20 грудня 2018 року Справа 160/9541/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, -
17 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 5464-п від 20.09.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1.»;
- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктами 5 та 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
За приписами частин 3 та 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Як вбачається з позову, ОСОБА_1 оскаржує наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 5464-п від 20.09.2018 року, однак вказане рішення до суду не надано або не зазначено про неможливість подання даного доказу особисто позивачем.
В силу частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 5464-п від 20.09.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1.». У разі неможливості самостійно надати доказ - подати клопотання про його витребування судом.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева