Справа № 1540/4067/18
12 грудня 2018 року м. Одеса
У залі судових засідань №31
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.,
при секретарі судового засідання - Ходжаяна А.В.,
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРЕЗКА 3» до Головного управління Держпраці в Одеській області, про визнання протиправними та скасування постанов, -
До Одеського окружного адміністративного суду, з позовною заявою звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРЕЗКА 3» до Головного управління Держпраці в Одеській області, про:
визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ОД467/941/АВ/П/ТД-1ФС від 19.07.2018 року, на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРЕЗКА 3» штрафу в розмірі 37 230 гривень;
визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ОД467/941/АВ/П/ТД-2ФС від 19.07.2018 року на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРЕЗКА 3» штрафу у розмірі 111 690 гривень.
В обґрунтування позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРЕЗКА 3» (далі - ОСББ «Березка 3»), зазначило, що інспекційне відвідування, на думку позивача, здійснене без встановленої підстави, з висновками посадових осіб Головного управління Держпраці в Одеській області, зробленими в Акті інспекційного відвідування №ОД467/941/АВ від 26.06.2018 року - не погоджується, та винесені з цих підстав постанови про накладення штрафу №ОД467/941/АВ/П/ТД-1ФС та №ОД467/941АВ/П/ТД-2ФС від 19.07.2018 року вважає - протиправними, безпідставними, необґрунтованими, необ'єктивним та такими, що не відповідають фактичним обставинам, первинним документам й вимогам чинного законодавства України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі.
У встановлений судом строк, відповідач надав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що ОСББ «Березка 3», не було дотримано норм трудового законодавства України у частині дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, допущено працівника до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, а отже дії посадових осіб Головного управління щодо винесення постанов є законними, правомірними, вчиненими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Кодексом законів про працю України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці №81, яка ратифікована Законом України №1985-IV від 08.09.2004 року, Конвенції Міжнародної організації праці №129, яка ратифікована Законом України №1986-IV від 08.09.2004 року, ст.. 259 Кодексу Законів про працю України, статті 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (із змінами, внесеними згідно із Законом України №2246 VIII), Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ” № 1104 від 18.12.2017, підпункту 1 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017, наказу № 657 від 01.06.2018 (а.с.109), направлення на здійснення інспекційного відвідування № 15/01-29-1195 від 01.06.2018 (а.с.110), у період з 14.06.2018 по 26.06.2018 року, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_4, був здійснений позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ОСББ «БЕРЕЗКА З».
Підставою, для здійснення позапланово заходу у вигляді інспекційного відвідування, стало звернення громадянки ОСОБА_5, яке офіційно зареєстроване на сайті Кабінету Міністрів України (№КА-8138462 від 20.05.2018 року) та передано до Головного Управління Держпраці в Одеській області (вхід.№15-К-849-26 від 21.05.2018 року), як до профільного органу (а.с.105).
14 травня 2018 року, уповноваженою особою ОСББ «Березка 3», ОСОБА_6, отримано копію направлення на здійснення інспекційного відвідування, факт ознайомлення з підставою проведення позапланового заходу, підтверджується особистим підписом управителя ОСББ «Березка 3» від 14 червня 2018 року на направлення №15/01-29-1195 від 01.06.2018 року (а.с.110).
У направленні від 01 червня 2018 року №15/01-29-1195 було встановлено період здійснення позапланового заходу державного контролю ОСББ «Березка 3» з 13 по 26 червня 2018 року.
За результатами інспекційного відвідування, головним інспектором праці ОСОБА_4, було складено акт інспекційного відвідування №ОД467/941/АВ від 26 червня 2018 року (а.с.111-121) та за фактом виявлених порушень - припис про їх усунення №ОД467/941/АВ/П від 26 червня 2018 року (а.с.121-122).
