і м е н е м У к р а їн и
13 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 0840/2809/18
головуючий суддя І інстанції -Лазаренко М.С.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді (доповідача) Іванова С.М. ,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2018 року у справі № 0840/2809/18 за позовом ОСОБА_2 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування вимог ч. 2 ст. 40 та вимог ст. 29 Закону;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2016-2017 роки, а саме 5377,90 грн.), та вимог ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом підвищення пенсії на 27,5% та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2018 року адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області щодо відмови в призначенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог частини 2 статті 40 та вимог статті цього Закону.
Зобов'язано Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізької області призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком 2016-2017 роки та провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що пенсія за віком на пільгових умовах є пенсією за віком, яку позивачу вже було призначено, але із зниженням пенсійного віку, у зв'язку з чим, підстави для її повторного призначення відсутні.
Відзив від позивача на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з лютого 2008 року перебуває на обліку в Енергодарському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
З 24 жовтня 2013 року позивач набув право на пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивачу виповнилося 60 років.
13 червня 2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 206/К-1 від 27 червня 2018 року, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.
Вказана відмова була обґрунтована тим, що право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до досягнення 60 років позивач набув у зв'язку з наявністю стажу роботи на посадах, передбачених Списком № 1. Право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» реалізовано позивачем з жовтня 2008 року, пенсія за віком щомісячно нараховувалась, виплачувалась і отримувалась позивачем, що відповідно виключає вимогу отримувати цю пенсію з більш пізнього строку.
Не погодившись з вказаними висновками пенсійного органу, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відбувся не перехід з одного виду пенсії на інший, а призначення нової пенсії, у зв'язку з чим відповідач мав керуватися, положеннями частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Статтею 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Тобто, особи, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка має вираз у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно вищенаведених положень законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» може бути призначена пенсія за вислугу років.
Отже, законодавством передбачено лише чотири види пенсій. Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Як свідчать встановлені обставини справи, позивачу в лютому 2008 року була призначена пенсія зі зниженням пенсійного віку на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд апеляційної інстанції зазначає і, на що не звернув увагу суд першої інстанції задовольняючи позов, що пенсія за віком на пільгових умовах, призначена позивачу відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є різновидом пенсії за віком, зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана правова позиція також відповідає висновкам Верховного Суду, відображеним в постановах від 26.06.2018 року по справі № 332/211/17, від 23.10.2018 року по справі № 334/2653/17, від 05.06.2018 року по справі № 334/8969/16-а, що враховується відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відтак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2018 року у справі № 0840/2809/18- скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає на підставі п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко