10.2.4
Іменем України
11 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3277/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
18 жовтня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі -позивач, ОСОБА_2М.) до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Марківське ОУПФУ), в якій просить:
- визнати протиправними бездіяльність відповідача з неврахування позивачу стажу на підземних роботах повний робочий день - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п), затвердженим Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць з 10.07.1987 по 23.09.1987 та з 24.08.1988 по 23.04.2003 на посадах: підземний учень гірничого робітника, гірничий робітник підземний, гірничий майстер підземний, помічник начальника дільниці ГПУ -1, заступник начальника дільниці № 1, заступник начальника РВУ-2, начальник дільниці ГПУ, заступник начальника РВУ, заступник начальника дільниці № 3, помічник начальника дільниці № 5, гірничий майстер дільниці № 5;
- зобов'язати відповідача врахувати позивачу стаж на підземних роботах з повним робочим днем під землею, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 36-2003-п ), затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць з 10.07.1987 по 23.09.1987 та з 24.08.1988 по 23.04.2003 на посадах: підземний учень гірничого робітника, гірничий робітник підземний, гірничий майстер підземний, помічник начальника дільниці ГПУ -1, заступник начальника дільниці 1, заступник начальника РВУ-2, начальник дільниці ГПУ, заступник начальника РВУ, заступник начальника дільниці 3, помічник начальника дільниці 5, гірничий майстер дільниці 5;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту “ а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 березня 2017 він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, надавши необхідний пакет документів на підтвердження його права на пенсію на пільгових умовах. Пільговий трудовий стаж позивача як працівника, який був зайнятий повний робочий день на підземних роботах за результатами атестації робочих місць складає 14 років 9 місяців 8 днів, з яких з 10.07.1987 по 23.04.2003 стаж на підземних роботах на підприємстві шахта ім. Вахрушева - в селищі Ясенівський місто Ровеньки Луганської області на різних посадах: від підземного учня гірничого робітника до начальника дільниці шахти. На підтвердження надано трудову книжку, накази про прийом на роботу, переведення, звільнення. Окрім того надано довідки про підтвердження умов праці і посад, а також атестації робочих місць.
05 лютого 2018 року відповідачем позивачу надано лист датований 12.05.2017 про те, що у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах йому відмовлено, оскільки позивачу не враховано більшу частину його стажу на підземних роботах, а враховано лише 2 роки 9 місяців 23 дні за індивідуальними відомостями про застраховану особу ПФУ (форма ОК 5).
Позивач вважає, що бездіяльність Марківського ОУПФУ Луганської області щодо непризначення йому пенсії на пільгових умовах за пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та статті 114 і “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообв'язкове державне пенсійне страхування” є протиправною, оскільки його звернення не розглянуто належним чином, документи, додані до заяви про призначення пенсії, не проаналізувані, чим порушене право позивача на пенсію.
Також, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на подання адміністративного позову, в обґрунтування якого зазначено, що відмову в призначенні пенсії позивач отримав лише 05.02.2018 та пропустив строк подання позову, оскільки у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем не мав можливості вчасно звернутися за юридичною консультацією та оплатити послуги юриста щодо складання та подання позовної заяви. На утриманні позивача знаходиться родина та діти за першим шлюбом. На підтвердження зазначеного позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми невиплачених доходів та утримання податків, копії свідоцтв про народження дітей, копію довідки інваліда, копію постанови Ровеньківського суду від 04.12.2002 та виконавчого листа.
Ухвалою суду від 05.11.2018 відкрито провадження по справі, призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні у судовому засіданні з викликом сторін (а.с.1-3).
Ухвалою суду від 28.11.2018 відкладено розгляд справи до 11.12.2018 (а.с.189).
У судове засідання позивач та його представник не прибули, надали клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с. 188, 202).
Представник Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області у судове засідання не прибув, надав відзив на позовну заяву від 14.11.2018 за вих. № 6961/08/н- (а.с. 40,41), позовні вимоги не визнав та зазначив, що на час звернення з заявою про призначення пенсії позивач має загальний стаж роботи 23 роки 08 місяців 00 дні, з них стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 1 пуктом “а” статті 13 складає 02 роки 09 місяців 23 дні.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 3223/02-02/1 від 28.03.2017 пенсійним органам надано роз'яснення, що будь-які документи для призначення (перерахунку) пенсії, видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, які перереєстровані на контрольній території, до роботи не застосовувати. Загальний стаж роботи визначається за записами трудової книжки або за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України згідно сплати страхових внесків, а пільговий стаж обчислюється згідно відомостей щодо спеціального стажу, індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України. Таким чином, пільговий стаж позивачу зараховано виключно за відомостями по спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України. Виходячи з цього, вищезазначеного стажу не достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням № 10 від 12.05.2017 управління відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 через відсутність необхідного пільгового стажу роботи.
