20 грудня 2018 р. Справа № 480/4268/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення їй щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг;
- зобов'язати відповідача призначити їй щомісячну адресну грошову допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг згідно заяви від 23.07.2018 як особі працездатного віку, яка доглядає за дитиною досягнення нею трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою і має право на отримання допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. З 15.03.2016 р. виплата допомоги зменшена на 50%, а з 15.05.2016 р. припинена. 21.09.2016 р. у позивачки народилась донька. У жовтні 2016 р. позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги, зазначивши зміни, які відбулись у складі сім'ї. З того часу виплачувалась грошова допомога у такому розмірі: ОСОБА_2 (чоловіку) - 442 грн. (як працездатній працевлаштованій особі), ОСОБА_3 - 884 грн. (як непрацездатній особі, дитині), ОСОБА_4 - 884 грн. (як непрацездатній особі, дитині) та позивачу, ОСОБА_1 - 442 грн. (як особі працездатного віку, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
Оскільки грошова допомога надається з дня звернення, з терміном її виплати на 6 місяців з можливістю подальшого подовження, тому з відповідними заявами про призначення грошової допомоги позивач зверталась до відповідача неодноразово. За кожною такою заявою на черговий шестимісячний термін сім'ї позивача призначалась та виплачувалась грошова допомога у встановлених Порядком розмірах, у тому числі і їй у сумі 442 грн.
23.07.2018 р. позивач вчергове звернулась до відповідача з заявою про призначення грошової допомоги на сім'ю на наступний шестимісячний строк, але загальна сума виплаченої допомоги на сім'ю виявилась меншою, ніж та, що визначена Порядком. Для з'ясування причини зменшення розміру грошової допомоги 31.08.2018 р. позивач звернулась з заявою до відповідача.
У відповіді від 28.09.2018 р. №03-09/2598 за підписом начальника Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області зазначено, що з 23.07.2018 р. по 22.01.2019 р. позивачу призначено на сім'ю щомісячну адресну допомогу як уповноваженому представнику сім'ї з таким розрахунком: ОСОБА_3 - 1000 грн., ОСОБА_4 - 1000 грн., ОСОБА_2 - 442 грн.
Далі у листі сказано, що, враховуючи роз'яснення, які надійшли з Мінсоцполітики, особисто позивача не було включено в розрахунок з підстав, наведених в абз. 10 п. 3 Порядку, а саме: “Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність”.
Оскільки позивач є особою працездатного віку і позивачу було припинено виплату щомісячної адресної допомоги на підставі п. 7 Порядку, то грошова допомога не призначається.
Однак, позивач з такими діями відповідача не погоджується і просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення їй щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг та зобов'язати відповідача призначити їй щомісячну адресну грошову допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг згідно заяви від 23.07.2018 як особі працездатного віку, яка доглядає за дитиною досягнення нею трирічного віку.
Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначив, що 16 січня 2016 року до Управління звернулася позивач із письмовими заявами: 1) про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, та 2) про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
В заяві про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг позивач зазначила, що не працює. Оскільки позивач була особою працездатного віку і не працювала, то відповідно до п.7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово- комунальних послуг, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (далі - Порядок), (в редакції на дату подання заяви позивачем): якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку...), які не працевлаштувалися, в т.ч. за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 %, а на наступний період - припиняється.
Особисто позивачу з 16 січня 2016 року по 15 березня 2016 року - виплачувалась допомога - 100% (442 грн.), на наступні 2 місяці допомога була зменшена на 50% (221 грн.), а саме, з 16 березня 2016 р. по 15 травня 2016 р., а з 16 травня 2016 р. їй було припинено виплату щомісячної адресної допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 р. №212 було внесено зміни до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. №505, а саме: пункт 3 Порядку доповнено абзацом такого змісту: “Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п.7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.” Наступний строк в розумінні Порядку, це шестимісячний строк, рахуючи у випадку позивача, цей строк тривав би з 16 травня 2016 р. до 16 листопада 2016 р. 21 вересня 2016 року позивач народила дитину - ОСОБА_4. 6 жовтня 2016 р. (тобто до закінчення шестимісячного строку), позивач звернулася до управління з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги.
Позивачу було призначено щомісячну адресну допомогу як уповноваженому представнику сім'ї, з таким розрахунком: ОСОБА_1 (позивач) - 442 грн., ОСОБА_2 - 442 грн., ОСОБА_3 - 884 грн., ОСОБА_4 - 884 грн. В подальшому дана допомога в такому ж розмірі, згідно заяв позивача призначалась.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року №689 було внесено зміни до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505, а саме: пункт 3 Порядку викладено у новій редакції, зокрема абзац 10: “Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п.7 цього Порядку, грошова допомога не призначається”.
12.06.2018 Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації перенаправив управлінню лист Департаменту від 18.04.2018 №02.1/1464 адресований Мінсоцполітики, в якому описувалась аналогічна ситуація, як і у випадку з позивачем та лист Мінсоцполітики від 06.06.2018 №72/0/106-18 для використання в роботі в якому зазначено: що відповідно до п.7, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку...), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 %, а на наступний період - припиняється.
Абзацом 10 пункту 3 Порядку встановлено, що особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.
Отже, при наступному зверненні позивача 23 липня 2018 р. за призначенням допомоги з 23.07.2018 по 22.01.2019, допомога була призначена, враховуючи роз'яснення, які надійшли з Мінсоцполітики, з таким розрахунком: ОСОБА_3 - 1000 грн., ОСОБА_2 - 442 грн., ОСОБА_4 - 1000 грн.
