"19" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2129/18
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань ОСОБА_1
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фармако” до товариства з обмеженою відповідальністю „Таблетка А” про стягнення 2102,33 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фармако” (далі по тексту - ТОВ „Фармако”) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Таблетка А” (далі по тексту - ТОВ „Таблетка А”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 71 029,04 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 69328,67 грн., пені у розмірі 1567,33 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 133,04 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №ПК/115 від 07.04.2018р. в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.
Ухвалою суду від 05.10.2018р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.11.2018р. о 11:20 год.
29.10.2018р. до суду надійшла заява від ТОВ „Фармако” про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість у загальному розмірі 2102,33 грн., яка складається із пені у розмірі 1943,16 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 159,17 грн. В обґрунтування поданої заяви про зменшення позовних вимог позивачем було надано суду виписку по банківському рахунку на підтвердження оплати відповідачем 04.10.2018р. суми основного боргу за договором поставки №ПК/115 від 07.04.2018р. у загальному розмірі 69 328,67 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1, 2 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог надійшла до господарського суду до початку першого судового засідання, призначеного для розгляду справи по суті, господарським судом було прийнято до розгляду заяву ТОВ „Фармако” про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача в судові засідання по даній справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверт із поштовими відправленнями суду, який надсилався за адресою місцезнаходження ТОВ „Таблетка А” /65069, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 96/ згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був повернутий до суду у зв'язку із неможливістю вручення адресату. Оскільки ТОВ „Таблетка А” не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами та за відсутності представника позивача, від якого до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності останнього.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
07.04.2018р. між ТОВ „Фармако” (Постачальник) та ТОВ „Таблетка А” (Покупець) було укладено договір поставки №ПК/115, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною. Предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. п. 3.7, 4.1, 4.2 договору поставки №ПК/115 від 07.04.2018р. датою поставки товару є дата отримання відповідної партії товару Покупцем. Місцем поставки є місце поставки товару, вказане Покупцем в замовленні на поставку відповідної партії товару. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару Покупцеві. Ризик випадкової втрати та пошкодження товару несе її власник, з моменту набуття права власності.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно з п. п. 6.1, 6.2 договору поставки №ПК/115 від 07.04.2018р. оплата Покупцем за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому, порядок оплати товару за цим договором обирається Покупцем при поданні замовлення на поставку. При здійснення Покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу, протягом якого Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь Постачальника, вказується останнім у видатковій накладній на товар. При цьому, перебіг такого строку починається від дати поставки товару Покупцю, яка вказана у видатковій накладній. Надання Постачальником рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим.
Відповідно до п. 10.3 договору поставки №ПК/115 від 07.04.2018р. у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.
На виконання умов договору поставки №ПК/115 від 07.04.2018р., укладеного між сторонами по справі, ТОВ „Фармако” протягом періоду з 27.07.2018р. по 13.08.2018р. було поставлено ТОВ „Таблетка А” засоби та вироби медичного призначення, загальна вартість яких становить 70 265,65 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними /а. с. 11-65/. Остаточно за поставлений позивачем товар відповідач розрахувався 04.10.2018р., що підтверджується випискою по банківському рахунку ТОВ „Фармако”.
Звертаючись до господарського суду із позовом до ТОВ „Таблетка А”, а також із заявою про зменшення розміру позовних вимог, ТОВ „Фармако” було зазначено, що відповідач у порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №ПК/115 від 07.04.2018р. здійснив оплату поставленого товару із порушенням строків, вказаних у видаткових накладних, що є підставою для нарахування останньому пені відповідно до умов договору та трьох відсотків річних.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З посиланням на умови п. 10.3 договору поставки №ПК/115 від 07.04.2018р., позивачем було нараховано ТОВ „Таблетка А” пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за порушення строків сплати платежів, розраховану позивачем по кожній із видаткових накладних окремо станом на 04.10.2018р., окрім видаткової накладної №681897/0 від 25.07.2018р., яка була частково оплачена відповідачем 26.09.2018р.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає про його правильність, у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „Фармако” в частині стягнення із ТОВ „Таблетка А” пені у загальному розмірі 1943,16 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних у розмірі 159,17 грн., які були розраховані по кожній із видаткових накладних окремо станом на 04.10.2018р., окрім видаткової накладної №681897/0 від 25.07.2018р., яка була частково оплачена відповідачем 26.06.2018р.
Перевіривши вказаний розрахунок, господарський суд визнає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим, із відповідача слід стягнути на користь ТОВ „Фармако” три відсотки річних у розмірі 159,17 грн., що має наслідком задоволення позовних вимог ТОВ „Фармако” у названій частині.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Таблетка А” перед ТОВ „Фармако” у загальному розмірі 2102,33 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень чинного законодавства.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Фармако” позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю „Таблетка А” шляхом присудження до стягнення на користь позивача пені у розмірі 1943,16 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 159,17 грн. відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 610, 611, 612, 625, 62, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 180, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви розподіляються відповідно до приписів ст. 129 ГПК України. При цьому, решта суми судового збору у розмірі 1709,85 грн., у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI підлягає поверненню з державного бюджету за клопотанням позивача на підставі ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Таблетка А” /65069, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 96, ідентифікаційний код 40388290/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фармако” /08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул.Балукова,21, ідентифікаційний код 20037376/ пеню у розмірі 1943,16 грн. /одна тисяча дев'ятсот сорок три грн. 16 коп./, три відсотки річних у розмірі 159,17 грн. /сто п'ятдесят дев'ять грн. 17 коп./, судовий збір у розмірі 52,15 грн. /п'ятдесят дві грн. 15 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20 грудня 2018 р.
Суддя С.П. Желєзна