Справа № 2540/3034/18 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.
19 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьмишиної О.М.,
суддів Пилипенко О.Є., Костюк Л.О.
за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Голови Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області, Ради адвокатів Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області (далі - відповідач 1), Ради адвокатів Чернігівської області (далі - відповідач 2), у якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №7-18/18 від 31 липня 2018 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців.
Також, позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій він просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.
В обґрунтування заяви посилається на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся. Позивач вказує, що оскаржуване рішення позбавило його права на працю, на забезпечення його та родину життєдіяльності. Окрім того, стверджує, що наявна очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено, зупинено дію рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області №7-18/18 від 31.07.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців.
Судове рішення умотивовано тим, що рішенням Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області від 31.07.2018 № 7-18/18 про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю фактично унеможливлюється надання позивачем правової допомоги особам, права яких він захищає на підставі договору, що свідчить про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що жодних доказів очевидної протиправності оскаржуваного рішення позивач не надав. Також, апелянт вказує на те, що застосування судом першої інстанції такого заходу забезпечення позову як зупинення дії оскаржуваного рішення призвело до фактичного ухвалення рішення суду без розгляду справи по суті, що суперечить положенням КАС України.
Апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження згідно частини 2 ст. 313, п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з таких підстав.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із статтею 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Дослідивши зміст заяви позивача та матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позаяк у разі невжиття таких може мати місце заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, та для їх відновлення останньому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Зокрема, у разі не зупинення дії оскаржуваного рішення, позивач буде позбавлений можливості працювати та отримувати дохід від своєї професійної діяльності, тобто невжиття заходів забезпечення адміністративного позову істотно ускладнить поновлення порушених прав позивача.
Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав. свобод та інтересів фізичної особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст.151 КАС України визначено, що суд повинен врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Колегія суддів вважає, що зупинення дії оскаржуваного рішення ніяким чином не впливає на права та обов'язки інших осіб, у т.ч. і відповідачів, оскільки таке забезпечення не скасовує рішення, а лише тимчасово зупиняє його дію до вирішення справи та набрання рішення суду законної сили.
При цьому, ураховуючи, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльності через несплату щорічних внесків на реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування, приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд вірно врахував співвідношення прав (інтересу) позивача з урахуванням наявності оскаржуваного рішення із наслідками вжиття забезпечення позову. Вжиття таких не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища позивача, а також ефективного захисту його прав та інтересів.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №800/521/17 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказана постанова прийнята за інших фактичних обставин справи.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Тому, відсутні підстави для задоволення вимог апелянта.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 150, 151, 243, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Голови Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О.Костюк
О.Є.Пилипенко