Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
20 грудня 2018 р. № 520/10433/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (а/с 10288, м. Харків, 61023, код НОМЕР_1) до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (просп. Тракторобудівників, буд. 144, м. Харків, 61121, код ЄДРПОУ 25864181), ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 22682655) про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова , в якому просить суд:
- скасувати наказ начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 №75 про скасування Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.09.2016 №6343024774, видану на ім'я ОСОБА_1;
- зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018.
Ухвалою суду від 26.11.2018 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність дій ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради щодо скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, протиправність дій органу Пенсійного фонду в частині припинення виплати пенсії позивачу з підстав, не передбачених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим порушуються конституційне право позивача на пенсійне забезпечення. Стверджує, що не підтвердження фактичного місця проживання (відсутність за місцем проживання/перебування понад 60 днів) не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.
Представником управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що до управління надійшла інформація від УПФУ з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньої переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, згідно якої ОСОБА_1 був відсутній за фактичним місцем проживання понад 60 днів. На засіданні робочої групи щодо приймання рішення про скасування довідок внутрішньо переміщених осіб Московського району м. Харкова (протокол № 2 від 12.09.2018) було прийнято рішення про скасування довідки від 14.09.2016 №6343024774 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_1. Наказом начальника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 №75 довідка ОСОБА_1 від 14.09.2016 №6343024774 про взяття на обліку внутрішньо переміщеної особи була скасована. Враховуючи, що спеціалісти управління діяли в межах вимог чинного законодавства, у зв'язку з встановленням факту відсутності особи за фактичним місцем проживання відповідачем правомірно було винесено наказ про скасування позивачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Представником управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та вказав, що відповідно до п. 4 п. 12 Порядку № 365 соціальні виплати припинаються у разі скасування довідки переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону № 1706. Згідно ст. 12 Закону № 1706. п.9. п. 14 Порядку № 365 рішення про скасування довідки приймає відповідний структурний підрозділ соціального захисту населення за місцем проживання особи та у день прийняття рішення інформує про це органи, що здійснюють соціальні виплати. Соціальні виплати за таких обставин припиняються з дня скасування довідки до прийняття остаточного рішення відповідною комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам, утвореною районними виконавчими органами. Так, наказом начальника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 №75 довідка ОСОБА_1 від 14.09.2016 №6343024774 про взяття на обліку внутрішньо переміщеної особи була скасована. Таким чином, ОСОБА_2 відповідно до пп. 4 та 5, п. 12 Порядку № 365 призупинило нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018.
Постановою ОСОБА_3 Верховного Суду залишено без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 травня 2018 року по зразковій справі №805/402/18, яким адміністративний позов ОСОБА_6 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 березня 2017 року “Про припинення ОСОБА_6 виплати пенсії до з'ясування”. Зобов'язано Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити виплату ОСОБА_6 призначеної їй пенсії за віком з 01 квітня 2017 року.
Відповідно до положень п.п. 21, 22 ч.1 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив такі обставини.
У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у м. Ровеньки Луганської області ОСОБА_1 був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Московського району м. Харкова (м. Харків, вул. Бучми, б. 46А, кв. 16).
З відзиву на позов ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради вбачається, що позивач згідно довідки від 12.09.2018 №75, виданої ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.
На засіданні робочої групи щодо приймання рішення про скасування довідок внутрішньо переміщених осіб Московського району м. Харкова (протокол № 2 від 12.09.2018) було прийнято рішення про скасування 232 довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в тому числі довідки ОСОБА_1 від 14.09.2016 №6343024774.
Наказом начальника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 №75 скасовано дію 232 довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, в тому числі, довідку ОСОБА_1 від 14.09.2016 №6343024774.
Позивач перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Протоколом комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова, № 95 від 12.09.2018 припинено виплати всіх видів соціальних допомог 232 внутрішньо переміщеним особам відповідно до протоколу № 2 від 12.09.2018 засідання робочої групи щодо приймання рішення про скасування довідок ВПО.
