ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" грудня 2018 р. справа № 0940/2208/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Надвірнянським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправно всупереч вимогам пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII, відмовив позивачу у виплаті пенсії з 01.01.2018 року в раніше встановленому розмірі, продовжуючи застосовувати обмеження максимального розміру, передбаченого пунктом 3 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від09.07.2003 року №1058-IV, відповідно до якого максимальний розмір пенсії за віком (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії правомірно застосовувалося відповідачем відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII до 31.12.2017 року, однак з 01.01.2018 року не підлягало застосуванню, оскільки законодавець встановив дію відповідного обмеження до 31.12.2017 року. В зв'язку із наведеним, позивач вважає дії відповідача неправомірними, такими, що суперечать нормам чинного законодавства і порушують його право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.011.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 21.09.2018 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просив суд в задоволенні позову відмовити, зазначив що позивачу призначено пенсію по інвалідності з 24.04.2002 року як працюючому пенсіонеру відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно заяви від 26.04.2002 року позивача переведено на пенсію по інвалідності службовцю ОМС.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
Позивач звернулася до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою від 18.09.2018 року про перерахунок пенсії з 01.01.2018 року в зв'язку із підвищенням максимальної величини (а.с.12).
Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області розглянуло заяву позивача, та Листом від 01.10.2018 року № 340/Х.15 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією з 01.01.2018 року (а.с.13).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Приписами статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 року визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (надалі - Закон № 3723-ХІІ). Зокрема, відповідно до статті 37 цього Закону позивачу у цій справі призначено пенсію.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Частина 1 статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, чинній до 01.01.2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Вищенаведений закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
За змістом статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991№1788-XII (далі - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р, встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1статті 27 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII (далі Закон №911) частину третю статті 27 Закону №1058 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Окрім цього, вищезазначеним Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" доповнено частину третю статті 58 Закону №1788 реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину першу статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 "3668-VI (далі Закон №3668) доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень. ".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774), який набрав чинності 01.01.2017, строк тимчасової дії положення про обмеження розміру пенсії продовжено до 31.12.2017.
11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII(далі Закон №2148), яким розділ XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 доповнено пунктом 4-3 наступного змісту: «Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2148, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Крім того, аналогічні положення містяться в пункті 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058.
В зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що всупереч вимогам пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2148 відповідач з 01.01.2018 виплачував позивачу пенсію в меншому розмірі.
Таким чином, дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року без обмеження заробітку при обрахунку пенсії та без обмеження максимальної величини пенсії є протиправними.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення, шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 року без обмеження заробітку при обрахунку пенсії, без обмеження максимальної величини пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією за період з 01.01.2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ні підставі частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40386749, м-н. Шевченка, 3, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405) щодо відмови ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул. Черемшини, 18/78, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405) в здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року без обмеження заробітку при обрахунку пенсії та без обмеження максимальної величини пенсії.
Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40386749, м-н. Шевченка, 3, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул. Черемшини, 18/78, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405) пенсії з 01.01.2018 року без обмеження заробітку при обрахунку пенсії, без обмеження максимальної величини пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією за період з 01.01.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40386749, м-н. Шевченка, 3, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул. Черемшини, 18/78, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.