і м е н е м У к р а їн и
13 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/985/18
головуючий суддя І-ї інстанції - Верба І.О.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Кепітал Груп" на рішення Дніпроптровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року у справі № 804/985/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Кепітал Груп" до Кам'янської міської ради Дніпропетровської області про визнання рішення протиправними,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Кепітал Груп" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кам'янської міської ради Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому просило визнати незаконним рішення Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 29 вересня 2017 року № 816-19/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста".
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Кепітал Груп" до Кам'янської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконним рішення відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Кепітал Груп" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуваним рішенням встановлені ставки орендної плати за земельну ділянку без додержання принципів державної регуляторної політики, поза застосування відповідних процедур, зокрема, поза планом здійснення регуляторної діяльності, без аналізу регуляторного впливу та обов'язкового оприлюднення його проекту, чим порушено права позивача на участь у процесі прийняття рішення, зокрема, на подання зауважень та пропозицій щодо проекту такого регуляторного акта, а також відповідач не визначив очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі, не здійснив розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, не довів обґрунтовано, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, що є обов'язковими відповідно до статті 8 Закону України "Про Державну регуляторну політику у сфері господарської діяльності", чим порушив принципи ефективності та передбачуваності.
Відповідачем направлено відзив на апеляційну скаргу, який фактично обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з дотримання вимог Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та з дотриманням процедури його прийняття.
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував відносно задоволення апеляційної скарги, зазначав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Нафта Кепітал Груп" є орендарем земельної ділянки загальною площею 1,2982 га, що знаходиться за адресою Західний проїзд, 5, м. Дніпродзержинськ, кадастровий номер 1210400000:01:022:0148, згідно договору оренди від 02.06.2015 року №14024, укладеного із Дніпродзержинської міською радою як орендодавцем (а.с.32-42, 66-82).
Пунктами 2.1, 2.2, 5.1, 5.2 договору оренди земельної ділянки передбачено, що в оренду передається земельна ділянка для розміщення комплексу будівель та споруд для зберігання паливно-мастильних матеріалів, в тому числі: під будівлями та спорудами 0.2437 га, під зеленими насадженнями 0,4129 га, під залізницею 0,0758 га, під проходами, проїздами та площадками 0,5638 га. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Нормативна грошова оцінка на 26 травня 2015 року становить 8804807,56 грн.
Пунктом 1 рішення Кам'янської міської ради від 23 червня 2017 року №725-17/VІІ було затверджено "Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", із зазначенням про набрання чинності таким рішенням з 1 липня 2017 року.
29 вересня 2017 року Кам'янською міською радою прийнято оскаржуване рішення №816-19/VІІ "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста" (далі - Рішення №816-19/VІІ, а.с.82-85), яким вирішено:
1) затвердити Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста;
2) дане рішення набирає чинності з 1 жовтня 2017 року;
3) вважати таким, що втратить чинність пункт 1 рішення міської ради
від 23.06.2017 року №725-17/VIІ "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста" з 1 жовтня 2017 року (далі - Положення №725-17/VIІ).
Згідно "Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", затвердженого Рішенням №816-19/VІІ (далі Положення №816-19/VІІ):
" 1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
5. Розмір орендної плати за земельні ділянки, встановлюється у відсотку від нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці:
5.1. Ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 3% від нормативної грошової оцінки;
5.2. Ставки орендної плати за земельні ділянки, які не зазначені в пунктах 5.1, 5.3. - 4% від нормативної грошової оцінки;
5.3. Ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для розміщення об'єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - 12% від нормативної грошової оцінки.
6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.
8. Індексація нормативної грошової оцінки земель;
8.1. Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок;
8.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
8.3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель".
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його у адміністративному порядку.
