Справа № 826/3700/18 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
19 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Костюк Л.О.,
Пилипенко О.Є.,
за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс-К» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс-К» про стягнення плати за проїзд,
Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №8 м. Києва (надалі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" (надалі також - відповідач) на користь державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами великовагового транспортного засобу у сумі 20725,41 грн., що еквівалентно 663,64 Євро.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", щодо перевищення транспортним засобом відповідача нормативних вагових параметрів.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.09.2018 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" (код ЄДРПОУ 33999954) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Житомир Житомирської області/м. Житомир, 22160100, р/р 31310309700002, код ЄДРПОУ 38035726, МФО 811039) плату за проїзд автомобільними дорогами великовагового транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові параметри яких перевищують нормативі у сумі 20725,41 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.09.2018 р. та прийняти нове, яким залишити позовну заяву без розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було проігноровано той факт, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позовна заява - залишенню без розгляду.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу в установлений судом строк подано не було.
У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області (далі - Управління) 29.09.2017 здійснено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF модель CF85, державний номерний знак АА 6562 ВП, який належить ТОВ "Автобудкомплекс-К".
За результатами контролю 26.09.2017 посадовими особами Управління складено акт № 0020027 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг із перевезення вантажу (маршрут: Новогородецькке - м. Київ) із перевищенням маси транспортного засобу на ось. Так, допустиме осьове навантаження 11 т, фактичне - 12.85т, 11,85т, без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України. Водій транспортного засобу марки DAF модель CF85, державний номерний знак АА 6562 ВП, із актом № 0020027 від 26.09.2017 ознайомлений, однак від підпису відмовився.
До вказаного акту зроблено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 663,64 євро. Пройдена відстань становить 102км.
Відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (надалі - Закон № 3353-XII) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (надалі - Закон № 2344-III), відповідно до ч.7 ст. 6 якого центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Згідно з ч.3 ст. 48 Закону № 2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 року N 2862-IV (надалі - Закон N 2862-IV) передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 311 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).
Так, відповідно до вищевказаного пункту, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру, зокрема, на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі.
К - (коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру до 10% - К=2; від 10% до 40% - К=3; більше ніж 40 відсотків - К=5.
Отже, з огляду на вище зазначене у відповідності до формули: П=(Рзм+Рнв+Рг)*В*К, де 1,301 (Рнв) це плата за проїзд/км за перевищення нормативних параметрів, Євро; В - відстань перевезення, км; К - коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру до 10%-К=2, від 10% до 40%-К=3, більше ніж 405-К=5) було визначено плату за проїзд у розмірі (1.301)*102*3=553,64 Євро.
Згідно п. 311 Порядку № 879, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.
Поряд із цим, згідно інформації Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, на даний час коштів по сплаті плати за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування від ТОВ "Автобудкомплекс-К" не надходило, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, та суттєво порушує інтереси держави.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів здійснюється за спеціальними правилами у разі, зокрема, коли навантаження на одиночну вісь перевищує 11 тонн.
Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Пунктом 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
На підставі викладеного, Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області ТОВ "Автобудкомплекс-К" нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 663,64 Євро.
Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.
Відповідно до показників валютного ринку, що міститься на офіційному Інтернет - представництві Національного банку України на день проведення розрахунку, а саме 26.09.2017, курс гривні до 100 Євро становить 3122,9967 гривень. Таким чином, сума 663,64 Євро еквівалентна - 20725,41 грн.
Відповідно до п. 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету України.
Водночас, плата за проїзд вищевказаними транспортними засобами є обов'язковим платежем, який дає право на рух транспортного засобу. У разі несплати автомобільним перевізником обов'язкового платежу, останній підлягає стягненню з нього в примусовому порядку.
Станом на день вирішення спору доказів на підтвердження сплати відповідачем штрафу чи оскарження зазначених вище постанови в судовому порядку до суду не надано. Несплата підприємством застосованих відповідно до закону фінансових санкцій до Державного бюджету України є порушенням економічних інтересів держави.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що обов'язковий платіж підлягає стягненню з перевізника в примусовому порядку.
Щодо тверджень апелянта про пропуск позивачем строків звернення до суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, Укртрансбезпека чинними законодавчими актами не наділена повноваженнями на примусове стягнення плати за проїзд у судовому порядку, а тому в силу вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України в даній справі визнано право прокурора звернутися із самостійним позовом про стягнення плати за проїзд.
Листом від 11.12.2017 р. Укртрансбезпека звернулась до Прокурора м.Києва із проханням звернутися до суду в її інтересах щодо стягнення заборгованості плати за проїзд.
В той же час, матеріали Укртрансбезпеки у Житомирській області надійшли до Київської місцевої прокуратури № 8 - 22.12.2017 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції. До суду із адміністративним позовом позивач звернувся 01.03.2018 р., про що свідчить штамп Окружного адміністративного суду м.Києва.
Київською місцевою прокуратурою № 8 повідомлено Укртрансбезпеку про намір звернутися до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовом в інтересах держави (лист від 26.02.2018 р. № 43-1246 вих. 18).
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивач з урахуванням вимог п. 311 Порядку № 879 повинен був звернутися до суду не пізніше 27.01.2018 р., оскільки, в даному випадку, право позивача на звернення до суду визначається з моменту отримання матеріалів Укртрансбезпеки у Житомирській області про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, без яких таке звернення неможливе.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду із адміністративним позовом в даній справі дотримано трьохмісячний строк звернення до суду, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції та залишення позову без розгляду відсутні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс-К» залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О.Костюк
О.Є.Пилипенко