ОСОБА_1 окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
19 грудня 2018 р. Справа № 520/10027/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_2, з адміністративним позовом до ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_1 приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області виплатити позивачу пенсію за віком за період з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що є пенсіонером та отримує пенсію за віком. У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в місці його постійного проживання він був вимушений переїхати до Харківської області, отримав довідку внутрішньо переміщеної особи та став на пенсійний облік в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області. Проте, відповідач з травня 2018 року припинив виплату пенсії з підстав, не передбачених ст. 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують її право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
13.12.2018 року (Вх. № 01-26/67783/18) представником відповідача було надано до суду відзив на позов, в якому зазначив, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком з 01.02.2018 року відповідно до положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 та згідно довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення анти-терористичної операції № НОМЕР_1 від 17.10.2017 р. є внутрішньо переміщеною особою. Згідно з розпорядженням Управління ОСОБА_2 постановлено на облік з 01.02.2018 року та розпочато виплату пенсії з 01.05.2018 року. За період з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року сума невиплаченої пенсії складає 7 260,00 грн., яка виникла у зв'язку з тим, що постановою КМУ від 25.04.2018 року № 335 внесені зміни до Постанови КМУ від 08.06.2016 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Пункти 16 і 18 цього Порядку доповнено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України". Таким чином, сума доплати за минулий період (з 01.12.2017 по 30.04.2018 року) у розмірі 7 260,00 грн. облікована та буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України". Відповідач вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позовні вимоги ОСОБА_2 Л Л. суперечать нормам чинного законодавства, а отже не підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), зареєстрований за адресою: 86703, Донецька область, Іловайськ (Харцизьк), вул. Первомайська, буд. 59 та є пенсіонером за віком.
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_3 від 17.10.2017 року, позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Контактна адреса позивача як внутрішньо переміщеної особи є: вул. Центральна (смт. Комуніст), буд. 4, смт. Рогань, Харківський район, Харківська область, 62481.
З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2017 року позивач звернувся до ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою щодо запиту пенсійної справи з ПФУ у Київській області.
Пенсійна справа ОСОБА_2 надійшла до ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області 22.01.2018 року та поставлена на облік в управлінні з 01.02.2018 року згідно атестата про закриття виплати.
Позивач перебуває на обліку в ОСОБА_1 приміському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію, як переміщена особа з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
Проте, з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року позивачу ОСОБА_1 приміським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області пенсія не виплачувалась, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про поновлення виплати безпідставно призупиненої пенсії з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року.
Листами ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 08.06.2018 року № 67/Л-14, 18.06.2018 року № 3850-02-01/44 та 02.08.2018 року № 107/Л-14 повідомлено позивача, що в зв'язку з тим, що Київська область працює у старому програмному забезпеченні, то пенсійна справа ОСОБА_2 постановлена на облік в цій програмі з подальшим відпрацюванням у лівому програмному забезпеченню. Згідно електронної пенсійної справи пенсія в Київській області була виплачена по 30.11.2017 року, доплата за період з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року була нарахована в розмірі 7 260,00 грн. але не виплачена. В травні 2018 року позивач отримав пенсію за травень в розмірі 1 452,00 грн. Виплата недоотриманої пенсії буде провадитись за окремим порядком після його затвердження Кабінетом Міністрів України.
Також зазначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365“ (набрала чинності 12.05.2018 року), суми доплат за минулий період будуть обліковані та виплачені на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії за період з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року, позивач звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав та інтересів.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року за № 1706-VII, з наступними змінами та доповненнями, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Частиною 1 даної статті передбачено, що для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року за № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», з наступними змінами та доповненнями, припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», з наступними змінами та доповненнями, комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у мм. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10. 2014 року за № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Згідно з п.15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за № 365, з наступними змінами та доповненнями, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено нарахування позивачу пенсії за період з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року, однак не проведено її виплату у зв'язку з відсутністю порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, яка обліковується та буде виплачена окремо. Також зазначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365“ (набрала чинності 12.05.2018 року), суми доплат за минулий період будуть обліковані та виплачені на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Пенсія позивачу за вказаний період з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року буде проводитись за окремим порядком після його затвердження Кабінетом Міністрів України.
Надаючи оцінку вищезазначеним діям відповідача, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Питання виплати пенсій врегульовані положеннями ст. 47 Закону № 1058-IV, якою визначено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Вищезазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
Матеріали справи не містять рішення пенсійного органу щодо припинення нарахування та виплати позивачу пенсії за період з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №1058-IV, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
Пунктом 9 ч.1 ст. 16 зазначеного вище Закону №1058-IV передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
З аналізу вищенаведених норм можна прийти до висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат, підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-ІУ, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Таким чином, неправомірно та за відсутності визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правових підстав відповідачем була припинена виплата позивачу пенсії за період з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року.
При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, відмовляючи позивачу у виплаті нарахованої пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Згідно ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Доказів виплати позивачу нарахованої суми пенсії за період з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року відповідачем до суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що невиплати пенсії позивачу за період з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним, а тому, позовні вимоги позивача про зобов'язання ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області виплатити пенсію за віком ОСОБА_2 за період з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса реєстрації: 86703, Донецька область, Іловайськ (Харцизьк), вул. Первомайська, буд. 59; адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40386382, адреса: вул. Дніпровська, буд. 206, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області виплатити пенсію за віком ОСОБА_2 за період з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.В.Шевченко