19 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/691/18
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В квітні 2018 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною бездіяльність Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області щодо не взяття на облік та не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області витребувати пенсійну справу та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, починаючи з 07.10.2009 року, як непрацюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому, ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст.ст. 27,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", доплатою до пенсії за понаднормовий стаж відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", надбавкою до пенсії, як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 року.
В обґрунтування позову зазначалось, повідомлення відповідачем листом про необхідність особистого звернення позивача з оригіналами документів для поновлення виплати пенсії, а також про надання пенсіонером заяви на запит пенсійної справи за новим місцем проживання є неправомірним, дискримінаційним та таким, що суперечить чинному законодавству.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що апелянт має такі ж самі конституційні права, як і громадяни України які проживають на території України, це стосується також права як на виплату пенсії, так і на перерахунок. Вважає протиправною відмову Пенсійного фонду у поновленні виплати пенсії безпідставною, оскільки законодавством передбачена можливість не тільки особистого звернення з заявою, а також і через представника.
У відзиві на апеляційну скаргу Пенсійний фонд зазначає, що листом від 03.01.2018 року № 32/03 позивачу відмовлено у поновленні виплати пенсії та роз'яснено про необхідність особистого подання заяви про запит пенсійної справи за новим місцем проживання. Відповідач зазначає, що поновлення пенсії передбачає особисте звернення пенсіонера із наданням оригіналу паспорту з відповідною реєстрацією на території України (АР Крим) та інших документів, передбачених Порядком № 22-1 та Постановою № 234. Разом з тим, у разі настання підстав для проведення індексації пенсії, нарахування індексації проводиться автоматизованим способом. Відповідач повідомляє, що архівна пенсійна справа ОСОБА_1 в управлінні Пенсійного Фонду відсутня, а тому вважає рішення суду першої інстанції законним.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 1999 року ОСОБА_1, яка проживала за адресою: м. АДРЕСА_1, виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де з 22.05.2003 року перебуває на консульському обліку в Посольстві України в Державі Ізраїль.
З метою призначення пенсії за віком позивачка через свого представника звернулась до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії.
08.12.2017 року довірена особа позивача подала до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області заяву про поновлення ОСОБА_1 пенсії за віком, додавши до неї наступні документи: копія довіреності, копія паспорту, копія ідентифікаційного коду, трудова книжка від 07.08.1959 року, копія посвідчення ветерана праці, копія посвідчення нагородження медаллю "Ветеран праці", копія посвідчення нагородження ювілейною медаллю "20 років перемоги у ВВВ", оригінал апостильованої заяви про поновлення пенсії та особистої декларації, що підписана особисто позивачем, підпис якого завірено нотаріально.
03.01.2018 року Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області листом № 32/03 повідомило представника позивача про те, що заява про поновлення пенсії подається особою особисто або його законним представником, а також про необхідність подання заяви на запит пенсійної справи за новим місцем проживання, яка подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію за новим місцем проживання (реєстрації).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першоїі нсатнції зазначив, що позивач заяви на запит пенсійної справи при поданні документів про поновлення виплати пенсії відповідачу не подала, відтак у пенсійного органу не виникло обов'язку витребування пенсійної справи, без отримання якої у відповідача відсутні підстави для поновлення виплати пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, однак вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 51 цього Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІVщодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІVвтратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як зазначено в Рішенні №25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону №1058-ІVдержава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії, як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).
Отже, колегія суддів звертає увагу, що, безумовно, позивач як громадянин України має право на виплату призначеної їй пенсії.
Відповідно до п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління пенсійного Фонду України, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
Правлінням Пенсійного фонду України затверджено Постанову "Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 07.07.2014р. № 13-4, пунктом 1 якої визначено, що органами, що здійснюють пенсійне забезпечення та надання соціальних послуг особам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя є Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України та Скадовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області.
Отже, передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.
Згідно п. 2.8 Порядку при поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:
1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення;
2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;
3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім'ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника інвалідом або учасником війни тощо).
Колегія суддів звертає увагу, що додаткові документи можуть надаватися, а не є обов'язковими.
Таким чином відмова Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області від 03.01.2018 року оформлена листом № 32/03 з підстав порушення порядку подання заяви є протиправною.
Однак судова колегія зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, однак просив визнати протиправною бездіяльність Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області щодо не взяття на облік та не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області витребувати пенсійну справу та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1
Судова колегія звертає увагу, що належним відповідачем щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність і щодо не взяття на облік та не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 є - Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Аналіз статті 48 КАС України, що встановлює правила заміни неналежної сторони дає підстави для висновку, що заміна неналежного відповідача, або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції.
Оскільки стаття 48 КАС України, як наслідок заміни неналежного відповідача чи залучення належного відповідача у якості другого відповідача, передбачає розгляд справи спочатку, апеляційний суд позбавлений такої процесуальної можливості як заміна неналежної сторони.
Можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено
Таким чином, апеляційному перегляду підлягає справа, відповідачем по якій є неналежний орган.
Отже, оскільки Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області не були стороною у справі та не приймали участьу розгляді цієї справи, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості визнати противними їх дії та зобов'язати цей орган вчинити будь-які дії.
Враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не є належним відповідачем у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області щодо не взяття на облік та не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1, та суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести його заміну, або залучити співвідповідача (другого відповідача), як і позбавлений можливості направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, судова колегія вважає, що у даному випадку слід відмовити у задоволенні позову в цій чатсині з підстав пред'явлення його до неналежного органу.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області витребувати пенсійну справу та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 08.12.2017 року довірена особа позивача подала до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області заяву про перерахунок та поновлення ОСОБА_1 пенсії за віком, в якій зокрема просила здійснити запит пенсійної справи.
03.01.2018 року Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області листом № 32/03 повідомило представника позивача про те, що заява про поновлення пенсії подається особою особисто або його законним представником, а також про необхідність подання заяви на запит пенсійної справи за новим місцем проживання, яка подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію за новим місцем проживання (реєстрації).
Таким чином судова колегія зазначає, що ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про поновлення та перерахунок пенсії не зверталась, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області будь-яких рішень відносно позиваки не приймав, а тому не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області витребувати пенсійну справу та поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов