ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" грудня 2018 р. справа № 0940/2032/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,
позивача - не з'явився,
представника відповідачів - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ГРУП" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання до вчинення дій,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ГРУП" 01.11.2018 звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними, скасування рішення №680570/40500707 від 04.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної за №123 від 29.09.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення №686449/40500707 від 07.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної за №124 від 29.09.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання.
06.11.2018 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень №680570/40500707 від 04.05.2018 та №686449/40500707 від 07.05.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки вказані рішення, всупереч вимог законодавства, не містять чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкових накладних. Також, відповідачем безпідставно не взято до уваги документи, надані контролюючому органу на підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ГРУП" та товариством з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО», за результатами яких складено податкові накладні №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017, які надіслані для реєстрації. Таким чином, позивач вважає, що Комісія Головного управління ДФС у Івано-Франківській області не мала правових підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017.
Від позивача 14.12.2018 надійшло клопотання, згідно якого останній підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача (а.с. 176-177).
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 26.11.2018 за №865/09-19-10-02 (а.с. 156-157). Так, представник контролюючого органу зазначає, що Державною фіскальною службою України сформовано квитанції, якими відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено реєстрацію податкових накладних №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017, оскільки такі податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної. За результатами оцінювання виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 73:20. Позивачу запропоновано надати пояснення, копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивачем направлено до контролюючого органу повідомлення з додатками щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Комісія Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, розглянувши отримані від платника податку документи прийняла оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017, оскільки подані платником податку документи складені з порушенням законодавства, а саме: акти приймання-передачі послуг не містять чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкривають змісту послуг. Тому просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, взяте на податковий облік Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 23.05.2016, є платником податку на додану вартість. Основний вид економічної діяльності - 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП”, відповідно до договору №ПрУ-2016/170 купівлі-продажу продукції від 20.09.2016 купує у товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО" ДСП шліфовану та ламіновану, плити деревностружкові з орієнтованою стружкою типу OSB/3, іншу продукцію виробництва товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО" та інших заводів-виробників (а.с. 29-31).
01.10.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО" (далі - Підприємство) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ГРУП" (далі - Виконавець) укладено договір №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції, згідно якого Виконавець зобов'язується за винагороду надавати неексклюзивні послуги про просуванню на ринку України продукції Підприємства, а Підприємство зобов'язується приймати такі послуги та здійснювати їх оплату (а.с.124-127). Підпунктом 2.1 вказаного договору визначено обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” по просуванню продукції.
Підпунктом 3.4 договору №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції від 01.10.2016 передбачено, що незалежно від уречевленого виразу дій, передбачених підпунктом 1.4 цього Договору, вартість наданих послуг по просуванню на ринку продукції Підприємства корелюється виключно з обсягом придбаної Виконавцем продукції Підприємства та визначається як узгоджений сторонами в Додатках до цього договору відсоток від вартості придбаної Виконавцем такої продукції, за визначений період, за вирахуванням сум податків, що мають об'єктом оподаткування таку вартість та за вирахуванням транспортних витрат по доставці такої продукції.
Згідно з Додатком №7А від 01.07.17 до договору №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції від 01.10.2016, який стосується узгодження періоду, вартості та обсягів для придбання продукції і є підставою для калькуляції взаємних розрахунків та проведення в майбутньому платежів, у випадку, коли товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” за період з 01.07.2017 по 30.09 2017 придбає плиту OSB/3 обсягом від 1200 куб.м. за виключенням плити товщиною 6.8 та 10 мм. виробництва SWISS KRONO Kft., вартість оплати послуг по просуванню складе 2.00 % від вартості придбаної продукції OSB/3 за виключенням плити товщиною 6.8 та 10 мм виробництва SWISS KRONO Kft (а.с. 129).
Згідно з Додатком №8 від 01.09.2017 до договору №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції від 01.10.2016, який стосується узгодження періоду, вартості та обсягів для придбання продукції і є підставою для калькуляції взаємних розрахунків та проведення в майбутньому платежів, у випадку, коли товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” за період з 01.09.2017 по 30.09 2017 придбає плиту OSB/3 обсягом від 350 куб.м. за виключенням плити товщиною 6.8 та 10 мм. виробництва SWISS KRONO Kft., вартість оплати послуг по просуванню складе 1.00 % від вартості придбаної продукції OSB/3 за виключенням плити товщиною 6.8 та 10 мм виробництва SWISS KRONO Kft (а.с. 130).
З аналізу змісту договору №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції від 01.10.2016, Додатку №7А від 01.07.17 та Додатку №8 від 01.09.2017 до даного договору, вбачається, що розмір винагороди за надані послуги по просуванню продукції прямо залежить від придбання позивачем конкретного об'єму певною виду продукції за певний період.
З матеріалів справи встановлено, що за період з 0l.O7.2017 по 30.09.2017 товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” придбало у товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО" плиту OSB/3 за виключенням плити товщиною 6.8 та 10 мм. в об'ємі 261,909 куб.м (при планових 1200 куб.м.). на загальну суму 1 421 524,23 грн. (без податку на додану вартість), в т.ч. за період з 01.09.2017 по 3009.2017 в об'ємі 117,595 куб. м. (при планових 350 куб.м.).
Таким чином, виконавцем (позивачем) не виконано умови договору №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції від 01.10.2016 з урахуванням умов калькуляції розрахунків, узгоджених сторонами в Додатку №7А від 01.07.17 та Додатку №8 від 01.09.2017.
Однак в актах приймання-передачі послуг по просуванню продукції від 29.09.2017 зазначено, що за період з 0l.O7.2017 по 30.09.2017 Виконавець придбав продукцію Підприємства (OSB/3) на суму 6 648 343,33 грн. (без податку на додану вартість) та визначено вартість наданих послуг по просуванню (продажу) на ринку продукції Підприємства в сумі 130 155,74 грн. (без податку на додану вартість) та за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 Виконавець придбав продукцію Підприємства (OSB/3) на суму 2 199 141,14 грн. (без податку на додану вартість) та визначено вартість наданих послуг по просуванню (продажу) на ринку продукції Підприємства в сумі 21 594,98 грн. (без податку на додану вартість) (а.с. 131-132), що не відповідає документально підтвердженим обсягам фактично придбаної товариством з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” у товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО" плити OSB/3 за виключенням плити товщиною 6.8 та 10 мм. за відповідні періоди.
Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” складено податкові накладні №123 від 29.09.2017 на загальну суму 156 186,89 грн., в тому числі податок на додану вартість - 26 031,15 грн. (а.с.22) та №124 від 29.09.2017 на загальну суму 25 913,98 грн., в тому числі ПДВ - 4 319,00 грн. (а.с.25), які направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Державною фіскальною службою України за допомогою автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" надіслано позивачу квитанції за реєстраційним номером документу: НОМЕР_1 від 11.10.2017 року (а.с.23) та за реєстраційним номером документу: НОМЕР_2 від 11.10.2017 року (а.с.26).
Згідно вказаних квитанцій реєстрація податкових накладних №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 73.20. Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с.23, 26).
Як вбачається з листів товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП”, позивачем надіслано до Державної фіскальної служби України пояснення (а.с.27, 28), в яких позивач зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” надано послуги по просуванню продукції згідно додаткової угоди №1 від 01.12.2017 до договору №ППр-2016/29 від 01.10.2016, що оформлено актами приймання-передачі послуг від 29.09.2017 товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” протягом періоду 01.07.2017-30.09.2017 та 01.09.2017-30.09.2017 надало товариству з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО" послуги по просуванню (продажу) продукції на суму 156 186,89 грн. та на суму 25 913,98 грн. і по першій події сформовано податкові накладні №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017 відповідно. Згідно квитанції №1 від 13.10.2017 реєстрація даних податкових накладних зупинена. До пояснень додано додатки.
Вказані пояснення направлені відповідачу у формі електронних повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинено №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017 разом з додатками.
Однак Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відмовлено у реєстрації податкових накладних №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №680570/40500707 від 04.05.2018 (а.с.21) та №686449/40500707 від 07.05.2018 (а.с.24).
Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено надання платником податку документів, які складені з порушенням законодавства, а саме: акти приймання-передачі послуг не містять чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкривають змісту послуг.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Суд звертає увагу, що з 01 січня 2018 року відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" за № 2245-VІІІ від 07.12.2017 року, визначено певні особливості застосування пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України.
Враховуючи те, що спірні правовідносини мали місце як до набрання чинності положень вказаного Закону, так і після цього, суд застосовує редакцію пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, в тому числі інших нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання після 1 січня 2018 року, чинних на час подання для реєстрації податкових накладних, зупинення і відмови у їх реєстрації.
