про залишення позовної заяви без руху
19 грудня 2018 року справа № 2340/4916/18
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) подав позов до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 червня 2015 року по 13 грудня 2018 року в розмірі 1051704,66 грн без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою ставка судового збору встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII, установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2018 року - 1762,00 гривень.
Оскільки, позовна заява ОСОБА_1 містить вимогу як майнового характеру (стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1051704,66 грн) так і не майнового (визнати протиправною бездіяльність), тому за подання позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 9514,80 грн.
До вказаної позовної заяви без зазначення номеру від 13.12.2018 (вх. № 29863/18 від 14.12.2018 Черкаського окружного адміністративного суду) позивачем додано документ про сплату судового збору у розмірі лише 704,80 грн, недоплата складає 8810,00 грн.
У адміністративному позові ОСОБА_1 зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Суддя звертає увагу позивача, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц.
Суддя наголошує, що відповідно до статей 2, 50 Закону України "Про державну службу" державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; премії (у разі встановлення).
Суддя зазначає, що у даному випадку відсутні підстави, які передбачені пунктом 1 частини 1 першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки у даному адміністративному спорі позивач просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі, а не поновити на роботі та стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, який не є заробітною платою у розумінні Закону України "Про державну службу", а відтак позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 8810,00 грн.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя В.О. Гаврилюк