20 грудня 2018 року Чернігів Справа № 740/5077/18
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О. перевіривши виконання вимог ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України при поданні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування постанови,
Позивач звернувся до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить:
- визнати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2018 №57401975 - неправомірною;
- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2018 №57401975.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.11.2018 дана адміністративна справа передана на розгляд Чернігівському окружному адміністративному суду у зв'язку з предметною підсудністю.
Згідно ч.2 ст.30 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому ст.29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Водночас, відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною ч.3 ст.161 КАСУ визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Розмір та ставки судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 № 3674 "Про судовий збір", ч.2 ст.4 якого встановлено, що за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до суду адміністративного позову немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, судовий збір за подання даного позову повинен становити 1 762,00 грн. Втім, позивачем не надано суду належного доказу, який свідчив би про сплату ним судового збору, у встановленому розмірі, або доказів звільнення від його сплати.
Водночас, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому останній посилається на практику Верховного Суду в постанові від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц, згідно якої, за подання скарги на рішення, дії або бездіяльності державного виконавця судовий збір не сплачується.
Проте, суд не приймає вказані посилання до уваги, оскільки в контексті згаданого рішення йдеться мова про скаргу на рішення, дії або бездіяльності державного виконавця, що передбачено цивільно-процесуальним законодавством, а не Кодексом адміністративного судочинства України. В той же час, КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які передбачають звернення до суду з окремою позовною заявою та є предметом регулювання ст.287 цього Кодексу.
Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам ч.3 ст.161 цього Кодексу, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних вище недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 1 762,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 30, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 1 762,00 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Житняк