19 грудня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2818/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки начальника Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області ОСОБА_2 про визнання протиправним наказу, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним наказ №1510, виданий 11 жовтня 2018 року виконуючим обов'язки начальника Головного управління ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_2.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що в тексті оскаржуваного наказу №1510 від 11 жовтня 2018 року не наведено законної, чітко вираженої обставини для проведення фактичної перевірки, не вказано також фактів, які передували таким обставинам, що на думка позивача, прямо свідчить про безпідставність видання виконуючим обов'язки начальника Головного Управління ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_2 такого наказу №1510 від 11 жовтня 2018 року про проведення фактичної перевірки з встановленням питань які жодним чином не стосуються підстав для проведення фактичної перевірки виключно в межах такого наказу та виконання такого протиправного наказу працівниками Головного Управління ДФС у Кіровоградській області: ОСОБА_3, ОСОБА_4, і ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуваний наказ винесено відповідно до вимог податкового законодавства, відтак вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у повному обсязі (а.с.30-31).
Представниками сторін подано клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження (а.с.49, 51).
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч. 4 ст. 229 КАС України, та відображено у відповідному протоколі судового засідання (а.с.53).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
11.10.2018 року в. о начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі статті 191, підпунктів 20.1.2, 20.1.4, 20.1.6, 20.1.8-20.1.11 та 20.1.13 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.7 пункту 80.2, пункту 80.6 статті 80 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) було винесено наказ №1510 «Про проведення фактичної перевірки" господарських об'єктів: павільйону та магазину - кафетерію за адресою: м. Кропивницький, вул. Олександрійське шосе, 1, де здійснює підприємницьку діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 16.10.2018 року тривалістю 4 доби за період діяльності з 01.01.2018 року по 16.10.2018 року з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (а.с.34).
Позивач не погоджується із вказаним наказом, оскільки, на його думку, відповідачем в наказі не зазначено конкретної підстави для проведення перевірки (п.80.2 ст.80 ПК України), а лише здійснено посилання на непослідовну нумерацію пунктів і статей, без відповідного роз'яснення обставин, які слугували передумовою такої перевірки, у зв'язку з чим вважає наказ №1510 виданий 11 жовтня 2018 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з положеннями пп.75.1.3 п.75.1 ст.73 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПК України визначено порядок проведення фактичної перевірки.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).
Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, визначених Кодексом, зокрема згідно до пп.80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Функції контролюючих органів чітко визначені в статті 191 Податкового кодексу України, та зокрема визначають здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп.191.1.14), здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп.191.1.16). проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп.191.1.17).
Судом встановлено, що основним видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є роздрібна торгівля напоями (алкогольними виробами) та тютюновими виробами (а.с.39).
Суд, аналізуючи зміст оскаржуваного наказу, зазначає, що відповідачем в наказі №1510, виданий 11 жовтня 2018 року вказано, що підставами для його винесення є ст.191, п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.1.6, 20.1.8-20.1.11 та 20.1.13 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.7 п.80.2, п.80.6 ст.80 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) та на виконання пп.81.1 ст. 81 ПК України в ньому з зазначено: дату його видачі (11 жовтня 2018 року); найменування контролюючого органу (Головне управління ДФС у Кіровоградській області); найменування та реквізити суб'єкта (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, (податковий номер - НОМЕР_1); адреса об'єкта (вул. Олександрійське шосе, 1 в м. Кропивницькому); мета (з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками); вид перевірки (фактична); підстави для проведення перевірки визначені цим Податковим кодексом України (на підставі пп.80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України); дата початку фактичної перевірки (з 16.10.2018 року); тривалість перевірки (в наказі є посилання на п. 82.3 ст. 82 ПК України, в якому встановлено, що тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПК України, не повинна перевищувати 10 діб, дана ж перевірка передбачала тривалість - 4 доби); період діяльності, який буде перевірятися (з 01 січня 2018 року по дату завершення перевірки - 16.10.2018 року), наказ підписано уповноваженою на те особою (а.с.34).
Суд критично ставиться до посилання позивача на безпідставність видання відповідачем оскаржуваного наказу з встановленням питань які жодним чином не стосуються підстав для проведення фактичної перевірки виключно в межах такого наказу, а також до посилання позивача на те, що в наказі на перевірку відсутні підстави для її проведення, а саме: відсутнє зазначення конкретних обставин для проведення перевірки та фактів, які передували таким обставинам, оскільки такі вимоги чинним законодавством не передбачені, а вищезазначені правові норми не вимагають конкретизації та викладення у наказі змісту положень Податкового кодексу
Відтак, суд вважає достатнім посилання податкового органу на відповідні приписи Податкового кодексу України, оскільки зі змісту оскаржуваного наказу можливо ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення перевірки з огляду на існування в його тексті посилань на пункти Податкового кодексу України.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 20.03.2018 року по справі №820/4766/17.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що наказ №1510 від 11 жовтня 2018 року прийнято відповідачем обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 139 КАС України судових витрат, які підлягають стягненню на користь відповідача не встановлено.
Керуючись ст.ст.139, 243 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Шахтарська, буд.74, м. Кропивницький, 25014, РНОКПП - ) до Виконуючого обов'язки начальника Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області ОСОБА_2 (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - ) про визнання протиправним наказу - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_7