Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 грудня 2018 р. Справа №805/4738/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за її позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року, позов ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з дня припинення її виплати; зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, і сплатити заборгованість по ній з дня припинення її виплати; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Вказаним судовим рішенням також стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 234,93 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 469,87 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повернуто особі, яка її подала.
Отже, судове рішення в даній справі набрало законної сили 28 листопада 2018 року.
Після повернення справи до суду першої інстанції, що відбулося 10 грудня 2018 року, на виконання судового рішення Донецьким окружним адміністративним судом 14 грудня 2018 року видано виконавчий лист.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням, в якому зазначала, що виконавчий лист їй не видано, станом на 07 грудня 2018 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не виконано.
У зв'язку з наведеним, просила встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Розглянувши клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначені Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 1 Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Кодексу).
Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, і врегульовано ст. 382 розд. IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 8 ст. 382 Кодексу судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).
Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив позивач, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов'язання суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року в справі №823/1265/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Крім того, Верховний Суд в постановах від 23 листопада 2018 року в справі №444/2805/16-а, від 27 листопада 2018 року в справі №520/11829/17 звернув увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України (ст. 382 Кодексу) мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення; підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Позивачем зазначено лише про невиконання судового рішення в даній справі.
Разом з тим, обставин, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення, в клопотанні не наведено, доказів в їх підтвердження до клопотання не додано.
З огляду на наведене та встановлені судом обставини суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і окремо від рішення суду першої інстанції оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 20 грудня 2018 року.
Суддя Логойда Т. В.