Стаття 185 Податкового кодексу України визначає об'єкти оподаткування податком на додану вартість.
Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту, серед іншого, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.
Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 року за № 1246 (надалі - Порядок), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
У відповідності до пункту 13 Порядку, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції станом на жовтень-листопад 2017 року) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Досліджуючи доводи позивача щодо прийнятих відповідачем рішень про зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить із наступного.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року за № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Критерії).
Відповідно до пункту 6 зазначеного Критерію (в редакції Наказу від 13.10.2017 року) моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1. та 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Цим же наказом затверджений Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Перелік).
Пунктом 1 Переліку (в редакції Наказу від 12.08.2017 року) визначено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року за № 567:
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Як свідчить зміст квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, ДФС України сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про недотримання ДФС України норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки відповідачем у квитанціях за реєстраційним номером документу: НОМЕР_1 від 11.10.2017, НОМЕР_2 від 11.10.2017 не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладних №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017, на підставі якого було здійснено зупинення їх реєстрацію.
Зокрема, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України вимагає від ДФС зазначення конкретного виду критерію.
З урахуванням вказаного, ДФС України була зобов'язана у квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, оскільки таке належне визначення ДФС України прямо впливало на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 567 від 13.06.2017 року.
Отже, незазначення відповідачем чіткого і конкретного критерію оцінки ступеня ризиків (одного із підпунктів пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків) обмежило позивача у можливості, в спірних відносинах, подати належний перелік документів, який необхідний для розблокування реєстрації податкових накладних №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017.
Крім вказаного, згідно квитанцій №9210400994 від 11.10.2017, №9210377404 від 11.10.2017 ДФС України запропоновано товариству з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
Втім, як зазначено судом вище вказані квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, в порушення підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, не містять вказівки ні на конкретний вид критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ні на конкретний перелік документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного контролюючим органом ступеня ризику).
Серед інших підстав для зупинення реєстрації податкових накладних в квитанціях ДФС України зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 73.20.
Однак, як встановлено судом із матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ГРУП» не здійснювало у відношенні до своїх контрагентів постачання/придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД 73.20, а надавало маркетингові послуги - "Послуги щодо досліджування ринку та визначення громадської думки " згідно Державного класифікатора продукції та послуг (надалі по тексту також - ДКПП) 73.20.
Надані послуги товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” відобразило в податкових накладних в графі 3.3 ("послуги згідно з ДКПП") відповідно до коду ДКПП: 73.20, а не в графі 3.1, в якій, на відміну від графи 3.3, передбачено відображення "коду постачання/придбання товару згідно УКТ ЗЕД".
Щодо формулювання ДФС України у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН вимоги про надання "та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу" (тобто Наказу № 567), суд вважає, що таке визначення також являється нечітким та незрозумілим.
Зокрема, сам наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 містить у собі пункт 4 наступного змісту: "Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки".
Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків містить також пункт 4 наступного змісту: "Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою".
Разом з тим, Вичерпний перелік документів взагалі не містить пункту 4.
Отже, вимога ДФС України, викладена у квитанціях за реєстраційним номером документу: №9210400994 від 11.10.2017, №9210377404 від 11.10.2017 щодо надання Таблиці даних платника податків не може вважатися судом як така, що сформована на виконання Наказу № 567.
Вказане свідчить, що дії відповідача по складенню квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН за реєстраційним номером документу: №9210400994 від 11.10.2017, №9210377404 від 11.10.2017 вчинені з недотриманням чинного спеціального законодавства, яке регулює обсяг повноважень контролюючого органу по зупиненню, поданих платниками податків на реєстрацію, податкових накладних.
Втім, як свідчать матеріали справи таке неналежне виконання обов'язків окремих посадових осіб контролюючого органу чи недосконалого програмного забезпечення відповідача щодо реєстрації/зупинення реєстрації податкових накладних, не позбавило можливості позивача надати усі наявні у нього документи первинного бухгалтерського і податкового обліку для вирішення питання про реєстрацію податкових накладних №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017.
Вказані вище порушення, на переконання суду, не можуть бути самостійними та достатніми підставами для визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №680570/40500707 від 04.05.2018 та №686449/40500707 від 07.05.2018.
До того ж, позивач не скористався дією "Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 567 від 13.06.2017 року, який втратив чинність на підставі наказу № 409 від 06.04.2018 року, а, як свідчать матеріали справи, подав в травні 2018 року необхідні документи вже відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за № 117.
