10 грудня 2018 рокум. Ужгород№ 0740/998/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Кубічек Н.І.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Ільницький С.М.
представників відповідача - Туряниця С.М.
представник третьої особи - Чиняк Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 грудня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 20 грудня 2018 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 -Й.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Перечинської районної державної адміністрації (далі - відповідач, Перечинська РДА), якою просить: 1) Визнати протиправними дії Комісії щодо розгляду питань забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, що створена при Перечинській районній державній адміністрації, щодо відмови у здійсненні перерахунку грошової компенсації, яка підлягає ОСОБА_1 до сплати у відповідності до Постанова Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей", як інваліду війни ІІ-групи, який брав безпосередню участь в бойових діях під час проведення АТО; 2) Зобов'язати Комісію щодо розгляду питань забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, що створена при Перечинській районній державній адміністрації, здійснити перерахунок грошової компенсації, яка підлягає ОСОБА_1 до сплати у відповідності до п. 19 та п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей" та виплатити йому грошову компенсацію у розмірі 702646,28 грн.
Ухвалою від 23 жовтня 2018 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації (далі - третя особа, Управління соціального захисту населення Перечинської РДА).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно акту обстеження житлово-побутових умов та рішення Виконавчого комітету Перечинської міської ради від 29 березня 2018 року позивача визнано таким, що потребує покращення житлових умов. Рішенням комісії щодо розгляду питань забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальні цілісність України, а також членів їх сімей Перечинської РДА від 20 квітня 2018 року № 2 позивачу було призначено виплату грошової компенсації у розмірі 302878,14 грн. Вважає, що такий розрахунок згідно формули, передбаченої п. 19 та п. 20 Порядку № 719 від 19 жовтня 2016 року мав становити 702646,28 грн. 25 травня 2018 року позивач звернувся до голови Комісії із заявою про досудове врегулювання спору, в якій просив переглянути суму грошової компенсації. Однак, комісія листом повідомила, що до її повноважень не входить повторний розгляд заяви про перегляд суми грошової компенсації. Таким чином, вважає протиправними дії комісії Перечинської РДА щодо відмови йому в отриманні належної суми у розмірі 702646,28 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві, просили суд їх задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що на засіданні Комісії 20 квітня 2018 року прийнято рішення щодо призначення та виплати грошової компенсації для поліпшення житлових умов ОСОБА_1 в розмірі 302878,14 грн. Розмір площі розраховано відповідно до п. 19 Постанови КМУ від 19 жовтня 2016 року № 719 та з урахуванням того, що позивач вже є власником житлового будинку загальною площею 55, 4 кв.м, житловою площею - 29,8 кв. м та відповідно забезпечений житловою площею відповідно до норм Житлового кодексу України. У зв'язку з цим, враховуючи, що в розрахунок включається дружина, комісія провела розрахунок, відповідно до якого розмір грошової компенсації складає 302878,14 грн. Відтак, вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві.
Третя особа надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що оскільки позивач є власником житлового приміщення то розрахунок здійснювався на його дружину, відтак комісією правомірно призначено грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення у розмірі 302878,14 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 03 вересня 2014 року по 02 лютого 2015 року, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 15 березня 2018 року № 550.
01 лютого 2015 року під час виконання службових обов'язків військової служби у районі проведення антитерористичної операції отримав поранення, що підтверджується довідкою Військової частини Польова пошта НОМЕР_2 від 28 квітня 2015 року № 959.
Позивач є інвалідом війни 2 групи, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 15 липня 2016 року.
Відповідно до розпорядження голови Перечинської районної ради від 10 листопада 2016 року № 331 створено комісію щодо розгляду питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов (далі - Комісія).
Рішенням Виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області від 22 червня 2017 року № 19 «Про взяття громадян на облік» позивача взято на квартирний облік, який здійснюється у виконавчому комітеті міської ради.
05 березня 2018 року позивач звернувся до Управління соціального захисту Перечинської РДА із заявою про призначення йому грошової компенсації для поліпшення житлових умов.
Згідно висновків Акту обстеження матеріально-побутових умов членів сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ груп із числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов від 14 березня 2018 року позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є інвалідом війни 2 групи. Проживає разом з дружиною, дочкою та внучкою. ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа - 55,4 кв. м. За висновками комісії, сім'я заявника потребує поліпшення житлових умов.
Рішенням Виконавчого комітету Перечинської міської ради від 23 березня 2018 року № 51 внесено зміни у рішення виконавчого комітету № 19 від 22 червня 2017 року «Про взяття на облік» та викладено його у наступній редакції: «Взяти на квартирний облік у позачерговий список черговості, який здійснюється у виконавчому комітеті міської ради, громадянина ОСОБА_1 . Включити в склад сім'ї, з яким буде перебувати на квартирному обліку ще одну особу - ОСОБА_2 , яка проживає разом з ним у АДРЕСА_3 . Заявник є власником будинку. На квартирному обліку буде перебувати складом сім'ї 2 чол.»
