20 грудня 2018 року м. Чернігів Справа № 620/4161/18
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту наказу, повернення коштів,
Позивач 11.12.2018 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить:
- визнати протиправним та скасувати п. 42 наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 07.07.2018 №703 «Про результати службового розслідування по факту незаконного списання паливно-мастильних матеріалів, яке не підтверджене первинними документами» в частині, що стосується позивача;
- повернути йому з Державного бюджету України кошти в сумі 9 055,76 грн.;
- на час розгляду справи зупинити виконання п. 42 наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 07.07.2018 №703 «Про результати службового розслідування по факту незаконного списання паливно-мастильних матеріалів, яке не підтверджене первинними документами» в частині утримання коштів з позивача.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В свою чергу, частиною п'ятою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до позовної заяви.
Так, позовній заяві зазначаються: 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, в порушення вказаних вимог, позивачем в поданому адміністративному позові не зазначено вищевказану інформацію.
Також положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, вимога позивача про зупинення на час розгляду справи виконання п. 42 наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 07.07.2018 №703 «Про результати службового розслідування по факту незаконного списання паливно-мастильних матеріалів, яке не підтверджене первинними документами» в частині утримання з нього коштів не відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
Приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів справи слідує, що позивач є військовослужбовцем та оскаржує пункт 42 наказу командира в/ч НОМЕР_1 №703, який винесений 07.07.2018. Проте, позовна заява подана до суду 11.12.2018 (відповідно до відбитку штампу на конверті), що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду.
У відповідності до вимог частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
До позовної заяви позивачем не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Крім того, згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2018 за подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.)
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній з 01 вересня 2015 року) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Таким чином, вимога ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування п. 42 наказу в/ч НОМЕР_1 від 07.07.2018 №703 є об'єктом справляння судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 по справі № 6-112цс16.
Також ОСОБА_1 до позовної заяви, в порядку статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, долучено клопотання, яким позивач просить зупинити дію пункту 42 наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 07.07.2018 №703 «Про результати службового розслідування по факту незаконного списання паливно-мастильних матеріалів, яке не підтверджене первинними документами» в частині, що стосується позивача, на час розгляду позовної заяви.
Зі змісту вказаного клопотання вбачається, що воно подано з метою забезпечення позову.
У свою чергу, статтями 150-153 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави забезпечення позову, форма та зміст вказаної заяви та інше. При цьому, частиною четвертою статті 152 вказаного Кодексу передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (528,60 грн.).
Таким чином, як вбачається із матеріалів позовної заяви належного документа, який свідчив би про сплату судового збору в розмірі, встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позову та клопотання про забезпечення позову, позивачем не надано. Підстав, передбачених статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України для звільнення від оплати або відстрочення судових витрат, не має.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 цього Кодексу, а тому вона має бути залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних вище недоліків шляхом надання: 1) позовної заяви з вимогами, приведеними у відповідність до положень КАС України; 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску; 3) оригіналу документів про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн. (за подання адміністративного позову) та у розмірі 528,60 грн. (за подання заяви про забезпечення позову) або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати; 4) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту наказу, повернення коштів - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду:
1) позовної заяви з вимогами, приведеними у відповідність до положень КАС України;
2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;
3) оригіналу документів про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн. (за подання адміністративного позову) та у розмірі 528,60 грн. (за подання заяви про забезпечення позову) або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати;
4) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Бородавкіна