01 жовтня 2018 року Справа № 804/3673/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участі:
представників позивача представника відповідача 2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» до відповідача 1 Державної фіскальної служби України, відповідача 2 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 травня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» до Державної фіскальної служби України, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 05 квітня 2018 року №634023/35608271 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 21 березня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» (код ЄДРПОУ 35608271);
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 21 березня 2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» (код ЄДРПОУ 35608271) датою її фактичного отримання - 28 березня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:
- ТОВ «АБСОЛЮТ ДНІПРО» вважає, що податкова накладна № 14 від 21 березня 2018 року подана до Єдиного реєстру податкових накладних з додержанням вимог чинного законодавства, вважає рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 05 квітня 2018 року №634023/35608271 про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 21 березня 2018 року протиправним, таким, що суперечить нормам чинного податкового законодавства України і підлягає скасуванню у судовому порядку;
- ТОВ «АБСОЛЮТ ДНІПРО» надало податковому органу вичерпну інформацію та копії, підтверджуючих реальність здійснення господарських операції, документів у повному обсязі, падало копії усіх необхідних первинних документів і детальні пояснення щодо виробництва та господарської діяльності юридичної особи;
- ТОВ «АБСОЛЮТ ДНІПРО» є юридичною особою приватного права, одним з профільних видів діяльності якого є виробництво олії в рамках КВЕД 10.41;
- ТОВ «АБСОЛЮТ ДНІПРО» є українським виробником продуктів харчування соняшникової олії;
- для проведення власної господарської діяльності ТОВ «АБСОЛЮТ ДНІПРО орендує виробничі фонди у ПАТ «КОМБІКОРМ» - виробниче приміщення цеху по переробці сільськогосподарської продукції площею 1200 кв.м., у якому (цеху) розташовано обладнання олійниці з системою фільтрації та ємності для зберігання олії;
- діяльність підприємства ТОВ «АБСОЛЮТ ДНІПРО» здійснюється власними силами;
- до ТОВ «АБСОЛЮТ ДНІПРО», як до виробника продукції, надходить сировина з одним кодом УКТ ЗЕД, а ТОВ «АБСОЛЮТ ДНІПРО» продає готову продукцію з іншими кодами УКТ ЗЕД, що неодноразово виробник відображав у відповідних документах податковим органам.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено до розгляду у судовому засіданні 20 червня 2018 року о 10:00 год.
18 червня 2018 року від Державної фіскальної служби України надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке:
- комісією (регіонального рівня) прийнято Рішення від 05.04.2018 №634023/35608271 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 23.03.2018 з підстав не надання платником податку копій документів;
- таким чином, з урахуванням змісту та доводів викладених в позовній заяві, ДФС України вважає, що не вчиняло протиправних дії які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро»;
- щодо вимоги Позивача про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №14 від 21.03.2018, відповідач зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
20 червня 2018 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як співвідповідача у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області залучено у якості співвідповідача в адміністративній справі №804/3673/18. Розгляд справи ухвалено здійснювати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 09 липня 2018 року о 15:30 год. та встановлено Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області 15-денний строк з дня отримання копії ухвали на подання відзиву на позов.
Вищезазначену ухвалу було отримано представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 05 липня 2018 року.
09 липня 2018 року відповідачі у судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили. З метою забезпечення права відповідача 2 надати відзив на позов та докази до суду, а також права позивача на подання відповіді на відзив, судом було відкладено розгляд справи до 27 липня 2018 року о 14:00 год.
27 липня 2018 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. на лікарняному адміністративна справа №804/3673/18 знята з розгляду та призначена 06 серпня 2018 року об 11 год. 30 хв.
30 липня 2018 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке:
- основний вид діяльності ТОВ «Абсолют Дніпро» 10.41 - виробництво олії та тваринних жирів;
- відповідно до наданих пояснень ТОВ «Абсолют Дніпро» орендує виробничі фонди та виробниче приміщення цеху по переробці сільськогосподарської продукції у ПАТ «Комбікорм», але копії договорів оренди приміщення та обладнання та акти приймання-передачі приміщення та обладнання ТОВ «Абсолют Дніпро» не надані;
- також відсутні первинні документи щодо транспортування та зберігання сировини, калькуляції виробництва продукції, акти виходу готової продукції та інше;
- підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у рішенні Комісії від 05.04.2018 року №634023/35608271 визначено: ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- відповідач вважає визначені в рішенні Комісії підстави для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
30 липня 2018 року від Державної фіскальної служби України надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, з аналогічних відзиву від 18.06.2018 року проте у зв'язку з повторним поданням суд не приймає зазначений відзив до уваги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року ухвалено подальший розгляд адміністративної справи №804/3673/18 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 05 вересня 2018 року об 11:30 год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 19 вересня 2018 року о 10:00 год.
19 вересня 2018 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. у відрядженні адміністративна справа №804/3673/18 знята з розгляду та призначена 01 жовтня 2018 року о 08:30 год.
01 жовтня 2018 року відповідач 1 у судове засіданні не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомив, правом на надання відзиву не скористався.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
01 жовтня 2018 року представник позивача та відповідача 2 у судовому засіданні підтримали раніше обрані правові позиції.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» (код ЄДРПОУ 35608271) зареєстроване у якості юридичної особи 18 грудня 2007 року та є платником податку на додану вартість. ТОВ «Абсолют Дніпро» є виробником продукції, що підтверджується рішенням про державну реєстрацію потужності від 26 жовтня 2017 року r-UA-04-17-49, копія якого міститься у матеріалах справи.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний); Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Між ТОВ «Абсолют Дніпро» та ТОВ «Торговий Дім «Оазіс» було укладено договір поставки № ДГ-0069 від 27 грудня 2017 року, згідно умов якого ТОВ «Абсолют Дніпро» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ «Торговий Дім «Оазіс» (Покупець) товар, зазначений у видаткових накладних (актах прийому-передачі), які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього передбачену Договором ціну. Асортимент товару обумовлюється у видаткових накладних (актах прийому-передачі), поставка товару здійснюється силами і за рахунок Продавця.
На виконання вищезазначених положень Договору ТОВ «Абсолют Дніпро» 21 березня 2018 року було поставлено на адресу ТОВ «Торговий Дім «Оазіс» фуз соняшниковий, що підтверджується видатковою накладною №13 від 21 березня 2018 року, товарно-транспортною накладною №13 від 21 березня 2018 року, довіреністю №9 від 21 березня 2018 року (копії містяться у матеріалах справи).
21 березня 2018 року ТОВ «Абсолют Дніпро» було складено податкову накладну №14 на загальну суму 48 720,00 грн., в тому числі ПДВ - 8 120,00 грн., яку 27 березня 2018 року направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН).
Однак, на адресу позивача була надіслана квитанція від 28.03.2018 року, відповідно до якої на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена та зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної: Обсяг постачання товару/послуги 1522 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Сировина, а саме соняшник врожаю 2017 року для виготовлення фузу соняшникового, який було поставлено на адресу ТОВ «Торговий Дім «Оазіс», була попередньо закуплена у ТОВ «АКВА ОСОБА_6» згідно договору купівлі-продажу №12/12/2017-С від 12 грудня 2017 року та рахунків № 1, 2, 3 від 16 лютого 2018 року, №4 від 19 лютого 2018 року, №6 від 20 лютого 2018 року за видатковими накладними №1, 2, 3 від 16 лютого 2018 року, №4, 5 від 19 лютого 2018 року, № 6 від 20 лютого 2018 року. На підтвердження реальності даного правочину позивачем було надано до матеріалів справи копії рахунків на оплату, банківських виписок, видаткових накладних та податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.
02 квітня 2018 року товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» направлено повідомлення №3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, у якому надано наступні пояснення: ТОВ «Абсолют Дніпро» є виробником продукції. Закупка сировини у ТОВ «АКВА ОСОБА_6», переробка та реалізація продукції ТОВ «Торговий Дім «Оазіс». Крім цього, до повідомлення до контролюючого органу було надано наступний перелік первинних документів бухгалтерського обліку, у скан-копіях, а саме: копія картки рахунку №201 за лютий 2018 року; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку №231 за лютий 2018 року; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку №26 за лютий 2018 року; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку №26 за березень 2018 року; копія картки рахунку №201 за березень 2018 року; копія договору купівлі-продажу №12/12/2017-с від 12 грудня 2017 року (зі специфікаціями №1 від 15 грудня 2017 року, №2 від 14 лютого 2018 року, 3, 4); копія довіреності № 3 від 16 лютого 2018 року; копія рахунку на оплату № 1 від 16 лютого 2018 року; копія рахунку на оплату № 2 від 16 лютого 2018 року; копія рахунку на оплату №3 від 16 лютого 2018 року; копія рахунку на оплату № 4 від 19 лютого 2018 року; копія рахунку на оплату № 6 від 20 лютого 2018 року; копія видаткової накладної № 1 від 16 лютого 2018 року; копія видаткової накладної № 2 від 16 лютого 2018 року; копія видаткової накладної № 3 від 16 лютого 2018 року; копія видаткової накладної № 4 від 19 лютого 2018 року; копія видаткової накладної № 5 від 19 лютого 2018 року; копія видаткової накладної № 6 від 20 лютого 2018 року; копія банківських виписок за березень 2018 року з оплати ТОВ «АКВА ОСОБА_6» на 4-ох аркушах; копія договору поставки № ДГ0069 від 27 грудня 2017 року (зі специфікаціями № 1 від 28 грудня 2017 року, № 2 від 28 грудня 2017 року); копія рахунку на оплату № 13 від 21 березня 2018 року; копія довіреності № 9 від 21 березня 2018 року; копія видаткової накладної № 13 від 21 березня 2018 року; копія товарно-транспортної накладної № 13 від 21 березня 2018 року (копії надані до матеріалів справи).