Рішенням Виконавчого комітету Перечинської міської ради від 29 березня 2018 року № 57 «Про визнання учасника АТО таким, що дійсно потребує покращення житлових умов» визнано ОСОБА_1 , учасника бойових дій в зоні АТО таким, що не здійснював умисного цілеспрямованого штучного погіршення своїх житлових умов та збережено за ним право перебування на квартирному обліку позачергової черги.
04 квітня 2018 року на засіданні Комісії щодо розгляду питань забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей позивача у зв'язку із змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 зобов'язано надати на розгляд комісії витяги з реєстру прав на нерухоме майно на себе та на його дружину ОСОБА_2 та витяг про відчуження майна за попередній рік, що підтверджується Протоколом засідання № 4.
Як підтверджується наявним у справах протоколом засідання Комісії від 20 квітня 2018 року, позивачем подано Комісії інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на себе та на свою дружину та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на дочку ОСОБА_3 . Відповідно до наданих документів, ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки на якій розташований будинок (загальною площею - 55,4 кв. м., житловою площею - 29,8 кв. м.), на дружині позивача нерухомого майна у власності не має. У зв'язку з наявністю у власності позивача житлового будинку, комісією проведено розрахунок компенсації у 2-х варіантах. Відповідно до варіанту 1 сума компенсації складає 702646,28 грн., та відповідно до варіанту 2 розрахунку - 302878,14 грн. Обидва варіанти були поставлені комісією на обговорення.
Рішенням Комісії від 20 квітня 2018 року № 2 «Про призначення та виплату грошової компенсації для поліпшення житлових умов ОСОБА_1 » призначено виплату грошової компенсації у розмірі 302878,14 грн.
25 травня 2018 року позивач звернувся до голови Комісії із заявою про досудове регулювання спору, відповідно до якої просив скликати засідання Комісії та переглянути суму компенсації за належні для отримання жилі приміщення.
Листом голови Комісії від 08 червня 2018 року позивача повідомлено, що до повноважень комісії не входить повторний розгляд заяви про перегляд суми грошової компенсації та зазначено, що позивач може оскаржити рішення комісії щодо належної суми грошової компенсації до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також їх сімей", затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також їх сімей (далі - Порядок).
Цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами п'ятим - восьмимпункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - загиблий), для осіб з інвалідністю I-II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов (далі - грошова компенсація) і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР (далі - квартирний облік) та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр).
Відповідно до п. 3 Порядку право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, які перебувають на квартирному обліку (далі - особи з інвалідністю).
Відповідно до п. 4 Порядку грошова компенсація членам сім'ї загиблого або особам з інвалідністю виплачується у повному обсязі в порядку черговості взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії отримувача грошової компенсації для членів сімей загиблих, передбачених пунктом 2 цього Порядку, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами п'ятим - восьмим пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, для осіб з інвалідністю I-II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до п. 5 Порядку за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (у разі її створення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюються комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації (далі - комісія).
До складу комісії входять представники виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, громадських організацій, які об'єднують ветеранів антитерористичної операції (за їх згодою).
У відповідності до п. 6 Порядку до повноважень комісії належить:
- перевірка наявності у особи статусу члена сім'ї загиблого та особи з інвалідністю;
- визначення категорії особи як члена сім'ї загиблого;
- перевірка складу сім'ї особи з інвалідністю;
- перевірка наявності документів про взяття на квартирний облік членів сім'ї загиблого та особи з інвалідністю;
- перевірка факту спільного або роздільного проживання членів сім'ї загиблого, які мають право на грошову компенсацію;
- прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації;
- визначення розміру грошової компенсації;
- перевірка наявності майнових прав на нерухоме майно членів сім'ї загиблого та особи з інвалідністю, а також всіх членів родини, на яких розраховується грошова компенсація, або відчуження такого майна протягом попереднього року.
Згідно з п. 7 Порядку заяву про призначення грошової компенсації член сім'ї загиблого, особа з інвалідністю (далі - заявник) або їх законний представник чи уповноважена особа особисто подають до органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку (далі - орган соціального захисту населення).
Відповідно до п. 10 Порядку орган соціального захисту населення протягом п'яти робочих днів з дня прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови заявника, про що складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов заявника орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів, а у випадку, визначеному у пункті 22 цього Порядку, протягом десяти робочих днів вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації (п. 11 Порядку).
Комісія протягом п'яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті і в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи приймає рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації (п.12 Порядку).
Відповідно до п.14 Порядку у рішенні комісії зазначаються:
1) прізвище, ім'я та по батькові заявника;
2) прізвище, ім'я та по батькові законного представника чи уповноваженої особи і документ, що підтверджує його повноваження;
3) належність загиблого або особи з інвалідністю до одного з військових формувань, визначених в абзаці восьмому, формувань, визначених абзацами шостим і сьомим, або залучення до діяльності, визначеної абзацом п'ятим пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
4) факт спільного або роздільного проживання із заявником неповнолітніх та малолітніх дітей загиблого;
5) статус і категорія заявника;
6) члени сім'ї особи з інвалідністю, на яких нараховується грошова компенсація із зазначенням родинного зв'язку із заявником відповідно до пункту 21 цього Порядку;
7) кількість осіб із членів сім'ї загиблого за однією категорією, на яких нараховується грошова компенсація із зазначенням родинного зв'язку із загиблим;
8) факт перебування заявника на квартирному обліку з урахуванням норми, зазначеної у пункті 9 цього Порядку;
9) інформація про надання раніше заявнику або членам його сім'ї житла або грошової компенсації за рахунок бюджетних коштів.
У відповідності до п. 18 Порядку заявник має право оскаржити рішення комісії про відмову в призначенні грошової компенсації до суду.
Відповідно до п. 19 Порядку у разі прийняття рішення про призначення заявнику грошової компенсації комісія одночасно визначає розмір такої компенсації, виходячи з таких нормативів:
1) за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на кожного члена сім'ї загиблого за однією категорією з урахуванням загиблого у разі, коли він перебував на квартирному обліку разом з членами своєї сім'ї;
2) за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю та кожного члена його сім'ї, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 21 цього Порядку;
3) за нормою 35,22 кв. метра загальної площі на сім'ю загиблого за однією категорією або на сім'ю особи з інвалідністю;
4) додатково 10 кв. метрів жилої площі на кожного члена сім'ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (у тому числі з урахуванням заявника);
5) з урахуванням опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла в населеному пункті, в якому заявник перебуває на квартирному обліку на день звернення за грошовою компенсацією і яка визначається Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду від 27 вересня 2005 р. № 174. У разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла на день звернення заявника за грошовою компенсацією, визначеної Мінрегіоном після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, розмір грошової компенсації підлягає перерахунку комісією без звернення заявника за умови, що на день такої зміни грошова компенсація не виплачена чи виплачена не у повному обсязі.
При цьому для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова опосередкована вартість збільшується у 1,75 раза, для міст - обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. чоловік - у 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. - у 1,25 раза.
Відповідно до п. 21 Порядку розмір грошової компенсації (ГK) розраховується за формулою:
ГК = (13,65 х Nс + 35,22 + (10 х Nп)) х Bг х Км + ПЗ,
де Nс - кількість членів сім'ї загиблого за однією категорією або кількість членів сім'ї особи з інвалідністю, на яких розраховується грошова компенсація;
Nп - кількість членів сім'ї заявника, які є особами з інвалідністю або дітьми з інвалідністю і на яких розраховується грошова компенсація з урахуванням додаткових 10 кв. метрів жилої площі на кожного (у тому числі на заявника);
Вг - опосередкована вартість (гривень) 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту, в якому заявник перебуває на обліку як особа, що потребує поліпшення житлових умов на день звернення за грошовою компенсацією;
Км - коефіцієнт збільшення опосередкованої вартості 1 кв. метра загальної площі житла для міст, визначених в абзаці другому підпункту 5 пункту 19 цього Порядку;
ПЗ - витрати (гривень), пов'язані з купівлею, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що комісією було проведено розрахунок компенсації у 2-х варіантах.
В розрахунок № 1 включено позивача та його дружину та здійснено за формулою: (13,65 х 2) +35,22 + 10,00 = 72,52 кв. м. в т. ч.
(13,65 х 2) +10 = 37,3 кв. м. жилої площі
35,22 кв.м. загальної площі.
Вказаним розрахунком № 1 визначено, що відповідно до нормативів розмір площі складає 72,52 кв. м. (без урахування житла, що є власності заявника) та розмір компенсації становить 702646,28 грн. (72,52 х 9689).
В розрахунок № 2 включено позивача та його дружину. Однак зазначено, що оскільки позивач є власником житлового будинку загальною площею 55,4 кв. м., житловою площею - 29,8 кв. то відповідно до норм Житлового кодексу він забезпечений житловою площею. Оскільки в розрахунок включена його дружина, комісія провела розрахунок наступним чином:
13,65 кв. м .житлової площі на дружину позивача
35,22 кв.м загальної площі поділено як на сім'ю 35,22/2= 17,61.
Таким чином, визначено, що сім'я позивача може поліпшити свої житлові умови на 31, 26 кв. м. та розмір компенсації становить 302878,14 грн. (31,26 грн. х 9689).