На підставі вищевикладеного відповідач вважає позов необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, надали заяви, в яких просили суд розглянути справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами. Згідно з паспортом позивача серії ЕК № 718714, виданим 14.01.1997 Ровеньківським МВ УМВС України у Луганській області, ОСОБА_2 народився 11 листопада 1965 року, тобто на час звернення до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, досяг 50 років (а.с.13,14).
30 березня 2017 року позивач звернувся до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених КМУ, до якої додав копії: довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, документу про місце проживання (реєстрації), паспорту, трудової книжки та підтверджуючі довідки про пільговий стаж (а.с.162).
За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 30.03.2017 відповідачем прийнято рішення № 10 від 12.05.2017 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (а.с. 156,157).
Відповідно до вищезазначеного рішення пільговий стаж позивача зараховано виключно за відомостями по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5).
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що загальний стаж роботи позивача складає 23 роки 08 місяців 00 дні, в тому числі на пільгових умовах - 02 роки 09 місяців 23 дні, якого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
З тексту рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 10 від 12.05.2017 вбачається, що при розгляді заяви позивача відповідач керувався виключно листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 3226/02-02/1 від 28.03.2017.
Відповідно до зазначеного листа начальників управлінь Пенсійного фонду України в містах і районах Луганської області повідомлено, що будь-які документи для призначення (перерахунку) пенсії (довідки, що підтверджують стаж роботи, довідки, які уточнюють пільговий стад роботи за Списком № 1 та № 2, довідки про заробітну плату, завірені первинні документи тощо), видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, які перереєстровані на контрольованій території, до роботи не застосовувати. Загальний стаж роботи визначати за записами трудової книжки або за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України згідно сплати страхових внесків, а пільговий стаж обчислювати згідно з відомостями по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (а.с.181).
Отже, спірними періодами пільгового стажу позивача є періоди роботи з 10.07.1987 по 23.09.1987 та з 24.08.1988 по 23.04.2003.
Трудова книжка позивача серії БТ-ІІ № 0002013 містить наступні записи про трудову діяльність позивача за спірні періоди на шахті «ім. В.В. Вахрушева» (а.с.15-17):
- з 10.07.1987 по 23.09.1987 на посаді підземного учня гірника 1-го розряда (записи № 4, № 5, № 6);
- 24.08.1988 прийнято на посаду підземного гірського майстра (запис № 8);
- 18.02.1992 переведено на посаду помічника начальника ділянки ГПУ - 1 з повним робочим днем під землею (запис № 9);
- 03.10.1994 призначено на посаду заступника начальника ділянки № 1 з повним робочим днем під землею (запис № 10);
- 09.08.1996 переведено на посаду підземного гірського майстра з повним робочим днем під землею (запис № 11);
- 01.08.1997 призначено на посаду заступника начальника ділянки РВУ - 2 з повним робочим днем під землею (запис № 12);
- 01.07.1998 призначено на посаду начальника ділянки ГПУ з повним робочим днем під землею (запис № 13);
- 30.07.1998 переведено на посаду гірського майстра з повним робочим днем під землею (запис № 15);
- 06.04.1999 призначено заступником начальника ділянки РВУ з повним робочим днем під землею (запис № 16);
- 01.02.2001 призначено на посаду заступника начальника ділянки № 3 з повним робочим днем під землею (запис № 17);
- 29.08.2001 призначено на посаду помічника начальника ділянки № 5 з повним робочим днем під землею (запис № 18);
- 08.01.2003 переведено на посаду підземного гірського майстра з повним робочим днем під землею (запис № 19);
- 23.04.2003 звільнено за ч. 1 ст. 36 КЗоТ України за згодою сторін (запис № 21).
Також, трудова книжка позивача містить запис № 14 від 20.06.1998 та № 20 від 20.06.2002 про проведення атестації робочих місць, яким підтверджено, право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.
Суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи чоловіки, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи у чоловіків з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року.
Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Згідно з статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” (яка була чинною у спірний період трудового стажу), затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у розділі I “Гірничі роботи” Списку № 1 передбачені посади займані позивачем в спірні періоди його пільгового стажу.
Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 1.