27 червня 2018 року, два примірника вищевказаного акта та присів були направлені рекомендованим листом з описом документів у ньому на адресу : вул. Соборна 69, м. Рені Одеська область до ОСББ «Березка 3», згідно реєстру поштових відправлень Урпошти 10 липня 2018 року, позивачем отримано примірники документів (а.с.123).
Підписані примірники акту та припису до Головного управління повернуті не були, доказів протилежного позивачем до суду не надавалось.
05 липня 2018 року, начальником Головного управління Держпраці в Одеській області, було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ОД467/941/АВ/П/ТД від 05.07.2018 року (а.с.124).
06 липня 2018 року, рекомендованим листом ОСББ «Березка 3» було направлено повідомлення про розгляд справи із датою, часом та місцем розгляду №71 від 05.07.2018 року (а.с.126-127).
12 липня 2018 року, представником позивача (адвокатом ОСОБА_7) було подано заяву, про відтермінування розгляду справи строком на 10 днів. Згідно протоколу №62 від 12.07.2018 року, адвокат ОСОБА_1, просила час для надання заперечень. Начальник Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_8, прийняв рішення про перенесення розгляду справи на 19 липня 2018 року (а.с.128 -130).
19 липня 2018 року, представником ОСББ «Березка 3» було надано «Заперечення до акту інспекційного відвідування» від 17 липня 2018 року, про результат розгляду яких Головне управління Держпраці в Одеській області надіслало відповідь у листі №15/01-6746 від 24 липня 2018 року (а.с.137- 140).
Керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI від 05.07.2012 року, частиною 3 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 року, пунктом 8 Порядку № 509, на підставі абзацу 4 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, начальником Головного управління ОСОБА_8, постановою №ОД467/941/АВ/П/ТД-1ФС від 19.07.2018 накладено штраф на ОСББ «БЕРЕЗКА 3» у розмірі 37 230 (тридцять сім тисяч двісті тридцять) гривень.
Сума штрафу розрахована наступним чином: 3723 (розмір мінімальної заробітної ) х10 (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати) х 1 (працівниця ОСОБА_5, щодо якої скоєно порушення) = 37 230 гривень (сума штрафу).
Керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI від 05.07.2012 року, частиною 3 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 року, пунктом 8 Порядку № 509, на підставі абзацу 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, начальником Головного управління ОСОБА_8, постановою №ОД467/941/АВ/П/ТД-2ФС від 19.07.2018 накладено штраф на ОСББ «БЕРЕЗКА 3» у розмірі 111 690 (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто) гривень.
Сума штрафу розрахована наступним чином: 3 723 (розмір мінімальної заробітної ) х 30 (тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати) х 1 (працівник ОСОБА_9, щодо якого скоєно порушення) = 111 690 гривень (сума штрафу).
Не погоджуючись з постановами № ОД467/941/АВ/П/ТД-1ФС та №ОД467/941/АВ/П/ТД-2ФС, вважаючи їх протиправними, ОСББ «Березка 3» звернулось до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є: Кодекс Законів про працю України (далі КЗпП), Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” №877-V від 05.04.2007 року, (далі - Закон №877-V) Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 року, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 295 від 26 квітня 2017 року.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 11.02.2015 “Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №929-р від 16.09.2015 “Питання Державної служби з питань праці” на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.
Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення).
Відповідно до п.1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
В цьому випадку Управління Держпраці у Одеській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 295 від 26 квітня 2017 року (далі - Порядок № 295).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені в пункті 5 Порядку №295, відповідно до якого інспекційні відвідування проводяться:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України “Про відпустки”); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
Як вже зазначалося судом, підставою для проведення інспекційного відвідування, стало звернення на офіційному сайті Кабінету Міністрів України громадянки ОСОБА_5. У своєму зверненні, ОСОБА_5, зазначала про незаконне звільнення, не виплату лікарняних та розрахунку при звільнення (а.с.108).
Представник позивача, у судовому засіданні зазначала про безпідставність перевірки, проте, суд звертає увагу, що предметом оскарження у даній адміністративній справі, являються постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Головного управління Держпраці в Одеській області, щодо оскарження підстав перевірки або дій посадових осіб під час її проведення, позивач - не звертався.
Крім того, у звернені ОСОБА_5, розміщеному на сайті Кабінету Міністрів України, зазначені факти та обставини, які відповідачу не могли бути відомі, зокрема щодо дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_5, прізвища винної у ДТП особи, а тому, доводи представника позивача стосовно того, що відповідач фальсифікував підстави перевірки - є сумнівними.
Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5- 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.
Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення (п. 5).
Під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. (п. 6).
Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (п. 8).
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (п. 9).
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні, направлення на проведення заходу державного контролю отримано представником ОСББ «Березка 3» 14.06.2018 (а.с.110).
Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 23 Порядку №295).
Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року /надалі - Порядок № 509/, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Пунктом 3 Порядку №509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (пункт 8 Порядку № 509).
З 1 січня 2017 року збільшена фінансова відповідальність роботодавців за порушення законодавства з питань оплати праці з метою запобігання “тіньової” зайнятості, легалізації заробітної плати.
Так, Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 265 Кодексу законів про працю України, згідно з якими, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
На підставі статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року в Україні встановлена у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня - 22,41 гривні.
Законодавством визначено досить суворі фінансові санкції для роботодавців за порушення в оформленні трудових відносин з працівниками, метою винесення постанов є усунення конкретного виявленого порушення вимог трудового законодавства, які мають на меті забезпечення виконання вимог законів про працю та оплату праці, сплати до бюджету відповідних платежів.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).
Статтею 95 КЗпП України, визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Протягом січня 2018 року, ОСББ «Березка 3», нарахувало заробітну плату працівниці ОСОБА_5 - 1047,62 гривні, дана інформація підтверджується відомістю про нарахування заробітної плати ОСОБА_5 (а.с.162).
У січні 2018 року - 21 робочий день.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом січня 2018 року, нарахування заробітної плати працівниці ОСОБА_5, здійснювалося виходячи з розміру посадового окладу, визначеного у відповідному штатному розписі за 2017 - 2200,00 гривень, за відпрацьований робочий час за січень 2018 (10 робочих днів по 5 годин), відображеного у табелі обліку використання робочого часу (а.с.148).
Враховуючи вищевикладене, позивачем було порушено ч. 6 ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», ст. 2 Закону України від 06.02.2003 року №491-IV «Про індексацію грошових доходів населення» при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_5
Стосовно законності винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД467/941/АВ/П/ТД-2ФС від 19 липня 2018 року суд зазначає.
В ході інспекційного відвідування управитель ОСББ «БЕРЕЗКА 3», ОСОБА_6, надав табеля обліку робочого часу працівників з січня 2017 року по червень 2018 року, які складено ОСОБА_9, що підтверджується його особистим підписом на табелях обліку робочого часу.
Суд акцентує увагу, що головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_4, наголошувалось, що під час інспекційного відвідування ОСББ «БЕРЕЗКА 3», адміністрацією не було надано жодного документального підтвердження працевлаштування ОСОБА_9, зокрема - трудового договору, наказу чи розпорядження, повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.
У матеріалах справи наявне письмове пояснення №7 від 18.06.2018 року, управителя ОСББ «БЕРЕЗКА 3» ОСОБА_6, згідно якого, ОСОБА_9 є майстром робочих з комплексного прибирання ОСББ, у зв'язку з чим він заповнює табеля обліку робочого часу (а.с.142).
Суд зазначає, що лише 19 липня 2018 року, під час повторного розгляду справи про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області на ОСББ «БЕРЕЗКА 3», разом з запереченнями позивачем будо надано «Договір взаємного надання послуг» від 16.01.2017 року (а.с. 139).
Згідно вищевказаного договору, ОСББ «Водолей-205» в особі голови правління ОСОБА_10, що діє на підставі Статуту (далі - Сторона 1), та ОСББ «БЕРЕЗКА - 3», в особі голови правління ОСОБА_11, яка діє на підставі Статуту (далі - Сторона 2), уклали договір, згідно якого Сторона 1 зобов'язується надати наступні послуги : контроль виконання працівниками виробничих задач, виробничої дисципліни, оформлення первинної документації (табеля обліку робочого часу), Сторона 2 приймає на себе зобов'язання надати натомість наступні послуги : здійснення комплексу робіт по санітарному утриманню прибудинкової території.
Суд зазначає, що предметом оцінки у справі - є правомірність винесення постанов про накладення штрафів, а не встановлення факту того, чи було правомірним використання найманого працівника ОСОБА_9, для надання послуг ОСББ «БЕРЕЗКА 3». Проте, зважаючи на зміст позовних вимог, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Згідно статті 901 Цивільного Кодексу України, за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Сторонами договору про надання послуг є замовник і виконавець. Замовником є особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, визначених договором, контролює надання послуги і оплачує її. Ним може бути як юридична, так і фізична особа незалежно від наявності у неї статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються).
Послуги відрізняються і від робіт, проте ця різниця вже не є такою чіткою. Корисний ефект від діяльності з надання послуги не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги.
Тобто, особливістю договорів про надання послуг є нематеріальних характер об'єкта договору, в свою чергу згідно статті 837 ЦКУ, результатом виконання робіт є чітко виражений матеріальний результат. Наприклад - контроль за виконанням робіт на іншому підприємстві (ОСББ) можливо кваліфікувати як послугу, а ось складання та ведення табелів обліку робочого часу, має на увазі чітко виражений результат - табель обліку робочого часу.
Однією із особливостей договору про надання послуг є обов'язок виконавця надати послугу особисто, оскільки зважаючи на його правову природу, споживання послуги можливе лише при прямому контакті споживача з виконавцем. Разом з тим зобов'язання по наданню послуг не набувають особисто-довірительного характеру, оскільки у відносинах замовника і виконавця відсутній будь-який особистий зв'язок. Головне полягає в тому, що замовника цікавить не послуга як така, а послуга, що надається конкретним фахівцем. Під обов'язком "надати послугу особисто" слід розуміти виконання відповідного договору без жодних посередників, тобто будь-яка фізична чи юридична особа зобов'язана виконати договір особисто відповідно до його умов та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - звичаям ділового обороту або іншим умовам, що звичайно ставляться.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВОДОЛЕЙ-205», № 1/К від 16.01.2017 року, ОСОБА_9 було призначено на посаду майстра по комплексному прибиранню та утриманню будинків з прилеглими територіями ОСМД «ВОДОЛЕЙ-205» з 17 січня 2017 року, на не повний робочий день, з заробітною платою - 2200,00 гривень (т.ІІ, а.с.33).
Суд зазначає, що жодних посадових інструкцій чи трудового договору ОСОБА_9, у яких зазначено, що до його обов'язків входить контроль виконання працівниками виробничих задач, виробничої дисципліни, оформлення первинної документації (табеля обліку робочого часу) ОСББ «БЕРЕЗКА 3» - до суду позивачем надано не було.
Згідно частини 3 «Договору взаємного надання послуг» від 16.01.2017 року - «Вартість робіт» зазначено, що Сторони виходять з того, що вартість надаваних кожної зі сторін послуг - рівноцінна.
Цивільне законодавство виходить із принципу оплатності договору про надання послуг, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК). Якщо в договорі про надання послуг передбачена плата, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до частини 2 «Договору взаємного надання послуг» від 16.01.2017 року, сторони зобов'язані надавати звіти про виконану роботу з надання послуг.
