Справа № 2540/2961/18 Головуючий у 1 інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
19 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Файдюка В.В. Чаку Є.В. Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови
Позивач - Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради звернувся до суду з позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Михайлюка Д.С. від 10.08.2018 року за виконавчим провадженням № 56872935 про стягнення з Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради виконавчого збору у розмірі 14892 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Михайлюка Д.С. від 10.08.2018 року за виконавчим провадженням № 56872935 про стягнення з Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради виконавчого збору в розмірі 14 892 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Центральний відділ Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що обов'язок негайно виконати рішення суду , виник 16.07.2018 року, наказ про поновлення ОСОБА_6 комунальним підприємством поданий лише 02.08.2018 року в ході примусового виконання рішення суду після відкриття виконавчого провадження, що не свідчить про добровільність виконання рішення.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 липня 2018 року у справі № 750/1562/18 за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди позов задоволено частково, в тому числі поновлено ОСОБА_6 на роботі. В частині поновлення на роботі допущено негайне виконання.
Державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Михайлюком Д.С., на підставі статтей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито, виконавче провадження № 56872935 з виконання виконавчого листа № 2/751/847/18, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про поновлення ОСОБА_6 на посаді начальника технічного відділу Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради з 31.01.2018 року.
Постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2018 року було вручено директору Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради Обушному О.О. під розпис 31.07.2018 року.
Згідно наказу від 02.08.2018 року № 19-о ОСОБА_6, поновлено на посаді начальника технічного відділу комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради з 31.01.2018 року.
У зв'язку з виконанням рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова у справі № 750/1562/18 в частині негайного поновлення ОСОБА_6 на роботі, постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Михайлюка Д.С. про закінчення виконавчого провадження від 10.08.2018 року - виконавче провадження № 56872935 закінчено.
10.08.2018 року державним виконавцем у виконавчому провадженні № 56872935 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору з Позивача у розмірі 14 892 грн, на підставі виконавчого документу: виконавчого листа № 2/751/847/18 виданого 17.07.2018 року Новозаводським районним судом м. Чернігова.
Також, 10.08.2018 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 56976233 про стягнення виконавчого збору в сумі 14892 грн на підставі постанови № 56872935 Центрального ВДВС м. Чернігова від 10.08.2018 року.
10.08.2018 року прийнято постанову про арешт коштів боржника на підставі постанови № 56872935 Центрального ВДВС м. Чернігова від 10.08.2018 року.
Вважаючи вищевказані дії та рішення про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Статтею 1 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VІІІ, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
В силу ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів виданих судом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно ч. 5 вказаного Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
В силу частини 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця від 30.07.2018 року відкрито виконавче провадження № 56872935 з виконання виконавчого листа № 2/751/847/18, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про поновлення ОСОБА_6 на посаді начальника технічного відділу Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради з 31.01.2018 року.
Як зазначалося, 10.08.2018 року державним виконавцем у виконавчому провадженні № 56872935 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору з Позивача у розмірі 14 892 грн, на підставі виконавчого документу: виконавчого листа № 2/751/847/18 виданого 17.07.2018 року Новозаводським районним судом м. Чернігова.
Відповідно до статті 27 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий збір не стягується, зокрема, за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.
Частинами 2 та 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Пунктом 1 частини п'ятої вказаної статті передбачає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.
З наведеного слідує, що виконавчий збір стягується при відкритті виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору.
Так, відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону.
Отже, обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження відкрито щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Новозаводським районним судом м. Чернігові 16.07.2018 у справі № 750/1562/18 в частині негайного поновлення ОСОБА_6 на роботі.
Згідно статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
В силу ч. 1 статті 65 вказаного Закону, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Як зазначалося, у Законі № 1404-VIII передбачено випадки, коли виконавчий збір не стягується (частина п'ята статті 27), зокрема, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню.
Разом з тим Законом передбачено, що у разі невиконання судового рішення без поважних причин виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність).
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження ( ст.. 63 Закону № 1404-VIII ).
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Враховуючи, що позивачем надано докази виконання рішення суду та вимог виконавця та, те, що примусове виконання судового рішення у даній справі не передбачає справляння виконавчого збору, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору з позивача є протиправною та такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим, правомірно задоволено позовні вимоги.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 243, 287, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в строк, визначений статтею 329 КАС України.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Файдюк В.В. Чаку Є.В.