Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 грудня 2018 р. Справа№0540/8874/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
за участю представників сторін:
від відповідача - ОСОБА_1 - довір. від 12.03.2018 року № 94
розглянувши у в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства
з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства»
до відповідача ОСОБА_2 управління ДФС у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» (ЄДРПОУ 31459617, юридична адреса: 85200, Донецька обл., м. Торецьк, смт. Новгороське, вул. Квіткова, 1) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької Дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.2018 року № НОМЕР_1 про зобов'язання сплатити штраф за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45954 грн. 70 коп.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, винесені відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.
Зазначає, що заборгованість з податку на додану вартість виникла в наслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та підпадає під термін «безнадійний податковий борг».
Вказує на те, що Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України».
Зазначає, що згідно пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за загальними правилами яких на час проведення АТО суб'єкти господарювання звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.
Вважає, що, оскільки позивач знаходиться на території, де здійснювалась антитерористична операція, він звільнений від обов'язку своєчасної сплати податку на додану вартість.
Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що податкове повідомлення - рішення, яке оскаржується, винесене податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.
Враховуючи наведене, просить в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача проти доводів позовної заяви заперечував, з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ТОВ «Новгородський комбінат комунального господарства» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 31459617), місцезнаходження юридичної особи: 85200, Донецька обл., м. Торецьк, смт. Новгороське, вул. Квіткова, 1, перебуває на обліку як платник податків у Костнятинівсько - Дружківському управлінні ГУ ДФС у Донецькій області.
04.05.2018 року ОСОБА_2 управлінням ДФС у Донецькій області здійснена перевірка ТОВ «Новгородський комбінат комунального господарства» з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року, за березень 2017 року, за квітень 2017 року, за травень 2017 року, за червень 2017 року, уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2017 року, за результатами якої складений акт № 200/05-99-43-03/31459617.
Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ «Новгородський комбінат комунального господарства» вимог чинного законодавства, а саме, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковій звітності з ПДВ, а саме: декларації з ПДВ за лютий - червень 2017 року, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2017 року у загальній сумі 229773 грн. 510 коп.
На підставі акту перевірки ОСОБА_2 управлінням ДФС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення - рішення від 29.05.2018 року № НОМЕР_1 про зобов'язання ТОВ «Новгородський комбінат комунального господарства» сплатити штраф за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45954 грн. 70 коп.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.
Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків та зборів.
Як зазначалось раніше, під час перевірки встановлене порушення позивачем вимог пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Порядок надання податкової декларації з ПДВ та строки розрахунків з бюджетом визначені статтею 203 Податкового кодексу України, відповідно до якої податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, суми податку на додану вартість сплачені з порушенням граничного терміну сплати такого зобов'язання.
Відповідальність за затримку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань встановлена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскільки під час перевірки встановлене порушення позивачем граничних строків сплати сум узгоджених податкових зобов'язань, суд вважає, що відповідач правомірно, на підставі зазначеної норми Закону та в межах повноважень, визначених чинним законодавством, застосував до позивача штраф за встановлене порушення.
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо того, що Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» передбачене звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, зокрема щодо порушення строку сплати податку на додану вартість, враховуючи наступне.
Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитеррористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Абзацем 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням від 02.12.2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м. Слов'янськ Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.
Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Згідно абз. 1 ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
На час спірних правовідносин Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО тривав.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
З системного аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що вони не ставлять перебіг строку, встановленого для сплати податку на додану вартість, в залежність від проведення антитерористичної операції та не містять обмежень на виконання податковими органами функцій щодо нарахування штрафних санкцій та пені за порушення строку сплати податку на додану вартість.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем надані суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування та застосування штрафу за встановлені порушення в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи наведене та те, що нормами чинного законодавства передбачений обов'язок позивача сплачувати податок на додану вартість у межах строків, визначених Податковим кодексом України, під час розгляду справи встановлена правомірність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства та застосування штрафу та пені за встановлені порушення, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» (ЄДРПОУ 31459617, юридична адреса: 85200, Донецька обл., м. Торецьк, смт. Новгороське, вул. Квіткова, 1) до ОСОБА_2 управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької Дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.2018 року № НОМЕР_1 про зобов'язання сплатити штраф за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45954 грн. 70 коп. - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Давиденко Т.В.