Справа № 810/4996/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
19 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьмишиної О.М.,
суддів Пилипенко О.Є., Костюк Л.О.
за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року у справі за позовом Білоцерківської міської організації Профспілки працівників культури до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: Відділ культури і туризму Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
Білоцерківська міська організація Профспілки працівників культури звернулася у суд із позовом до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області (далі - відповідач 1), Білоцерківської міської ради Київської області (далі - відповідач 2), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 06.09.2018 року №2788-56-VII «Про організаційно - правові заходи щодо створення комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв №3 в м. Біла Церква».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову: зупинено дію пункту 4 рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 06.09.2018 року №2788-56-VII «Про організаційно - правові заходи щодо створення комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв №3 в м. Біла Церква» (про припинення юридичної особи - комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська музична школа №3 шляхом ліквідації), до набрання законної сили рішенням у даній справі.
24 жовтня 2018 відповідач 1 подав клопотання про скасування заходів забезпечення позову, постановлених ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року. В обґрунтування клопотання відповідач 1 вказує на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм права та вимог чинного законодавства України, а ухвалою про забезпечення позову порушуються права працівників та учнів Білоцерківської музичної школи №3, які виявили бажання працювати і навчатися в Білоцерківській школі мистецтв №3.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
Місцевий суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки доводи, викладені представником відповідача у клопотанні та поясненнях в судовому засіданні, не спростовують висновків суду в ухвалі про забезпечення позову.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу та зазначені заходи забезпечення позову.
Апеляційна скарга умотивована тими ж доводами, що і заява про скасування заходів забезпечення позову. Також, вказує на те, що з 12 листопада 2018 року закінчується строк попередження про скорочення посад у зв'язку з ліквідацією закладу та звільнення працівників у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та щодня Білоцерківська міська рада буде нести збитки близько 5700 тис. грн., оскільки доведеться утримувати два заклади замість одного.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з таких підстав.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із статтею 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Отже, з аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.
Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. При цьому, правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.
Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.
Колегією суддів при апеляційному розгляді справи установлено, що відповідачі у заяві про скасування заходів та в апеляційній скарзі не наводять підстав, які б вказували на те, що обставини, з якими пов'язане забезпечення позову відпали. Натомість, заява про скасування заходів забезпечення позову та апеляційна скарга обґрунтовована виключно незаконністю вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, як убачається із матеріалів справи та відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, апеляційна скарга на ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову відповідачами не подавалася.
Виходячи з правил глави 1 розділу III КАС та меж перегляду судом апеляційної інстанції справи щодо перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції (стаття 308 КАС), суд апеляційної інстанції не може у рамках даного апеляційного провадження вирішувати питання щодо перевірки законності та обґрунтованості ухвали про забезпечення позову. Кожне апеляційне провадження спрямоване на вирішення визначеного кола питань та має самостійне завдання - перевірити законність та обґрунтованість окремо взятого судового рішення щодо якого таке провадження відкрито. Метою апеляційного перегляду є юридичний контроль за законністю та обґрунтованістю ухваленого судом першої інстанції судового рішення, яке підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості ухвали про забезпечення позову не можуть оцінюватись судом в рамках іншого апеляційного провадження, предметом перегляду якого є інше судове рішення, а тому колегія суддів відхиляє такі доводи як такі, що не стосуються питання скасування заходів забезпечення позову.
У свою чергу, суд при постановленні ухвали про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову правильно застосував норми процесуального права, повно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав скасування заходів забезпечення позову, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 157, 243, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О.Костюк
О.Є.Пилипенко
Повний текст постанови виготовлено 19.12.2018 р.