Суд звертає увагу на те, що у даній справі позивач не оскаржує дії відповідача щодо зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
З приводу обставин щодо подання позивачем усіх необхідних документів для реєстрації податкових накладних №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017, доводів про реальність господарських операцій та необґрунтованості відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
У спірному випадку подання для реєстрації податкових накладних і зупинення їх реєстрації визначалося постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року за № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", а також відповідною редакцією пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України станом на вересень 2017 року.
В той же час, згідно вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції станом на травень 2018 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених новою постановою Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 року за № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Згідно пунктів 14 і 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого тією ж постановою Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 за №117 (надалі по тексту також - Порядок №117) перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Як встановлено судом, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та факту надання послуг по просуванню продукції у рамках господарської діяльності, товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” надало суду копії договору №ПрУ-2016/170 купівлі-продажу продукції від 20.09.2016 (а.с.74-89), договіру №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції від 01.10.2016, додаткової угоди про внесення змін та доповнень №1 від 01.12.2017 та Додатку №7А від 01.07.17 і Додатку №8 від 01.09.2017 (а.с.124-130), акти приймання-передачі послуг по просуванню продукції від 29.09.2017 року (а.с.131-132), платіжного доручення №4166 від 24.10.2017, договору №31-2016 суборенди об'єкта нерухомості від 01.08.2016 (а.с. 134-137), накладних за липень-вересень 2017 (а.с. 32-72), товарно-транспортних накладних за липень-вересень 2017 (а.с.72-111), платіжних доручень про оплату товару за липень-вересень 2017 (а.с. 112-123).
Разом з тим, Підпунктом 3.4 договору №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції від 01.10.2016 передбачено, що незалежно від уречевленого виразу дій, передбачених підпунктом 1.4 цього Договору, вартість наданих послуг по просуванню на ринку продукції Підприємства корелюється виключно з обсягом придбаної Виконавцем продукції Підприємства та визначається як узгоджений сторонами в Додатках до цього договору відсоток від вартості придбаної Виконавцем такої продукції, за визначений період, за вирахуванням сум податків, що мають об'єктом оподаткування таку вартість та за вирахуванням транспортних витрат по доставці такої продукції.
Згідно з Додатком №7А від 01.07.17 до договору №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції від 01.10.2016, який стосується узгодження періоду, вартості та обсягів для придбання продукції і є підставою для калькуляції взаємних розрахунків та проведення в майбутньому платежів, у випадку, коли товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” за період з 01.07.2017 по 30.09 2017 придбає плиту OSB/3 обсягом від 1200 куб.м. за виключенням плити товщиною 6.8 та 10 мм. виробництва SWISS KRONO Kft., вартість оплати послуг по просуванню складе 2.00 % від вартості придбаної продукції OSB/3 за виключенням плити товщиною 6.8 та 10 мм виробництва SWISS KRONO Kft (а.с. 129).
Згідно з Додатком №8 від 01.09.2017 до договору №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції від 01.10.2016, який стосується узгодження періоду, вартості та обсягів для придбання продукції і є підставою для калькуляції взаємних розрахунків та проведення в майбутньому платежів, у випадку, коли товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” за період з 01.09.2017 по 30.09 2017 придбає плиту OSB/3 обсягом від 350 куб.м. за виключенням плити товщиною 6.8 та 10 мм. виробництва SWISS KRONO Kft., вартість оплати послуг по просуванню складе 1.00 % від вартості придбаної продукції OSB/3 за виключенням плити товщиною 6.8 та 10 мм виробництва SWISS KRONO Kft (а.с. 130).
З аналізу змісту договору №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції від 01.10.2016, Додатку №7А від 01.07.17 та Додатку №8 від 01.09.2017 до даного договору, вбачається, що розмір винагороди за надані послуги по просуванню продукції прямо залежить від придбання позивачем конкретного об'єму певною виду продукції за певний період.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 0l.O7.2017 по 30.09.2017 товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” придбало у товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО" плиту OSB/3 за виключенням плити товщиною 6.8 та 10 мм. в об'ємі 261,909 куб.м (при планових 1200 куб.м.). на загальну суму 1 421 524,23 грн. (без податку на додану вартість), в т.ч. за період з 01.09.2017 по 3009.2017 в об'ємі 117,595 куб. м. (при планових 350 куб.м.).
Таким чином, виконавцем (позивачем) не виконано умови договору №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції від 01.10.2016 з урахуванням умов калькуляції розрахунків, узгоджених сторонами в Додатку №7А від 01.07.17 та Додатку №8 від 01.09.2017.
Однак в актах приймання-передачі послуг по просуванню продукції від 29.09.2017 зазначено, що за період з 0l.O7.2017 по 30.09.2017 Виконавець придбав продукцію Підприємства (OSB/3) на суму 6 648 343,33 грн. (без податку на додану вартість) та визначено вартість наданих послуг по просуванню (продажу) на ринку продукції Підприємства в сумі 130 155,74 грн. (без податку на додану вартість) та за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 Виконавець придбав продукцію Підприємства (OSB/3) на суму 2 199 141,14 грн. (без податку на додану вартість) та визначено вартість наданих послуг по просуванню (продажу) на ринку продукції Підприємства в сумі 21 594,98 грн. (без податку на додану вартість) (а.с. 131-132), що не відповідає документально підтвердженим обсягам фактично придбаної товариством з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” у товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО" плити OSB/3 за виключенням плити товщиною 6.8 та 10 мм. за відповідні періоди.
Окрім цього, судом встановлено, що акти приймання-передачі послуг по просуванню продукції в частині визначення послуг, факт надання яких вони засвідчують, повторюють предмет відповідного договору, носять узагальнений інформаційний характер та не містять даних щодо того, які конкретно роботи були виконані з метою надання послуг по просуванню продукції.
Тобто, вказані первинні документи визначають зміст послуг загальними термінами та оборотами, не розкривають зміст операцій по структурі цих послуг, не містять відомостей та деталізації послуг, визначення - у чому саме конкретно полягає зміст послуги, щодо місць надання послуг, найменування торгових точок/мереж, кількості та найменування товару відносно якого надавались послуги.
Враховуючи наведене, на думку суду, такі обов'язкові реквізити як "зміст та обсяг господарської операції" не були відображені в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), що слугувало однією із підстав для відмови у реєстрації податкових накладних.
Суд зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ГРУП” не подано ні контролюючому органу, ні суду таких обов'язкових документів як звіти про надані послуги з просування продукції із зазначенням результатів та рекомендацій за наслідками проведеного дослідження, які дали б змогу замовнику використати їх в своїй господарській діяльності для стимулювання збуту продукції, зростання обсягів реалізації та збільшення доходу підприємства.
Наведене не відповідає сутності послуг, визначеній у підпункті 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно якого маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Також позивачем не надано суду документів для підтвердження придбання у товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО" передбачених Додатком №7А від 01.07.17 та Додатком №8 від 01.09.2017 до договору №ППр-2016/29 про надання послуг по просуванню продукції 01.10.2016 об'ємів певною виду продукції за певний період.
Суд звертає увагу, що підтвердженням фактичного виконання умов, укладених платником податку договорів мають виступати не лише первинні документи, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійснених господарських операцій, фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.
Як наслідок, суд вважає, що висновки, сформовані відповідачем в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкової накладної, є підставними та обґрунтованими.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у відповідача правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017, у зв'язку з чим оскаржувані рішення №680570/40500707 від 04.05.2018 та №686449/40500707 від 07.05.2018, якими відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних суд вважає достатньо обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з'ясування усіх обставин справи, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).
З урахуванням встановлених вище обставин, суд вважає, що відповідач обґрунтував правомірність своїх рішень №680570/40500707 від 04.05.2018 та №686449/40500707 від 07.05.2018.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як свідчать встановлені судом обставини, відповідач, приймаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №680570/40500707 від 04.05.2018 та №686449/40500707 від 07.05.2018, діяв на підставі закону, обґрунтовано, із урахування усіх обставин, які маю значення для правильного вирішення питання у спірних відносинах.
Як наслідок, відсутні підстави і для задоволення позовних вимог про скасування цих рішень та зобов'язання зареєструвати податкові накладні №123 від 29.09.2017 та №124 від 29.09.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги є необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову розподілу судових витрат не передбачено.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ГРУП" (76005, вулиця Чорновола, будинок 157, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 40500707).
Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463).
Відповідач: Державна фіскальна служба України (04053, площа Львівська, будинок 8, місто Київ, код ЄДРПОУ 39292197).
Суддя Главач І.А.
Рішення складене в повному обсязі 20 грудня 2018 р.