Визнання незаконним рішення і було предметом судового розгляду.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято на виконання норм Закону №1791-VIII та Закону №1797-VIII із врахуванням пункту 3 Розділу ІІ "; Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII) , який набрав чинності з 1 січня 2018 року, яким установлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статей 10, 12 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Згідно з пунктом 12.5 статі 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Податковим кодексом України, в редакції до 01.01.2017 року, було визначено наступне:
- 274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
- 274.2. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності);
- 288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. 288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;
- 289.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік;
- у разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.
Пунктами 25, 28, підпунктом 3 пункту 33 Розділу І Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20.12.2016 року №1791-VIII (далі - Закон №1791-VIII) до Податкового кодексу України були внесені зміни, які стосувались справляння плати за землю у формі земельного податку та впливали на визначення розміру орендної плати.
Зокрема, Законом №1791-VIII внесено до Податкового кодексу України такі зміни:
- 25. Пункт 274.1 статті 274 викладено в такій редакції: " 274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки";
- 28. Пункт 288.5 статті 288 доповнено підпунктом 288.5.4 такого змісту: " 288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку";
- 33. У розділі XX "Перехідні положення": 3) підрозділ 6 доповнено пунктом 8 такого змісту: " 8. Установити, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100 відсотків; для земель несільськогосподарського призначення - 106 відсотків".
Пунктами 3 та 4 Розділу ІІ Закону №1791-VIII "Прикінцеві та перехідні положення" визначено наступне:
- 3. Установити, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до цього Закону, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5;
- 4. Установити, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Пунктами 120, 121 розділу І Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 року №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) внесено зміни до Податкового кодексу України, які стосувались справляння плати за землю у формі земельного податку:
Зокрема, Законом №1797-VIII внесено такі зміни до Податкового кодексу України:
- 120. У статті 288:
1) у пункті 288.1:
- в абзаці третьому слово "податкової" замінити словом "фінансової";
- доповнити абзацом четвертим такого змісту: "Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України";
2) у пункті 288.5:
- підпункт 288.5.1 викласти в такій редакції: " 288.5.1. не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території";
- 121. Абзац четвертий пункту 289.2 статті 289 викласти в такій редакції: "У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115".
Пунктом 3 Розділу ІІ Закону №1797-VIII "Прикінцеві та перехідні положення" визначено наступне:
- 3. установити, що у 2017 році в частині плати за землю вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не поширюються на рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті на виконання цього Закону.
Закон №1791-VIII та Закон №1797-VIII в частині наведених змін набрали чинності з 1 січня 2017 року.
З 01.01.2017 року норми Податкового кодексу України є наступними:
- 274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
Пункт 274.1 статті 274 в редакції Закону № 1791-VIII};
- 274.2. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності);
- 288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки б переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Пункт 288.1 статті 288 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016};
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Пункт 288.1 статті 288 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1797-VIII};
- 288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- 288.5.1. не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;
Підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 в редакції Закону № 1797-VIII};
288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.
Пункт 288.5 статті 288 доповнено підпунктом 288.5.4 згідно із Законом №1791-VIII};
288.5.5. для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.
Пункт 288.5 статті 288 доповнено підпунктом 288.5.5 згідно із Законом №1797-VIII};
289.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Абзац четвертий пункту 289.2 статті 289 в редакції Закону №1797-VIII};
289.3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Пункт 289.3 статті 289 із змінами, внесеними згідно із №1797-VIII}.
Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, останнє прийнято на виконання приписів Закону №1791-VIII та Закону №1797-VIII, а відповідно доводи представника позивача, що останнє лише доповнює попереднє рішення відповідача, яке вже приймалося на виконання приписів даного закону, не приймається до уваги.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що відповідачем порушено засади Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", то, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), який набрав чинності з 1 січня 2018 року, яким установлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Отже, на підставі пункту 3 Розділу ІІ Закону №2245-VIII до оскаржуваного рішення не застосовуються вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Інші доводи представника позивача щодо незаконності спірного рішення до уваги колегією суддів не приймаються, тому як з урахуванням встановлених обставин не мають правового значення для правильного вирішення справи.
При цьому, суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Кепітал Груп" - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року у справі № 804/985/18 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко