Справа № 752/17323/18 Головуючий в суді І інстанції - Бондаренко Г.В.
Провадження № 33/824/1594/2018 Доповідач - Габрієль В.О.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
10 грудня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року, -
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, ідентифікаційний номер відсутній, -
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.
Відповідно до постанови ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 18.08.2018 року о 23 години 50 хвилин керував автомобілем «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Академіка Вільямса, 13 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: не стійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11.09.2018 року.
Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення - незаконне, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, прийняте без урахування всіх фактичних обставин справи, а зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази не є достатніми для правильного вирішення питання про його винуватість.
Також апелянт зазначає, що він не був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи. Копія оскаржуваного рішення йому вручена не була та не надсилалась поштою.
На думку ОСОБА_3, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства. Зокрема, у ньому відсутня відмітка про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав та обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП, немає пояснень по суті правопорушення або запису про відмову від їх надання. Відомості щодо суті адміністративного правопорушення не відповідають дійсності, адже не вказана причина зупинки транспортного засобу. Також, йому не було вручено чи направлено поштою копію протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, він погоджувався пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Проте, співробітники патрульної поліції перешкоджали цьому. У зв'язку з чим, він неодноразово викликав інші патрулі, з метою з'ясування правомірності дій вищевказаних поліцейських. За викликом приїздили ще 3 патрульні машини. Не вбачаючи складу адміністративного правопорушення, вони від'їжджали за іншими викликами. Крім того, патрульні зупинили його о 23 год. 20 хв. 18.08.2018 року, а не о 23 год. 50 хв., як це вказано у протоколі. З'ясування обставин відбувалися близько двох годин. Вказане ставить під сумнів компетентність співробітників даного патруля.
У оскаржуваній постанові зазначено, що він працює, але це не так. Також, доводи районного суд про визнання апелянтом вини не відповідають дійсності, оскільки він участі у судому засіданні не брав. Разом із цим, місцевий суд не вказав жодного реального доводу, на підставі якого обирає адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_3 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не був присутній під час винесення оскаржуваної постанови. Також у матеріалах справи відсутні докази його належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність поновлення ОСОБА_3 строку на подачу апеляційної скарги.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Частиною 3 ст.266 КУпАП визначено, що лише у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №222998 від 19.08.2018 року,18.08.2018 року о 23 години 50 хвилин ОСОБА_3 керував автомобілем «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Академіка Вільямса, 13 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: не стійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України (а.с.1).
Водночас, обставини адміністративного правопорушення, за наслідками якого було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №222998 від 19.08.2018 року,підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 19.08.2018 року (а.с.2), відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) співробітника поліції від 19.08.2018 року (а.с.3).
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та з приводу обставин, викладених у протоколі, пояснив, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки був тверезий.
Попри невизнання вини ОСОБА_3, апеляційний суд вважає, що викладені у постанові висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, є обґрунтованими.
У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону районним судом, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного перегляду постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 11.09.2018 року та вважаються апеляційним судом необґрунтованими.
Що стосується зауважень з приводу розгляду справи без участі ОСОБА_3, то вони є слушними, однак права останнього були відновлені в апеляційній інстанції шляхом можливості висловити свої заперечення та зауваження під час розгляду апеляційної скарги.
Із огляду на вищезазначене, постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 11.09.2018 року щодо ОСОБА_3 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
ОСОБА_3 поновити строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 11.09.2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11.09.2018 року щодо ОСОБА_3 - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.О. Габрієль