05 квітня 2018 року за результатами розгляду зазначених пояснень Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №634023/35608271 про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» від 21 березня 2018 року №14.
Не погодившись з вищенаведеним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів з адміністративним позовом до суду.
Крім цього, 11 квітня 2018 року ТОВ «Абсолют Дніпро» засобами поштового зв'язку на адресу Державної фіскальної служби України направлено скаргу вих.№1104/3 від 11 квітня 2018 року на рішення від 05 квітня 2018 року №634023/35608271.
Під час судового розгляду відповідачем 1 в порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано копії рішення прийнятого за результатами розгляду зазначеної скарги.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів.
За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).
У пункті 2 Порядку №117 надано визначення таких термінів:
моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об'єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;
критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;
ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а»/«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»/«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до пункту 3 Порядку №117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D&g ;0,03, Р&?о;РмЧ1,4, де:
D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;
P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;
Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).
Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).
Підпунктом 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» (лист Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18) передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, у тому числі, з підстав, коли наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 «Критеріїв ризиковості платника податку» обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Положеннями пункту 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 18 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
На підставі положень пункту 20 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 23 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:
щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;
щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
Пунктом 27 Порядку №117 визначено, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів справи встановлено, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Проте, в ході судового розгляду підтверджено, що ТОВ «Абсолют Дніпро» за встановленим у пункті 14 Порядку реєстрації ПН/РК в ЄРПН №117 переліком було надано документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, при прийнятті оскаржуваного рішення контролюючим органом не було враховано, що до ТОВ «АБСОЛЮТ ДНІПРО», як до виробника продукції, надходить сировина з одним кодом УКТ ЗЕД, а ТОВ «АБСОЛЮТ ДНІПРО» продає готову продукцію (після переробки) з іншими кодами УКТ ЗЕД.
Крім того, суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні та відзиві на позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а також представником відповідача 2 під час судового розгляду справи, не наведено обґрунтованих причин відмови в реєстрації податкової накладної від 21.03.2018 року №14, виписаної позивачем у зв'язку з постачанням товару на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оазіс».
Таким чином, Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації, від 05.04.2018 року №634023/35608271, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» відмовлено у реєстрації податкової накладної від 21.03.2018 року №14, не відповідає вимогам підпунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З урахуванням наведеного вище, суд прийшов до висновку, що позовна вимога товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» про визнання протиправним та скасування рішень Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації, від 05 квітня 2018 року №634023/35608271 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 21 березня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро», є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 21 березня 2018 року, датою її фактичного отримання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;
протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.
При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання є обґрунтованою, а також заявленим способом захисту гарантується ефективне відновлення права позивача, порушеного оскаржуваними рішеннями.
За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 1 762,00 грн., сплачений товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» при поданні адміністративного позову до суду відповідно до платіжного доручення від 18 травня 2018 року №152, підлягає стягненню з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області у сумі 881,00 грн. та з Державної фіскальної служби України у сумі 881,00 грн. за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно.
Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 55; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35608271) до відповідача 1 Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39292197), відповідача 2 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39394856) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації, від 05 квітня 2018 року №634023/35608271 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 21 березня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро».
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 21 березня 2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» датою її фактичного отримання - 28 березня 2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» судові витрати у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня нуль копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Дніпро» судові витрати у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня нуль копійок).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст згідно з вимогами частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складений 11 жовтня 2018 року.
Суддя ОСОБА_1