Проте суд зазначає, що жодного Акту виконаних робіт, звітів про виконану роботу, згідно вищевказаного договору - суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги те, що під час проведення перевірки ОСББ «БЕРЕЗКА 3» не було надано документів, підтверджуючих працевлаштування ОСОБА_12, суд дійшов висновку, про порушення позивачем вимог статей 21, 24 КЗпП України, щодо допущення працівника до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У судове засідання, призначене на 12 грудня 2018 року, у якості свідків викликались: ОСОБА_5, ОСОБА_13, та ОСОБА_14, які були допитані у якості свідків та попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.
Свідок ОСОБА_5, повідомила про те, що на сайті Кабінету Міністрів України скаргу не залишала, адреси електронної пошти не має, номер свого телефону не пам'ятає. У січні 2018 року потрапила у дорожньо-транспортну пригоду та до грудня 2018 року перебувала на лікарняному та у відпустці.
Свідок ОСОБА_13, зазначила, що у перший день перевірки чула телефонну розмову ОСОБА_5, з бухгалтером ОСОБА_14, яка виникла у зв'язку з приходом інспектора Кудрєва В.В. Бачила, як бухгалтер ОСОБА_14, робила ксерокопії документів для інспектора. Більше ніякої інформації надати не може, оскільки під час перевірки була зайнята своїми посадовими обов'язками з прийому та обслуговування громадян.
Свідок ОСОБА_14, повідомила про те, що перевірка тривала декілька днів. Інспектору Кудрєву В.В., надавалися усі необхідні документи для огляду та робилися ксерокопії з них. Для спілкування з інспектором праці виділили вільний стіл, інспектор працював за своїм ноутбуком, з питань використання оргтехніки - не звертався.
Стосовно нарахування заробітної плати ОСОБА_5, зазначила, що оскільки ОСОБА_5, працевлаштована на не повний робочий день, та її посадовий оклад складає 2200,00 гривень, заробітна плата була нарахована згідно фактично відпрацьованого часу, а саме відпрацьованих 10 днів (50 робочих годин.). На думку свідка, нарахування заробітної плати відбувалося без порушення вимог чинного законодавства.
З приводу посилань позивача на процедурні порушення, допущені суб'єктом владних повноважень під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.
Суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення інспекційного відвідування перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб Держпраці до такого інспекційного відвідування.
Якщо ж допуск до проведення інспекційного відвідування відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень трудового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється Держпраці України.
Отже, саме на етапі допуску до інспекційного відвідування суб'єкт господарювання може поставити питання про необґрунтованість його призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе.
Водночас допуск до інспекційного відвідування нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених Держпраці України чи її територіальним органом при призначенні та проведенні Інспекційного відвідування. А відтак, позови суб'єктів господарювання, спрямовані на оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок , інспекційних відвідувань тощо можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб Держпраці до інспекційного відвідування.
В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав суб'єктів господарювання, оскільки після проведення інспекційного відвідування права суб'єкта господарювання порушують лише наслідки його проведення.
Подібна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 24.12.2010 у справі № 21-25а10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Посилання позивача на окремі дефекти направлення на здійснення інспекційного відвідування не спростовують встановлених під час перевірки правопорушень і не можуть бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29)
З огляду на сукупність встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних постанов про накладення штрафів №ОД467/941/АВ/П/ТД-1ФС від 19.07.2018 року та №ОД467/941/АВ/П/ТД-2ФС від 19.07.2018 року на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРЕЗКА 3», відповідач діяв на підставах, у спосіб та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволені позовної заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРЕЗКА 3» (68800, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Шпитальна 3) до Головного управління Держпраці в Одеській області (65044, м. Одеса, пр. Шевченка 2, код ЄДРПОУ 39781624) про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ОД467/941/АВ/П/ТД-1ФС від 19.07.2018 року на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРЕЗКА 3» штрафу в розмірі 37 230 гривень; визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ОД467/941/АВ/П/ТД-2ФС від 19.07.2018 року на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРЕЗКА 3» штрафу в розмірі 111 690 гривень - відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 20 грудня 2018 року.
Суддя Балан Я.В.
.