З 01.05.2018 ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова припинило виплату пенсії згідно підпунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, з підстав, визначених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби, та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а саме: на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон "Аркан" та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України.
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем наказом, позивач звернувся з даним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд вважає, що для вирішення спору необхідно з'ясувати належність виконання відповідачами повноважень щодо здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі та відповідність оскаржуваних дій відповідачів ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року N 1706-VII (надалі - Закон N 1706-VII).
Відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства).
З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.
Як передбачено положеннями п.3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо перемішеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Відповідно положень п.6 Порядку №365, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.
Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” №1706-VII встановлено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.
Відповідно до приписів ст. 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11.12.2003 року №1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Зі змісту наказу начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 №75, яким також скасовано довідку позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що довідку скасовано на підставі пп. 1, 3 ч.1 ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.
При цьому, зі змісту норми пп. 5 ч.1 ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” вбачається, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа подала завідомо недостовірні відомості.
До суду не надано доказів подання позивачем завідомо недостовірних відомостей.
Щодо наданого до суду представником відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення копії листа ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 30.05.2018 №11587/30-02/, відповідно до якого направлено перелік осіб для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат та листа адміністрації Державної прикордонної служби України щодо осіб, які відповідно до інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон “Аркан” та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України, серед яких є позивач, суд зазначає, що такий лист не може вважатися судом належною інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа подала завідомо недостовірні відомості, оскільки лист не містить в собі жодних відповідних даних.
Таким чином, оскаржуваний наказ є таким, що порушує права позивача.
Суд зазначає, що оскаржуваним позивачем наказом начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 №75 "Про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи" скасовано 232 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в тому числі скасовано довідку від 14.09.2016 №6343024774, видану на ім'я ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Оскільки наказ начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 №75 прийнято у відношенні 232 особи, в тому числі стосовно позивача, тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню лише в частині, яка стосується позивача, а саме: скасування довідки від 14.09.2016 №6343024774, виданої на ім'я ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в іншій частині в задоволенні позовних вимог про скасування вказаного наказу належить відмовити.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що УПФ має право припинити виплату пенсії особі виключно з підстав передбачених законом, про що приймає вмотивоване рішення.
Суд звертає увагу, що протокол комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, не є таким рішенням у розумінні частини першої статті 49 Закону № 1058-IV.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № К/9901/168/17 № 243/6956/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Щодо скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи суд зазначає, що скасування такої довідки саме по собі не може бути підставою для припинення виплати пенсії.
Пункт 5 частини першої статті 49 Закону № 1058-VI, з огляду на приписи Закону № 1706-VII, не може бути застосований, оскільки цей пункт відсилає виключно до випадків, передбачених законом, тобто, вказані правовідносини не можуть бути врегульовані іншими нормативно-правовими актами, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, які відносяться до підзаконних нормативних актів.
Більш того, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №428/6624/17 (адміністративне провадження № К/9901/3256/17), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
За таких обставин, припинення нарахування та виплати пенсії позивачу є безпідставним, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.
За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення суд зазначив, що наведених вище міркувань Європейському суду з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні від 08 липня 2004 року "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров'я". Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Як вже зазначалось судом вище, рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах "Пічкур проти України", "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що припинення виплати пенсії позивачу було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд сформулював раніше, зокрема, у постановах від 13 березня 2018 року (справа № 235/4162/17), 20 березня 2018 року (справа № 234/2389/17), а також у рішенні від 03 травня 2018 року у зразковій справі № 805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18).
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду в частині присудження виплати пенсії та страхових виплат в межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії та страхових виплат за один місяць.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (а/с 10288, м. Харків, 61023, код НОМЕР_1) до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (просп. Тракторобудівників, буд. 144, м. Харків, 61121, код ЄДРПОУ 25864181), ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 22682655) про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати наказ начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 №75 в частині скасування Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.09.2016 №6343024774, виданої на ім'я ОСОБА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) з 01.05.2018.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2018 року.
Суддя Білова О.В.