Справа № 826/8171/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Мазур А.С.
20 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року (дата виготовлення повного тексту ухвали невідома) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Народного депутата України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції ОСОБА_3, Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання дій протиправними,
Позивач звернулася до суду з позовом до Народного депутата України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції ОСОБА_3, Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання дій протиправними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року адміністративний позов залишено без розгляду на підставі ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст. 240 КАС України, а саме - у зв'язку із повторним неприбуттям позивача без поважних причин у судове засідання.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на незаконності, необґрунтованості та необ'єктивності рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно із ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач неодноразово не з'являлася до суду без поважних причин, та заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у підготовчому засіданні 20.02.2018 позивач заявила про відвід судді Мазур А.С., який мотивований тим, що в ухвалі про відкриття провадження у справі №826/8171/17 від 29.09.2017 не зазначено третіх осіб, про залучення яких клопотав позивач у позовній заяві.
Ухвалою від 23.02.2018 Окружного адміністративного суду міста Києва визнано заяву про відвід судді Мазур А.С. необґрунтованою та в її задоволенні відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2018 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду.
В судовому засіданні 24.04.2018 позивачем повторно подано заяву про відвід судді Мазур А.С.
Ухвалою під головуванням судді Мазур А.С. від 24.04.2017 заяву позивача визнано необґрунтованою, провадження у справі зупинене для вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2018 в задоволенні заяви про відвід судді Мазур А.С. відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2018 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.08.2018.
Як зазначено судом першої інстанції, позивач в судове засідання призначене на 07.08.2018 не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки, у тому числі про поважність останніх, суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала.
13.08.2018 здійснено виклик позивача у судове засідання, призначене на 04.10.2018.
Судом першої інстанції зазначено, що повістки про виклик були направлені позивачу за адресою, що зазначена нею у позовній заяві, однак, як вбачається із довідок, наданих відділенням поштового зв'язку "Укрпошта", судові повістки повернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва із відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною п'ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Так, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй постанові від 19.09.2018 у справі №826/10538/17 (провадження №К/9901/54003/18).
Натомість оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а так само не містить думки представників відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів за відсутності позивача.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, не з'ясувавши наведені обставини та залишивши позов без розгляду, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Крім того, позивач зазначає, що прибути в судове засідання, призначене на 04.10.2018, вона не мала фізичної можливості, так як 06.09.2018 отримала травму ноги та з 08.09.2018 по 25.10.2018 в зв'язку з цим проходила лікування, що підтверджується медичними довідками наданими позивачем разом з апеляційною скаргою.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів приходить до висновку, що залишення позовної заяви без розгляду унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Народного депутата України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції ОСОБА_3, Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання дій протиправними - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяО.О. Беспалов
СуддяА.Б. Парінов
Повне судове рішення складено 20 грудня 2018 року.