19 грудня 2018 р. м. ХерсонСправа № 540/2476/18
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Морська Г.М., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа - Головне управління Держпраці у Херсонській області про скасування постанов,
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанови головного державного виконавця Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2018, прийнятої у виконавчому провадженні №57536530 про стягнення з ФОП ОСОБА_1, штрафу у розмірі 3723 грн. 00 коп., разом з виконавчим збором та витратами на проведення виконавчих дій, а всього 4413 грн. 30 коп.; постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2018. прийнятої у виконавчому провадженні №57536815 про стягнення з ФОП ОСОБА_1, штрафу у розмірі 111690 грн. 00 коп., разом з виконавчим збором та витратами на проведення виконавчих дій, а всього 123177 грн. 00 коп., та постанову про арешт майна боржника від 20.11.2018, прийнятої у зведеному виконавчому провадженні (єдиний номер) 57536530 про стягнення суми (з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів), у загальному розмірі 127590 грн. 30коп.
У зв'язку з поданням позовної заяви без додержання вимог, встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 07.12.2018р. вказана позовна заява залишена без руху. Позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання ухвали на усунення недоліків, а саме: для надання до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та документ про сплату судового збору в сумі 3524,00 грн. або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До суду надана уточнена позовна заява, зі змісту якого вбачається, що позивачем не усунуті недоліки позову, які зазначені в ухвалі від 07.12.2018р. Зокрема, позивачем не надані докази поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом та не наданий документ про сплату судового збору, або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Натомість, позивачем зазначено, що судові витрати, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи відсутні.
Крім того, слід звернути увагу, що позивачем додані до позову копії оскаржуваних постанов, однак вони не завірені у встановленому законодавством порядку. При цьому, суд зазначає, що положеннями ст.94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Вказана норма кореспондується з положенням п.8 ч.5 ст. 160 КАС України, відповідно до якої в позовній заяві має міститись зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення вказаних норм позивачем не зазначено в позові інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, а додані письмові докази взагалі не завірені.
З наведеного вбачається, що ухвала про залишення позовної заяви без руху від 07.12.2018р. не виконана, недоліки позову не усунуті, позов, який наданий до суду не відповідає вимогам процесуального законодавства.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.
Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 р., набула чинності для України 11.09.1997 р.) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".
Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява №20347/03 §35) зазначено "… пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…".
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.".
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені строків звернення з позовом до суду та розмірів судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовом.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, слід роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє її права звернутись до суду з даним позовом в порядку, встановленому законом. Таким чином, позивач не позбавлена можливості повторно звернутись до суду з даним позовом, обґрунтувавши поважність причин пропуску строку звернення до суду з наданням відповідних доказів та документів про сплату судового збору або звільнення від його сплати, відповідно до чинного законодавства або ж надавши до суду обґрунтовану заяву про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з відповідними доказами.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа - Головне управління Держпраці у Херсонській області про скасування постанови разом з доданими документами повернути позивачу.
Повернути позивачу сплачений судовий збір в сумі 1762,00 грн. згідно квитанції від 29.11.2018р. №0.0.1199065120.1.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Морська Г.М.