При цьому, за правилами застосування Списку № 1, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Записи у трудовій книжці позивача містять повну інформацію щодо періодів його роботи з 10.07.1987 по 23.09.1987 та з 24.08.1988 по 23.04.2003 на посадах: підземний учень гірничого робітника, гірничий робітник підземний, гірничий майстер підземний, помічник начальника дільниці ГПУ-1, заступник начальника дільниці № 1, заступник начальника РВУ-2, начальник дільниці ГПУ, заступник начальника РВУ, заступник начальника дільниці № 3, помічник начальника дільниці № 5, гірничий майстер дільниці № 5, які належить до посад за Списком № 1, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового стажу при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи, а також про проведення атестації робочого місця позивача.
Крім того, з огляду на підтвердження підземного стажу роботи позивача записами в його трудовій книжці, потреба у наданні уточнюючих довідок з підприємства взагалі відсутня.
Суд зазначає, що згідно із п. 4.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
При цьому, положеннями п. 4.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, визначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
В той же час, як передбачено пунктом 4.5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації вперше проведеної після 21 серпня 1997 року право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 2 якого визначено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.
З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Порядок та умови проведення такої атестації набули чинності з 21.08.1992.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Марківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області неправомірно не зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_2 періоди роботи з 10.07.1987 року по 23.09.1987 та з 24.08.1988 по 21.08.1992 на підземних роботах на шахті «ім. В.В. Вахрушева» виробничого об'єднання «Ровенькиантрацит», оскільки у ці періоди для підтвердження пільгового стажу не потрібно було проводити атестацію робочого місця, а записи трудової книжки ОСОБА_2 містять повну інформацію про його роботу на пільгових умовах за ці періоди.
Крім того, суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Відповідно до Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205 в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Зазначеної позиції дотримується й Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 в справі №348/1079/17), постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 №455/1053/16-а, в яких Верховний Суд зокрема зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Таким чином, відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу позивача періоду роботи з 22.08.1992 по 23.04.2003 на шахті «ім. В.В. Вахрушева» виробничого об'єднання «Ровенькиантрацит», оскільки записи трудової книжки позивача містять повну інформацію про його роботу на пільгових умовах за цей період, а також підтверджують проведення атестації робочого місця позивача.
Отже, позивач має право на зарахування періодів роботи з 10.07.1987 по 23.09.1987 та з 24.08.1988 по 23.04.2003 на шахті «ім. В.В. Вахрушева» виробничого об'єднання «Ровенькиантрацит» до пільгового стажу за Списком № 1.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає рішення Марківського об'єднанного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 10 від 12.05.2017 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з пунктом “а” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_2 протиправним, а тому воно підлягає скасуванню.
З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховующи вищезазначене, суд вважає необхідним зобов'язати Марківське об'єднане управлінням Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу, який дає право на пенсію за пільговими умовами, періоди роботи з 10.07.1987 по 23.09.1987 та з 24.08.1988 по 23.04.2003 на шахті «ім. В.В. Вахрушева» виробничого об'єднання «Ровенькиантрацит» та повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 30.03.2017 про призначення пенсії згідно Списку № 1 відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пункту 1 частини 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням висновків суду.
Стосовно вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача з неврахування спірних періодів до пільгового стажу позивача, суд зазначає, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із прийняттям відповідачем рішення від 12 травня 2017 року № 10, а не з його бездіяльністю, вчиненою останнім з метою виконання своїх функцій та повноважень. Тому належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування такого рішення відповідача. Хибний спосіб захисту, обраний позивачем, не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки сам факт наявності порушення відповідачем права позивача на отримання пенсії знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи. Зазначене є підставою для виходу суду за межі позовних вимог згідно з ч.2 ст.9 КАС України, оскільке це необхідно для ефективного захисту порушеного права позивача.
Щодо строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки обставини, на які посилається позивач в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду підтверджені належними доказами та встановлені в ході судового розгляду справи, суд не має правових підстав для відмови в судовому захисті пенсійних прав позивача та вважає за необхідне визнати причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити йому такий строк.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Ухвалою суду від 05.11.2018 за клопотанням позивача відстрочено позивачу сплату судового збору по даній адміністративній справі у розмірі 704,80 грн до ухвалення судового рішення в даній справі.
Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, лише зі зміною способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у сумі 704,80 грн до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 10 від 12.05.2017 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_2.
Зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41247405; місце знаходження: 92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, 20) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; місце реєстрації: 91000, м. Луганськ, кв. МолодіжнийАДРЕСА_1) періоди роботи з 10.07.1987 по 23.09.1987 та з 24.08.1988 по 23.04.2003 на шахті «ім. В.В. Вахрушева» виробничого об'єднання «Ровенькиантрацит» та повторно розлянути заяву ОСОБА_2 від 30.03.2017 про призначення пенсії згідно Списку № 1 відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пункту 1 частини 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41247405; місце знаходження: 92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, 20) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 17 грудня 2018 року.
Суддя ОСОБА_3