Справа № 2540/2506/18 Головуючий у І інстанції - Клопот С.Л.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
17 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив визнати протиправними дії Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України щодо застосування показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, за 2014-2016 роки при призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком; зобов'язати Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України з 04 квітня 2018 року призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, за 2016-2017 роки.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України при проведенні розрахунку пенсії застосувало норму Закону України « 2148-VІІІ» «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким до Прикінцевих положень п. 3 доповнено п.п. 4(3), 4(4), 4(5), 4(6), 4(7). Згідно з абзацем першим п.4(3) розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати(доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Тобто, безпідставно застосував Закону України « 2148-VІІІ», а не частину другу ст.40 Закону України № 1058 з застосуванням показників середньої заробітної плати працівників занятих у галузях економіки за 2016-2017 роки, фактично провівши не призначення пенсії згідно Закону України № 1058-ІV, а осучаснення пенсії у відповідності до Закону України « 2148-VІІІ» з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2016, 2015 та 2014 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 %.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зокрема, Позивач зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, які мають значення. Також, суд першої інстанції не з'ясувавши необхідні для об'єктивного вирішення спору обставини справи, ухвалив необґрунтоване та незаконне рішення, яке підлягає скасуванню апеляційним судом.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, Позивач перебуває та обліку та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з 27.05.2009 року у розмірі 90 % суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
04 квітня 2018 року Позивач звернувся до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою щодо доцільності обчислення пенсії за віком на загальних підставах .
20 квітня 2018 року Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України листом № 519/06/к-7 повідомило Позивача про порядок проведення розрахунку цього виду пенсії за документами пенсійної справи Позивача. Також було повідомлено, що переведення є недоцільним, так як переведення Позивача на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058) призведе до зменшення розміру пенсії.
Вважаючи дії Відповідача протиправними, Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що заява на яку посилається у своєму адміністративному позові Позивач, складена у довільній формі, та не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і подана в порядку передбаченому Законом України "Про звернення громадян".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 статті 45 Закону передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відтак, при переведенні з одного виду пенсії на інший особам враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), як при первинному призначенні пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивач звернувся до Управління із заявою довільної форми про проведення перерахунку пенсії.
Приймаючи до уваги норми чинного законодавства Позивачу було повідомлено листом № 519/06/К-7 від 20.04.2018 року про недоцільність переведення на інший вид пенсії.
При цьому, всі рішення щодо призначення виплати пенсії, або відмови у призначенні приймаються відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії та оформлюються відповідним протоколом.
Для розгляду питання щодо переведення на інший вид пенсії особа має звернутися до Управління в порядку, передбаченому Законом, подавши заяву, що відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Заява на яку посилається у своєму позові Позивач, складена у довільній формі, та не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і подана в порядку передбаченому Законом України "Про звернення громадян".
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що Позивач не звертався до Відповідача в порядку, передбаченому Законом, з чим погоджується колегія суддів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що лист від 20 квітня 2018 року № 519/06/к-7 Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, не породжує будь-яких правових наслідків та не вирішує будь-якого питання, яке входить до кола повноважень Відповідача, а виключно інформує ОСОБА_2.
Зазначений лист не може бути предметом розгляду у даній справі, у рамках відмови Позивачу у призначенні пенсії.
Крім того, у вказану листі Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України зазначено, що заява ОСОБА_2 розглядалась як письмове звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у зв'язку із чим, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький