Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
19 грудня 2018 р. № 520/10583/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП №57308606 від 22.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп. за невиконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області при прийнятті постанови про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп. за невиконання рішення суду не було враховано усіх обставин справи та надано неналежну оцінку поданим позивачем на виконання рішення суду документам. Отже, на думку позивача, така постанова про накладення штрафу підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 12.12.2018 року відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надсилалась відповідачеві засобами поштового зв'язку за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана останнім 18.12.2018 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, заяв або клопотань до суду не подавав.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень статті 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Як передбачено приписами ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.
Як встановлено під час судового розгляду справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року у справі №820/2567/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено; визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо реалізації права на перерахунок пенсії з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а саме не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі відповідно до наказу Міноборони від 28.07.2008 №377 з 26.04.2011 р., наказу Міноборони від 27.11.2013 року № 814 з 30.12.2013 року та наказу Міноборони від 14.02.2017 року № 94 з 21.04.2017 року - протиправною; зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, 61000, м. Харків, проспект Московський, б. 290, кв. 10) пенсію, розмір якої обчислений 90% з усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до: наказу Міноборони від 27.08.2008 року №377 - здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 26 квітня 2011 року, відповідно до наказу Міноборони від 27.11.2013 року № 814 - здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 30.12.2013 року та відповідно до наказу Міноборони від 14.02.2017 року № 94 - здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 21.04.2017 року; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, 61000, м. Харків, проспект Московський, б. 290, кв. 10) сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).
За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що 27.06.2018 року судове рішення у справі №820/2567/18 набрало законної сили та Харківським окружним адміністративним судом 14.09.2018 року видано виконавчий лист у справі.
ОСОБА_1 вказаний виконавчий лист пред'явлено до виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 03.10.2018 року відкрито виконавче провадження №57308606.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що державним виконавцем вказану постанову про відкриття виконавчого провадження було направлено до позивача.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 19.10.2018 року було повідомлено відповідача про те, що позивачем добровільно виконана постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року по справі №820/2567/18 та ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, розмір якої обчислений 90% усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27.08.2008 року №377, починаючи з 26.04.2011 року, відповідно до наказу Міноборони від 27.11.2013 року №814, починаючи з 30.12.2013 року та відповідно од наказу Міноборони від 14.02.2017 року №94, починаючи з 21.04.2017 року. Сума доплати за перерахунком становить 11785,83 грн. При цьому, вказано, що з 01.09.2018 року пенсія виплачується з урахуванням рішення суду, доплату за період з 27.06.2018 року по 31.08.2018 року проведено у жовтні 2018 року, а доплату за період зх. 26.04.2011 року по м26.06.2018 року буде проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду». З огляду на повідомлені обставини позивач просив відповідача закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Судовим розглядом справи встановлено, що 22.10.2018 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову ВП № 57308606 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, на підставі виконавчого листа №820/2567/18.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
З врахуванням вищевикладеного, а також з огляду на те, що позовна заява первинно була подана позивачем у встановлений законодавством строк, однак повернення позовної заяви відбулося з підстав несплати судового збору, який позивачем було сплачено у день повернення позовної заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення позивача до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Як передбачено положеннями ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Як передбачено приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до положень ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Як передбачено приписами ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
При цьому, положеннями ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, як встановлено під час судового розгляду справи державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області 22.10.2018 було винесено постанову у ВП №57308606 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, за невиконання рішення суду.
При цьому, як встановлено судовим розглядом справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року по справі №820/2567/18 було зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, 61000, м. Харків, проспект Московський, б. 290, кв. 10) пенсію, розмір якої обчислений 90% з усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до: наказу Міноборони від 27.08.2008 року №377 - здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 26 квітня 2011 року, відповідно до наказу Міноборони від 27.11.2013 року № 814 - здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 30.12.2013 року та відповідно до наказу Міноборони від 14.02.2017 року № 94 - здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 21.04.2017 року.
Однак, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів позивачем листом 19.10.2018 року було повідомлено відповідача про те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року по справі №820/2567/18 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, розмір якої обчислений 90% усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27.08.2008 року №377, починаючи з 26.04.2011 року, відповідно до наказу Міноборони від 27.11.2013 року №814, починаючи з 30.12.2013 року та відповідно до наказу Міноборони від 14.02.2017 року №94, починаючи з 21.04.2017 року, та вказано, що з 01.09.2018 року пенсія виплачується з урахуванням рішення суду, доплату за період з 27.06.2018 року по 31.08.2018 року проведено у жовтні 2018 року, а доплату за період з 26.04.2011 року по 26.06.2018 року буде проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду». З огляду на повідомлені обставини позивач просив відповідача закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи наведене вище суд зазначає, що проведення перерахунку пенсії є дією, яка передує виплаті такої пенсії, а отже здійснення позивачем тільки перерахунку із частковою виплатою є неповним виконанням судового рішення у справі №820/2567/18 з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке виступає боржником у виконавчому провадженні №57308606.
Отже, судове рішення від 08.05.2018 року у справі №820/2567/18 з огляду на вищевикладені обставини не може вважатися належним чином виконаним у повному обсязі.
Стосовно доводів позивача про подальше проведення виплати ОСОБА_1 пенсії в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», суд зазначає наступне.
Вищевказаним порядком визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Згідно із п. 5 вказаного порядку для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Відповідно до п. 6 Порядку перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Як визначено п.8 Порядку комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у пятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення позивачем відповідних дій на виконання процедури визначеної Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, як не надано і доказів повідомлення відповідача про здійснення таких дій.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість та непідтвердженість вказаних доводів позивача.
Стосовно посилань представника позивача на практику Верховного Суду, суд зазначає наступне.
Верховним Судом в ухвалі від 16.07.2018 по справі № 811/1469/18 зазначено, що Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таким чином, як вказано позивачем Верховний суд України в своїх рішеннях виходив з того, що відсутність відповідного фінансового забезпечення та коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Однак, матеріали справи не містять та судом самостійно в рамках офіційного з'ясування обставин у справі не з'ясовано обставин подання позивачем або до відповідача, або до суду доказів відсутності відповідного фінансового забезпечення та коштів для виплати ОСОБА_1 пенсійних виплат у повному обсязі на виконання рішення суду від 08.05.2018 року у справі № 820/2567/18.
Отже, вказані доводи позивача не можуть вважатися судом належними.
Стосовно доводів позивача про необхідність застосування до даних правовідносин положень постанови правління Пенсійного фонду України №20-1 від 26.09.2018, якою затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, суд зазначає, що вказаним Порядком відповідно до п.3 Порядку №649 визначено виключно процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та внесення інформації до такого реєстру.
Отже, враховуючи встановлені судовим розглядом справи обставини, суд приходить до висновку, що доводи представника позивача, викладені у позовній заяві, не підтверджують правомірність заявлених позовних вимог, а посилання позивача на наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення не підтверджені під час судового розгляду справи, що свідчить про невиконання судового рішення від 08.05.2018 року у справі №820/2567/18 у повному обсязі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП №57308606 від 22.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп. за невиконання рішення суду є такою, що не підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 26) про скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.