таким чином, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням положень п.п. 17.4 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2.3.23 Положення (в редакції від 15.09.2016), якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності).
Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).
Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу.
У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії.
У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).
Як визначено ч.ч. 3, 9 ст. 32 ГПК України, персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду. Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Аналогічні повноваження зборів суддів визначені п. 2.3.11 Положення (в редакції від 15.09.2016).
На виконання вказаних вимог, рішенням зборів суддів Південно-західного апеляційного господарського суду № 3 від 04.10.2018 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу Південно-західного апеляційного господарського суду, у тому числі, визначено персональний склад судових палат, основний склад постійних колегій судів та резервних суддів для кожної постійної колегії суддів строком на один рік, а також спеціалізацію суддів. Так, до складу другої судової палати входять судді: Богацька Н.С., Колоколов С.І., Принцевська Н.М., Савицький Я.Ф., Ярош А.І., які відповідно до визначеної спеціалізації розглядають спори з банківської діяльності.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2018 для розгляду апеляційної скарги ТОВ «Приватофис» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.09.2018р. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богацька Н.С., судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Приватофис» на ухвалу господарського суду господарського суду Миколаївської області від 10.09.2018 у справі № 915/512/18 та додані до неї документи повернуто скаржнику, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачена можливість оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження окремо від рішення суду.
Згідно витягами з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2018 для розгляду апеляційних скарг Національного Банку України та АТКБ «Приватбанк» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08.10.2018р. про призначення у справі № 915/512/18 судової оціночно-будівельної експертизи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Колоколов С.І., судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08.10.2018р. у справі № 915/512/18 залишено без руху.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного Банку України на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08. 2018 року у справі № 915/512/18.
Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", об'єднано розгляд апеляційних скарг Національного Банку України та Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08.10.2018 року в одне апеляційне провадження та призначено їх розгляд.
Отже, наведені заявником у заяві про відвід колегії суддів доводи є безпідставними та ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, оскільки при винесенні ухвали від 12.11.2018 року про повернення апеляційної скарги ТОВ «Приватофис» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.09.2018 у справі № 915/512/18, колегія суддів у складі: головуючий суддя Богацька Н.С., судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І. не розпочинала розгляд даної справи по суті, а отже не є підставами для задоволення зазначеної заяви у розумінні положень ст. 35 ГПК України.
При цьому, обґрунтованих обставин, які б свідчили про упередженість судової колегії у складі: головуючий суддя Колоколов С.І., судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І. стосовно заявника, зацікавленість складу суду в ухваленні певного рішення у цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив.
З огляду на викладене, заява ТОВ «Приватофис» про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Колоколов С.І., судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І. не підлягає задоволенню, оскільки доводи заявника не знайшли свого підтвердження, тому не можуть бути підставою для відводу.
Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 240, 281 ГПК України, суддя Південно-західного апеляційного господарського суду
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., Ярош А.І. при розгляді апеляційних скарг Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Національного банку України на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08.10.2018 у справі № 915/512/18.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
суддя Бєляновський В.В.