про відмову у забезпеченні адміністративного позову
20 грудня 2018 р. Справа № 480/4698/18
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ,-
18 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Буринської районної виборчої комісії (41700, Сумська область, м. Буринь, пл. Першотравнева, 20), в якій просить:
- заборонити Буринській районній виборчий комісії приймати рішення про визнання ОСОБА_1 особою, яка відмовилася від депутатського мандата, та визнання обраним депутатом в багатомандатному виборчому окрузі наступного за черговістю кандидата в депутати від відповідної місцевої організації партії та його реєстрації до пред'явлення ОСОБА_1 адміністративного позову про визнання протиправною бездіяльність Буринської районної виборчої комісії щодо реєстрації ОСОБА_1 депутатом Буринської районної ради та зобов'язання провести реєстрацію та прийняття судом рішення.
Зазначену заяву мотивує тим, що 29 листопада 2018 року Буринською районною виборчою комісією винесена постанова №1 від 29.11.2018 "Про визнання обраними депутатами наступних за черговістю кандидатів в депутати включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій".
Згідно постанови визнано обраними наступних за черговістю депутатів Буринської районної ради Сумської області включених до списків від місцевих організацій політичних партій, поряд з іншими і заявника - ОСОБА_1 - округ №7 від Буринської районної організації Радикальної партії Олега Ляшка в Сумській області.
Вищезазначена постанова оприлюднена на офіційному веб-сайті Буринської районної ради 03.12.2018.
Для виконання вимог Закону України "Про місцеві вибори" у передбачений Законом строк, для реєстрації як особи, обраної депутатом, 11.12.2018 року ОСОБА_1 намагався звернутись до Буринської районної виборчої комісії за адресою: Сумська область, м. Буринь вул.Першотравнева, 20, однак після неодноразових намагань не зміг цього зробити у зв'язку з відсутністю за вказаною офіційною адресою будь-кого з членів комісії.
12.12.2018 р. з метою виконання вимог Закону на офіційну адресу Буринської районної виборчої комісії, а також на адресу місця проживання голови Буринської районної виборчої комісії ОСОБА_3, його заступника ОСОБА_4 та секретаря Бабич Оксани Дмитрівни, заявником були надіслані примірники заяв про реєстрацію його депутатом Буринської районної ради з додаванням копій паспорту громадянина України. Разом з тим, жодного повідомлення про отримання ними необхідних згідно законодавства вказаних документів не надійшло.
Відповідно до п.4 ст. 89 Закону України "Про місцеві вибори" у разі невиконання без поважних причин особою, обраною депутатом у багатомандатному виборчому окрузі, у строки, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, вимог частини першої цієї статті територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка відмовилася від депутатського мандата, та визнає обраним депутатом в багатомандатному виборчому окрузі наступного за черговістю кандидата в депутати від відповідної місцевої організації партії та реєструє його в установленому цим Законом порядку.
Враховуючи, що передбачений ч.1 ст. 89 двадцятиденний строк для подачі відповідної заяви стікає, а бездіяльність Буринської районної виборчої комісії в отриманні заяви та реєстрації заявника депутатом Буринської районної ради незаконно порушує його права та інтереси і враховуючи можливість незаконного прийняття територіальною виборчою комісією рішення про визання його особою, яка відмовилася від депутатського мандата, заявник просить забезпечити позов про визнання протиправною бездіяльність Буринської районної виборчої комісії щодо реєстрації ОСОБА_1 депутатом Буринської районної ради та зобов'язання провести реєстрацію до його пред'явлення.
Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить висновку, що зазначена заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З положень даної статті вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Згідно статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, шляхом зупиненням дії індивідуального акта або нормативно- правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд зауважує, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Надаючи оцінку зазначеним вище доводам заявника, суд зазначає, що наведені доводи ОСОБА_1 свідчить лише про те, що предмет майбутнього позову заявник пов'язує з обставиною, яка наразі не настала, але існує певна ймовірність настання такої у разі, якщо Буринською районною виборчою комісією буде прийняте рішення та/або вчинено дії, які не влаштують заявника. При цьому, ймовірність прийняття рішення та/або вчинення дій Буринською районною виборчою комісією ще не свідчить про подію, яка неминуче настане, а є лише припущенням заявника.
Отже, ОСОБА_1 не обґрунтовано того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, тобто не доведено наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Таким чином, у ході розгляду клопотання судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Виходячи з наведеного, суд приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150-154, 243 КАС України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.А. Прилипчук