Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
19 грудня 2018 р. № 520/10594/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП №56542337 від 24.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп. за невиконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області при прийнятті постанови про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп. за невиконання рішення суду не було враховано усіх обставин справи та надано неналежну оцінку поданим позивачем на виконання рішення суду документам. Отже, на думку позивача, така постанова про накладення штрафу підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 12.12.2018 року відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надсилалась відповідачеві засобами поштового зв'язку за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана останнім 18.12.2018 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, заяв або клопотань до суду не подавав.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень статті 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Як передбачено приписами ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.
Як встановлено під час судового розгляду справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 року у справі №820/498/18 адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, 61129, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місце знаходження: пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код: 14099344) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України № 900-VIII від 23 грудня 2015 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268" та довідки № 100/35552-2003020475 від 10.10.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, протиправною; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1, перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України № 900-VIII від 23 грудня 2015 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" і № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268", та довідки № 100/35552-2003020475 від 10.10.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області починаючи з 01 січня 2016 року; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено; стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код: 14099344) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що 23.04.2018 року судове рішення у справі №820/498/18 набрало законної сили та Харківським окружним адміністративним судом 30.05.2018 року видано виконавчий лист у справі.
ОСОБА_1 вказаний виконавчий лист пред'явлено до виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 11.06.2018 року відкрито виконавче провадження №56542337.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що державним виконавцем вказану постанову про відкриття виконавчого провадження було направлено до позивача разом із супровідним листом та отримано останнім 20.06.2018 року.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 26.06.2018 року було повідомлено відповідача про те, 23.03.2018 року по справі №820/498/18 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, добровільно проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та розмір пенсії після проведеного перерахунку зменшився, у зв'язку з чим виплату пенсії було зменшено в попередньому розмірі.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що державним виконавцем було направлено до позивача повторну вимогу державного виконавця від 26.09.2018 року №56542337, якою державний виконавець вимагав надати вичерпну інформацію з приводу виконання вищезазначеного рішення суду з наданням підтверджуючих документів (а.с.11).
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази позивачем у відповідь на вимогу державного виконавця було направлено лист від 09.10.2018 року №28371-14/20, зі змісту якого вбачається, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 року по справі №820/498/18, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, добровільно проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 10740,00 грн. з урахуванням максимального розміру пенсії, з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року нараховано різницю в пенсії, яка склала 142394,40 грн. та буде виплачена при надходженні коштів від Пенсійного фонду України (а.с. 12).
Судовим розглядом справи встановлено, що 24.10.2018 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову ВП № 56542337 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, на підставі виконавчого листа №820/498/18.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
З врахуванням вищевикладеного, а також з огляду на те, що позовна заява первинно була подана позивачем у встановлений законодавством строк, однак повернення позовної заяви відбулося з підстав несплати судового збору, який позивачем було сплачено у день повернення позовної заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення позивача до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Як передбачено положеннями ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Як передбачено приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до положень ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Як передбачено приписами ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
При цьому, положеннями ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, як встановлено під час судового розгляду справи державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області 22.10.2018 було винесено постанову у ВП №56576045 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, за невиконання рішення суду.
При цьому, як встановлено судовим розглядом справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 року по справі №820/498/18 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1, перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України № 900-VIII від 23 грудня 2015 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" і № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268", та довідки № 100/35552-2003020475 від 10.10.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області починаючи з 01 січня 2016 року.
Однак, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів позивачем листом 26.06.2018 року було повідомлено відповідача про те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 року по справі №820/498/18 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, добровільно проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 та розмір пенсії після перерахунку зменшився, у зв'язку з чим виплату пенсії залишено в попередньому розмірі.
Також матеріали справи свідчать, що позивачем у відповідь на вимогу державного виконавця було направлено лист від 09.10.2018 року №28371-14/20, яким повідомлено про обставини того, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 року по справі №820/498/18, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, добровільно проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 10740,00 грн. з урахуванням максимального розміру пенсії, з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року нараховано різницю в пенсії, яка склала 142394,40 грн. та буде виплачена при надходженні коштів від Пенсійного фонду України.
Враховуючи наведене вище суд зазначає, що проведення перерахунку пенсії є дією, яка передує виплаті такої пенсії, а отже здійснення позивачем тільки перерахунку без подальшої виплати є неповним виконанням судового рішення у справі №820/498/18 з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке виступає боржником у виконавчому провадженні №56542337.
Отже, судове рішення від 23.03.2018 року у справі №820/498/18 з огляду на вищевикладені обставини не може вважатися належним чином виконаним.
При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви позивач також посилається на обставини того, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 здійснено в порядку, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, якою передбачено подання нових довідок до позивача, а також вказано, що після проведеного перерахунку попередньо нарахований розмір пенсії більший ніж розмір пенсії здійснений на виконання рішення суду
З приводу вказаних доводів суд зазначає, що судовим рішенням у справі №820/498/18 судом зобов'язано позивача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, зокрема, відповідно до довідки за №100/35552-2003020475 від 10.10.2017 р., починаючи з 01.01.2016 року.
Отже, враховуючи, що у виконавчому провадженні №56542337 здійснюється виконання за виконавчим листом саме у справі №820/498/18, то на даний час питання виплати та перерахунку пенсії ОСОБА_1 вже визначено судом.
Як свідчить зміст самого судового рішення від 23.03.2018 року у справі №820/498/18, судом не було застосовано до таких правовідносин положень Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року. В той час, станом на час прийняття рішення у справі №820/498/18 постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 була чинною.
З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що державний виконавець під час здійснення виконання виконавчого листа у виконавчому провадженні №56542337 не мав враховувати положення Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, а отже такі доводи представника позивача не можуть вважатися судом належним доказом обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Стосовно посилань представника позивача на практику Верховного Суду, суд зазначає наступне.
Верховним Судом в ухвалі від 16.07.2018 по справі № 811/1469/18 зазначено, що Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таким чином, як вказано позивачем Верховний суд України в своїх рішеннях виходив з того, що відсутність відповідного фінансового забезпечення та коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Однак, матеріали справи не містять та судом самостійно в рамках офіційного з'ясування обставин у справі не з'ясовано обставин подання позивачем або до відповідача, або до суду доказів відсутності відповідного фінансового забезпечення та коштів для виплати ОСОБА_1 пенсійних виплат на виконання рішення суду від 23.03.2018 року у справі № 820/498/18.
Отже, вказані доводи позивача не можуть вважатися судом належними.
Стосовно доводів позивача про необхідність застосування до даних правовідносин положень постанови правління Пенсійного фонду України №20-1 від 26.09.2018, якою затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, суд зазначає, що вказаним Порядком відповідно до п.3 Порядку №649 визначено виключно процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та внесення інформації до такого реєстру.
Отже, враховуючи встановлені судовим розглядом справи обставини, суд приходить до висновку, що доводи представника позивача, викладені у позовній заяві, не підтверджують правомірність заявлених позовних вимог, а посилання позивача на наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення не підтверджені під час судового розгляду справи, що свідчить про невиконання судового рішення від 23.03.2018 року у справі №820/498/18.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП №56542337 від 24.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп. за невиконання рішення суду є такою, що не підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 26) про скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.