Яв вже встановлено судом, рішенням Комісії від 20 квітня 2018 року № 2 призначено грошову компенсацію позивачу у розмірі 302878,14 грн., тобто відповідно до розрахунку № 2.
Разом з тим, Комісія, здійснюючи розрахунок у 2-х варіантах та виносячи їх на розгляд, передбачала правомірну можливість отримання позивачем компенсації у сумі 702646,28 грн.
Стосовно підстав, наведених у розрахунку № 2, здійсненого з урахуванням у власності позивача житлового будинку, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 2 п. а) ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження:облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.
Відповідно до ст. 40 Житлового Кодексу громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.
Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.
Як встановлено судом, позивач відповідно до рішення Виконавчого комітету Перечинської міської ради від 22 червня 2017 року № 19 взятий на квартирний облік з 22 червня 2017 року, що здійснюється у виконавчому комітеті Перечинської міської ради.
Рішенням Перечинської міської ради № 57 від 29 березня 2018 року визнано позивача таким, що не здійснював умисного цілеспрямованого штучного погіршення своїх житлових умов та збережено за ним право перебування на квартирному обліку позачергової черги. Приймаючи вказане рішення, Перечинською міською радою враховано факт відчуження позивачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 та перебування у його власності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, приймаючи рішення про збереження за позивачем права перебування на квартирному обліку, Перечинською міською радою була врахована наявність у позивача права власності на житловий будинок.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить переконання, що відповідач, визначаючи розмір грошової компенсації у розмірі 302878,14 грн. та приймаючи рішення про її призначення, діяв протиправно, оскільки на момент розгляду Комісією заяви позивача про виплату грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення, рішення про зняття позивача з квартирного обліку Перечинською міською радою не приймалося, а рішення про взяття його на такий облік є чинним. Відтак, позивач вважається особою, яка потребує поліпшення житлових умов.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправними дії Комісії щодо відмови у здійсненні перерахунку грошової компенсації.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 25 травня 2018 року звернувся до голови Комісії із заявою про досудове регулювання спору, в якій просив переглянути суму грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.
Листом голови Комісії від 08 червня 2018 року позивача проінформовано про те, що до повноважень комісії не входить повторний розгляд заяви про перегляд суми грошової компенсації та що він може оскаржити рішення комісії щодо належної суми грошової компенсації до суду.
Повноваження Комісії визначені п.6 Порядку, до яких, зокрема належать: прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації; визначення розміру грошової компенсації.
Відтак, оскільки до повноважень Комісії не належить повторний розгляд заяви про перегляд суми грошової компенсації, суд приходить висновку про правомірність дій відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Однак, оскільки судом встановлено протиправність визначення розміру грошової компенсації у сумі 302878,14 грн. необхідно зазначити наступне.
Відповідно до п.25 Порядку заявник може оскаржити рішення комісії щодо належної йому суми грошової компенсації до суду.
Відповідно до змісту ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, оскільки рішенням Комісії порушено право позивача на отримання компенсації для поліпшення житлових умов, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та з метою ефективного захисту прав позивача визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 20 квітня 2018 року № 2 про призначення та виплату йому грошової компенсації у розмірі 302878,14 грн.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання комісії виплатити йому грошову компенсацію у розмірі 702646,28 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи вищенаведене та оскільки визначення розміру грошової компенсації належить до виключних повноважень Комісії, суд відмовляє у вимозі про виплату позивачу грошової компенсації у розмірі 702646,28 грн. Разом з тим, суд зобов'язує Комісію здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації ОСОБА_1 у відповідності до п. 19 та п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відтак суд враховує, що в даній справі обов'язок доказування правомірності своїх дій та прийнятого рішення покладено на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності визначення розміру грошової компенсації у сумі 302878,14 грн. та рішення про її призначення, в зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню та необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Комісії щодо розгляду питань забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей 20 квітня 2018 року № 2 про призначення позивачу грошової компенсації та зобов'язати Комісію здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації позивачу у відповідності до п. 19 та п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, в задоволенні позову в іншій частині (зобов'язати Комісію виплатити грошову компенсацію у розмірі 702646,28 грн.) необхідно відмовити з вищенаведених підстав.
Керуючись ст. ст. 5, 9,19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області (Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, буд. 16, код ЄДРПОУ 22099507), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації (Закарпатська область, Перечинський район, м. Перечин, вул. Ужанська, буд. 19, код ЄДРПОУ 03192862) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії щодо розгляду питань забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей Перечинської районної державної адміністрації від 20 квітня 2018 року № 2 "Про призначення та виплату грошової компенсації для поліпшення житлових умов ОСОБА_1 ".
3. Зобов'язати Комісію щодо розгляду питань забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей Перечинської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації ОСОБА_1 у відповідності до п. 19 та п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
СуддяН.Д. Маєцька