Особисто позивача не було включено в розрахунок з підстави, що в жовтні 2016 р. неправомірно було поновлено виплату, та з підстав наведених в абзаці 10 пункту 3 Порядку, а саме: “особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до п.7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність”.
Відповідач звертає увагу, що на відміну від п.7 Порядку, який містить виключення, правило, яке зазначене в абзаці 10 пункту 3 Порядку, в період з 31 березня 2015 р. і до 11 липня 2018 р. не містило ніяких виключень.
Абзац 10 пункту 3 у новій редакції, яка вже містить виключення (дані зміни були внесені до Порядку, постановою КМУ від 11 липня 2018 р. №548), та випадок позивача не підпадає під дане виключення. Оскільки до осіб, які втратили працездатність (стаття 1 Закону України “Про прожитковий мінімум”), відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацездатні особи, визнані особами з інвалідністю в установленому порядку.
На момент звернення 23 липня 2018 р. позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є працездатною особою, оскільки до працездатних осіб, відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтовані та просить відмовити у їх задоволенні (а.с. 29-30).
Ухвалою суду від 21.11.2018 р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що сторони повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, яка перемістилась з м. Луганськ до Сумської області, Тростянецький район, с. Микитівка та перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №561 від 05.12.2016 р. (а.с.11).
23.07.2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення щомісячної грошової допомоги для покриття витрат на проживання, оплату житлово-комунальних послуг.
Рішенням від 02.08.2018 року відповідачем була призначена допомога, з таким розрахунком: ОСОБА_3 - 1000 грн., ОСОБА_2 - 442 грн., ОСОБА_4 - 1000 грн. (а.с. 31).
31.08.2018 р. позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області із заявою про роз'яснення причин невиплати щомісячної грошової допомоги для покриття витрат на проживання, оплату житлово-комунальних послуг (а.с.16).
Листом №03-09/2598 від 28.09.2018 р. Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області повідомило позивача про те, що оскільки вона є особою працездатного віку і не працювала, то 15 травня 2016 року було припинено виплату щомісячної адресної допомоги на підставі п.7 Порядку надання щомісячної адресної допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (далі - Порядок).
Оскільки позивач є особою працездатного віку і було припинено виплату щомісячної адресної допомоги на підставі п. 7 Порядку, то грошова допомога не призначається (а.с. 17).
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб", внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01 жовтня 2014 року, визначено механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пунктів 2,3 Порядку (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно із п. 7 Порядку якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Суд зазначає, що виплата щомісячної адресної допомоги дійсно була припинена позивачу на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, проте суд не може погодитися із тим, що позивач після оформлення здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не має права на призначення щомісячної адресної допомоги.
Згідно абзацу 8 пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Разом з тим, суд зазначає, що пунктом 7 Порядку саме передбачено виключення з кола працездатних осіб, які не працевлаштувалися та яким припиняється виплата допомоги у разі не працевлаштуванні, зокрема, громадян які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку .
Так, судом встановлено, що 21.09.2016 року у позивача народилася донька-Демченко ОСОБА_5 (а.с. 15).
Відповідач як орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України.
Положення порядку №505, в тому числі його пунктів 3 та 7, не передбачають права відмови в призначенні адресної допомоги особі, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку .
Cуд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №505 не встановлено жодного обмеження особи звернутися після відбуття змін з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до вимог п.3 Порядку №505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Уповноважений член сім'ї звертався до Управління праці і соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації з заявою про призначення адресної допомоги на сім'ю, надавала відомості на підтвердження догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , таким чином, повідомивши відповідача про зміни, що впливають на призначення грошової допомоги, які відбулися.
Посилання ж відповідача на ті обставини, що позивач не має права на призначення допомоги на наступний строк, оскільки його виплата була припинена на підставі п.7 Порядку, є не змістовними, тому що ці вимоги п.3 Порядку №505 стосуються осіб, у яких не відбулися зміни або не повідомляли уповноважений орган про зміни в наступні періоди. Трактування відповідача цієї норми, позбавляє права на отримання такої допомоги на наступні періоди особою, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку . Це погіршує становище позивача, порівняно з особами, наприклад, які працевлаштувалися протягом перших чотирьох місяців з дня призначення допомоги вперше. Тому таке трактування суперечить вимогам принципу рівності всіх перед законом, що закріплений в ст. 24 Конституції України.
Суд звертає увагу на те, що діючим Порядком не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
До того ж, останнім абзацом пункту 12 Порядку держава гарантувала право особи на поновлення виплати грошової допомоги у разі зміни обставин, які вплинули на припинення виплати такої допомоги.
Отже, відмова відповідача в призначенні адресної допомоги позивачу є незаконною, такою, що порушує його право на отримання цієї допомоги протягом наступних шести місяців та суперечать вимогам п.3 Порядку №505.
Таким чином, суд вважає дії щодо не призначення адресної допомоги позивачу за заявою від 23.07.2018року, у яких міститься відомості про догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправними, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Миру, 2, код ЄДРПОУ 03198037) щодо відмови нарахування та виплати ОСОБА_1 (42630, Сумська область, Тростянецький район, с. Микитівка, вул. Перемоги, 10, рнокпп НОМЕР_1) допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Миру, 2, код ЄДРПОУ 03198037) призначити ОСОБА_1 (42630, Сумська область, Тростянецький район, с. Микитівка, вул. Перемоги, 10, рнокпп НОМЕР_1) допомогу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно заяви від 23.07.2018 як особі працездатного віку, яка доглядає за дитиною досягнення нею трирічного віку.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук