20 грудня 2018 р.м. ХерсонСправа № 540/2330/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиії у м. Києві про визнання дій протиправними та визнання протиправною і скасування постанови від 25 жовтня 2018 року ВП № 56494812 про накладення штрафу,
встановив:
07 листопада 2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач, Шевченківський РВ ДВС), у якому просить визнання дій протиправними та визнання протиправною і скасування постанови від 25 жовтня 2018 року, винесеної в рамках ВП № 56494812 про накладення штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.11.2018 року на адресу позивача надійшла постанова виконавчого провадження (далі - ВП) № 56494812 від 25.10.2018 року державного виконавця Шевченківського РВ ДВС, якою на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 року по справі №821/1542/17 та приписів виконавчого листа від 05.02.2018 року №821/1542/17, згідно яких уповноважену особу зобов'язано включити ОСОБА_2 (далі - стягувач) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200000,00 грн. за договором банківського вкладу «Різдвяний сніг» № 200D-653159 від 15.01.2016 року. Рішенням суду апеляційної інстанції від 26.04.2018 залишено без змін рішення від 13.12.2017 року. Вважає постанову про накладення штрафу протиправною, так як виправлену копію постанови Апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 року позивач отримав поштою тільки 28.09.2018 року, при тому, що до наведеного часу позивач отримував копію рішення апеляційного суду (14.05.2018 року) із невірним зазначенням номеру та дати його прийняття. 12.10.2018 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" подано на розгляд Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пакет документів на виконання рішення суду від 13.12.2017 року по справі №821/1542/17. Крім того, посилаючись на п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 36 та п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач наголошує на незаконності накладення на нього штрафу, оскільки під час здійснення тимчасової адміністрації накладення фінансових санкцій на відповідний банк не допускається. Зауважує на тому, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» ВП № 56494812, в рамках якого винесено оскаржувану постанову, підлягає закінченню. Таким чином, позивач переконаний у протиправності оскаржуваної постанови та просить її скасувати.
14 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків, який був подовжений ухвалою суду від 05 грудня 2018 року. Позивач усунув недоліки у строк, встановлений судом.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Ухвалою від 12 грудня 2018 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження згідно положень ст. 287 КАС України, призначено судове засідання на 18 грудня 2018 року. Проте, розгляд справи було відкладено на 20 грудня 2018 року, у зв'язку із наданням позивачу часу на подання відзиву до суду.
05 грудня 2018 року від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про залучення її до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є стягувачем по виконавчому провадженню № 56494812, в рамках якого державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу на боржника - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" за невиконання рішення суду. Відтак, рішення, яке буде прийнято за результатами розгляду даної справи вплине на права та обов'язки заявника.
Розглянувши заяву ОСОБА_2 про залучення її до участі в розгляді даної справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви, оскільки заявником не наведено ніяких доказів того, що рішення, яке буде прийнято у даній справі якимсь чином вплине на його права чи обов'язки. Відтак, згідно приписів ст. ст. 49, 50 КАС України, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_2 про залучення її до участі у справі.
У судове засідання, призначеного на 20 грудня 2018 року, сторони не з'явилися, проте були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі телефонограмами та повістками про виклик, направлених рекомендованими повідомленнями та електронною поштою.
Від ОСОБА_2 (стягувач) до суду надійшов відзив на позовну заяву, проте, так як стягувач не був залучений до участі у справі, у зв'язку із вищенаведеними обставинами, та не є учасником справи, суд не може врахувати поданий відзив при розгляді даної справи по суті.
Станом на 20 грудня 2018 року від відповідача відзив до суду не надходив.
З огляду на викладені обставини, суд згідно приписів ч. 6 ст. 162, ч. 9 ст. 205 КАС України приймає рішення розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви по суті, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 13.12.2017 року постановою Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 821/1542/17, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" ОСОБА_3 щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200000 грн. за договором банківського вкладу "Різдвяний сніг" № 200D-653159 від 15.01.2016 року. Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" ОСОБА_3 включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200000 грн. за договором банківського вкладу "Різдвяний сніг" № 200D-653159 від 15.01.2016 року.
05.02.2018 року ОСОБА_2 виданий виконавчий лист № 54 2018р. про зобов'язання боржника - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" ОСОБА_3; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а; індивідуальний ідентифікаційний номер боржника: НОМЕР_1, включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200000 грн. за договором банківського вкладу "Різдвяний сніг" № 200D-653159 від 15.01.2016 року. Строк пред'явлення до виконання - до 31.01.2021 року.
30.05.2018 року державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 на підставі виконавчого листа № 821/1542/17 від 05.02.2018 року та заяви про примусове виконання прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №556494812, в якій надав боржнику 10 робочих днів для виконання рішення суду та постановив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн.
У постанові від 30.05.2018 року про відкриття виконавчого провадження боржником зазначена Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Комерційний банк"Хрещатик" ОСОБА_3; адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а, тобто у відповідності до виконавчого листа № 821/1542/17 від 05.02.2018 року.
25 жовтня 2018 року державним виконавцем, керуючись ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено на боржника штраф у розмірі 10200,00 грн., про що винесено постанову.
Не погоджуючись із винесенням оскаржуваної постанови, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Конституцією України визначено, що судове рішення ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За змістом частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини 1 статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як виконавчий лист та наказ, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII).
Вимоги до виконавчого документа передбачені статею 4 Закону № 1404-VIII, за змістом якої у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Згідно із п. 1 ч. 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону № 1401- VIII).
За приписами частини 1 статті 28 Закону № 1401-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Судом встановлено, що виконавчий лист від 05.02.2018 року № 821/1542/17 відповідає вимогам, встановленим статтею 4 Закону № 1401-VIII, пред'явлений до виконання у встановлений законодавством строк.
Позивач не заперечує факт отримання ним 11.06.2018 року постанови від 30.05.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 56494812. Стаття 28 Закону № 1401-VIII встановлює обов'язок державного виконавця направити боржнику вказану постанову, однак не покладає на нього обов'язку перевіряти факт її отримання.
Суд не бере до уваги доводи позивача про наявність у відповідача підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки підстав, передбачених пунктом 4 частини 4 статті 4 Закону № 1401-VII судом не встановлено.
Відповідно до статті 65 Закону № 1401-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII).
За відсутності відомостей про виконання рішення суду від 13.12.2017 року, на виконання наведеної норми 25 жовтня 2018 року державним виконавцем накладено штраф на боржника у розмірі 10200,00 грн., оформлений оскаржуваною постановою.
Судом не береться до уваги посилання позивача на неможливість виконання рішення суду першої інстанції до моменту отримання виправленої копії постанови апеляційного суду із зазначенням правильного номеру та дати його прийняття, так як, рішення суду має виконуватися на підставі виконавчого листа, який як вже зазначалося судом відповідає вимогам виконавчого законодавства.
Твердження позивача про неможливість накладення на нього штрафу з підстав, наведених у пунктах 2, 3 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI є помилковим, оскільки наведеними нормами не передбачено заборони накладення державним виконавцем на позивача штрафних санкцій за невиконання рішення суду, яке набрало законної сили. Натомість приписами Закону України «Про виконавче провадження», якими регулюється діяльність державного виконавця та правовідносини, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень, прямо передбачений обов'язок державного виконавця застосовувати до боржника відповідні стягнення у випадку невиконання рішення суду.
Судом не беруться до уваги посилання позивача на п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в обґрунтування незаконності оскаржуваної постанови, оскільки наведеним рішенням державного виконавця не встановлюється будь-яких обмежень чи обтяжень на розпорядження майном банку.
Доводи позивача про необхідність закінчення виконавчого провадження № 56494812 згідно п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, а саме: виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру та матеріалів справи не вбачається, що державним реєстратором вносився запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. Позивачем не надано доказів на підтвердження відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку-боржника ПАТ "КБ "Хрещатик".
Відтак, приписи п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII не можуть застосовуватися у даному випадку при вирішенні спірних правовідносин.
Суд зауважує на тому, що матеріали справи не містять відомостей, які свідчили б про виконання боржником рішення суду від 13.12.2017 року по справі № 821/1542/17. Подання на розгляд Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пакету документів 12.10.2018 року не можуть бути розцінені судом як виконання наведеного судового рішення, оскільки: по-перше подання на розгляд документів відповідному Фонду не є виконанням рішення суду згідно змісту виконавчого листа від 05.02.2018 року № 821/1542/17; по-друге позивачем не надано до суду ніяких підтверджень подання відповідних документів до Фонду, що позбавляє суд можливості перевірити достовірність такого твердження та встановити перелік документів, які були подані на розгляд Фонду.
Враховуючи наведене, та встановлений факт того, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови від 25.10.2018 року позивачем не виконано рішення суду від 13.12.2017 року по справі № 821/1542/17, що набрало законної сили 26.04.2018 року та вимог державного виконавця, встановлених у постанові про відкриття виконавчого провадження, якою позивачу надано десять робочих днів на виконання наведеного рішення, суд не вбачає в діях відповідача ознак протиправності при прийнятті оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" ОСОБА_1 не надала достатніх та належних доказів на підтвердження обставин протиправності спірної постанови, відтак суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог, сплачений судовий збір не присуджується.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" ОСОБА_1 (код 19364259, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34967593, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110) про визнання дій протиправними та визнання протиправною і скасування постанови від 25 жовтня 2018 року ВП № 56494812 про накладення штрафу - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 11.5